Анотація до роботи:

Євлакова І.А. Глобалізація як фактор модифікації стратегій економічного розвитку країн Центрально-Східної Європи. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2008.

У роботі досліджено досвід країн ЦСЄ – нових членів ЄС для обґрунтування стратегії та механізмів регулювання економічного розвитку України в глобальному середовищі. З метою встановлення потенціалу і перспектив приєднання України до Європейського Союзу визначено наслідки розширення ЄС та виділено оптимальні стратегії, які сприяють поглибленню європейської інтеграції.

Надано оцінку рівню зовнішньоекономічної безпеки країн ЦСЄ та України як чинника європейської інтеграційної взаємодії. Визначено механізми протидії „трансферу криз” – процесу, завдяки якому розвинуті країни зменшують глибину і тривалість економічних криз, переносячи кризові фактори у менш розвинуті країни. Виявлено тенденції та перспективи трансформації зовнішньоекономічної діяльності України в контексті реалізації стратегій структурно-інноваційної перебудови національної економіки.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, пов’язаного з удосконаленням методології розробки стратегії економічного розвитку України в контексті посилення глобалізації світового господарства та формулюванням практичних рекомендацій з її реалізації з урахуванням досвіду економічних трансформацій у країнах Центрально-Східної Європи. Головні наукові та практичні результати роботи полягають у такому:

1. Глобалізація є процесом формування спільного світового економічного, у тому числі фінансового, простору, що відбувається внаслідок інформаційно-комунікаційної революції, лібералізації руху факторів виробництва й розвитку транснаціональних структур та є вигідним країнам–лідерам світової економіки, а також країнам, здатним захищати національні інтереси від зовнішніх негативних впливів. Глобалізація є вищим етапом інтернаціоналізації, пов’язаним з переходом від індустріальної до постіндустріальної стадії розвитку. Внаслідок сучасної глобалізації, яка замість консолідації зумовлює протиставлення національних інтересів країн, сформувалися дві стратегії економічного розвитку, що взаємопереплітаються, хоча і не завжди сумісні: стратегія форсованої інтеграції країни в світове господарство, орієнтації на розвиток економіки при використанні іноземних інвестицій і технологій; і стратегія, орієнтована на максимальну мобілізацію за допомогою держави внутрішніх ресурсів, розвиток внутрішнього економічного потенціалу та зміцнення структуроутворювальних галузей, цілеспрямовану підтримку і стимулювання суб'єктів національної економіки як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

2. Сучасні механізми гармонізації глобальних стратегій і національних стратегій розвитку трансформаційних країн поділяються на внутрішні та зовнішні. Внутрішні – пов’язані з мобілізацією внутрішніх джерел розвитку, активним державним втручанням, вирішенням завдань сталого розвитку, посиленням інформаційно-інноваційних та інтегративних процесів, які забезпечуватимуть транзитивним національним економікам технологічний прорив, запобіганням негативних впливів ТНК й активізацією процесу створення власних ТНК, більш гнучкою співпрацею з міжнародними організаціями. Зовнішні механізми – пов’язані з формуванням і реалізацією альтернативних моделей глобалізації, спрямованих на посилення гуманізації, соціальної та екологічної спрямованості економічного розвитку, реформування міжнародної фінансової системи для зменшення загроз фінансової глобалізації, демократизацію діяльності міжнародних організацій.

3. Головною особливістю розвитку національних економік країн ЦСЄ є реструктуризація економік на основі ПІІ. Проте негативним є те, що змінюється співвідношення національного капіталу у структурі ВВП, що загрожує національній безпеці. Актуальною в регіоні ЦСЄ лишається проблема безробіття і конвергенції доходів. Позитивними наслідками реформ є поступове підвищення доходів населення, зростання продуктивності праці, поступове збільшення обсягів ВВП. При цьому максимального успіху досягли країни, які в основу своєї концепції економічного зростання поклали градуалістську (еволюційну) модель (Угорщина, Чехія, Словенія, Словаччина, Естонія, Латвія, Литва). В ЄС діє ряд стратегій, які сприяють зростанню рівня конкурентоспроможності європейської економіки: Лісабонська стратегія, Стратегія сталого розвитку, Стратегія європейської безпеки, Європейська стратегія стійкої, конкурентоспроможної та безпечної енергетики, Європейська стратегія зайнятості. Важливе значення для конвергенції держав ЄС мають фінансові інструменти регіональної політики ЄС - структурні фонди, а також Фонд згуртування.

4. Зовнішньоекономічна безпека передбачає наявність у держави стійкої здатності забезпечувати сприятливі показники макроекономічних балансових агрегатів, перш за все загального платіжного балансу, бюджетного балансу, а також зовнішньоторговельного балансу в довгостроковій перспективі. Рівень зовнішньоторговельної безпеки країн ЦСЄ не сприяє їх швидкому зближенню за економічним розвитком з країнами ЄС–15. Рівень відкритості економіки України має позитивну тенденцію до зменшення, однак вперше за останні роки в Україні сформувалося від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу через вичерпання потенціалу нераціональної структури експортних поставок. Низьким є рівень інноваційної безпеки України: рівень фінансування НТР України становить менше ніж 1% ВВП. Шляхами підвищення зовнішньоекономічної безпеки національної економіки є макроекономічні та інституційні механізми прихованого захисту економіки, а саме: валютний контроль; індикативне і директивне планування, у тому числі контроль за ціноутворенням; субсидування експорту та його кредитування.

5. Механізмами протидії „трансферу криз” у транзитивні країни є: розвиток фінансово-банківської системи, фондового ринку для запобігання фінансовим кризам; гнучка політика відносин з МВФ; запобігання дискримінаційній зовнішньоторговельній політиці, підтримка національного виробника, диверсифікація експорту; інноваційний розвиток; раціональне регулювання прямих іноземних інвестицій; проведення політики, спрямованої на протидію відпливу кваліфікованих кадрів і залучення людського капіталу з інших країн. Одним з інструментів протидії „трансферу криз” у транзитивних країнах виступає також неадекватність інституційної ринкової інфраструктури вимогам уніфікації. Розширення ЄС фактично постає механізмом нейтралізації кризових проявів в економічному розвитку провідних країн Союзу, і є велика частка ймовірності, що „трансфер криз” зміщуватиметься вже в 2009–2011 рр. від нових членів ЄС до периферії Євросоюзу.

6. Напрями трансформації зовнішньоекономічної діяльності України мають на меті розв’язання таких негативних тенденцій, як: зростання експорту, пов'язане зі збутом продукції на основі методів цінової конкуренції; щорічне погіршення структури експорту; зменшення конкурентоспроможності вітчизняних експортоорієнтованих промислових підприємств в контексті втрати цінових переваг та посилення світової конкуренції, у тому числі з боку держав Південно-Східної Азії. Шляхи трансформації зовнішньоекономічної діяльності України пов’язані з реалізацією стратегій структурно-інноваційної перебудови національної економіки, стратегій забезпечення паритетної інтеграції завдяки опануванню виробництва високотехнологічної, динамічної продукції, на яку швидко зростає світовий попит. Запровадження ефективних механізмів підтримки конкурентоспроможності національної економіки пов’язано з необхідністю використання на перехідному етапі (від індустріальної до пізньоіндустріальної та постіндустріальної стадії розвитку) стимулюючого та інноваційного потенціалу держави у створенні раціональної структури експортно-імпортних та інвестиційних потоків.

Публікації автора:

Монографії:

1. Транснациональные корпорации: Монография / Ф.В. Зиновьев, В.П. Бардзиловский, В.Е. Реутов, Т.А. Безземельная, И.Ф. Зиновьев, Г.В. Бережная , И.А. Евлакова ; Под ред. Ф.В. Зиновьева и В.Е. Реутова. – Симферополь: Таврия, 2007. – 220 с. (особистий внесок автора – 2,0 др. арк. (с. 6–42): визначено роль ТНК у розвитку світового господарства, роль держави в умовах глобалізації та транснаціоналізації).

У провідних наукових фахових виданнях:

1. Євлакова І.А. Суперечливі наслідки глобалізації // Стратегії розвитку України: Науковий журнал. – 2004. – №3-4. – С. 278–281.

2. Євлакова І.А. Національні стратегії розвитку в умовах глобалізації // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2005. – №6. – С. 90–97.

3. Євлакова І.А. Особливості трансформації країн Центрально-Східної Європи // Зб. наук. пр. Донецького державного університету управління. Серія: Економіка. – Т. 6. – Вип. 54. – Донецьк: ДонДУУ, 2005. – С. 145–153.

4. Евлакова И.А. Институциональная политика как важнейший элемент трансформации внешнеэкономической деятельности // Экономика и управление. – 2006. – № 2–3. – С. 51–54.

5. Євлакова І.А. Економічна безпека держави: зовнішньоторговельний, інвестиційний та інноваційний аспект // Зб. наук. пр. Донецького державного університету управління. Серія: Економіка. – Т. 8. – Вип. 76.– Донецьк: ДонДУУ, 2007. – С. 141–151.

6. Євлакова І.А. Особливості розширення Європейського Союзу // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2007. – №1. – С. 116–121.

7. Євлакова І.А. Формування національних інноваційних систем: світовий досвід і перспективи України // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. – 2007. – Вип. 11. –– С. 70–80.

8. Семенов Г.А., Євлакова І.А. Трансфер кризи і антикризова політика транзитивних країн // Вісник економічної науки України. – 2007. – №2. – С. 138–143 (особистий внесок автора – 0,6 др. арк.: визначено механізми трансферу криз, заходи антикризової політики щодо протидії трансферу криз у транзитивні країни і, зокрема, в Україну).

Тези доповідей на конференціях:

9. Евлакова И.А. Антидемпинговые процессы и протекционизм // Тиждень науки в Гуманітарному університеті “ЗІДМУ”: В 3 т. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2003. – Т. 2. Ч. 5: Соціально-економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подолання. – С. 40–41.

10. Євлакова І.А. Стратегія розвитку України в умовах глобалізації // Управління розвитком соціально-економічних систем: стан, проблеми, перспективи: Матеріали наук.-практ. конф. – Полтава: ПІБ МНТУ, 2004. – С. 50–52.

11. Євлакова І.А. Типологія моделей економічної трансформації // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3 т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004. – Т. 1. – С. 25–27.

12. Євлакова І.А. Теоретичні аспекти та значення процесів глобалізації у розвитку економіки країни // Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики: Мат-лы VI науч.-практ. конф. – Симферополь: КИБ, 2005. – С. 78–80.

13. Євлакова І. Оптимізація режиму просування українських конкурентоспроможних підприємств на зарубіжні ринки (в світлі світового досвіду) // Україна в системі міжнародних відносин в умовах глобалізації: Матеріали наук. конф. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. –С. 167–169.

14. Євлакова І.А. Економічна стратегія: особливості у трансформаційній економіці // Дні науки: Зб. тез доповідей: У 3-х т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2005. – Т. 1. – C. 109–110.

15. Евлакова И.А. Влияние транснационализации на экономику трансформационных стран // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины: Мат-лы V Междунар. науч.-практ. конф. (Алушта, 28–30 сентября 2006 г.). – Симферополь, 2006. – С. 22–23.

16. Євлакова І. Євроінтеграційні процеси та перспективи України // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: Зб. мат-лів ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. – Тернопіль: Економічна думка, 2006. – Ч. 1. – С. 54–56.

17. Євлакова І.А. Платіжний баланс і зовнішні фінансові потоки в Центрально-Східній Європі // Наука і вища освіта: Тези доповідей учасників XV Міжнар. наук. конф. молодих науковців. У 3 ч. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”. – Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2007. – Ч. 1. – С. 13–14.

18. Євлакова І.А. Транскордонне співробітництво України // Дні науки: Зб. тез доповідей: У 3-х т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2007. – Т. 1. – С. 139–141.

19. Yevlakova I. Development of the banking system of Ukraine under the сonditions of integration into the European Union // Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку: Зб. мат-лів Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 16 березня 2006 р.: У 2 т. – К.: Вид-во Європ. у-ту, 2006. – Т. 2. – С. 175–177.