Анотація до роботи:

Сидоренко О.Л. Гломерулонефрит зі супутньою HBV-інфекцією: особливості клінічного перебігу, стану імунної реактивності та метаболічних зрушень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, МОЗ України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню ролі вірусу гепатиту В у формуванні перебігу гломерулонефриту. Установлено, що частота виявлення HBsAg у хворих на гломерулонефрит значно перевищує таку у здорових і є практично однаковою у хворих з гострим і хронічним перебігом. За наявності HВV-інфекції перебіг недуги, супроводжуючись ознаками ураження печінки, характеризується частішим виявленням набрякового, інтоксикаційного і больового синдромів, глибшими змінами сечового осаду, функції нирок, вищою частотою хронізації гострого гломерулонефриту порівняно з хворими без HBV-інфекції. Супутня HBV-інфекція поглиблює вторинний імунодефіцит та синдром ендогенної інтоксикації, і є додатковим фактором ризику розвитку остеопенії. Рекомендовано усім хворим на гломерулонефрит проводити дослідження крові на наявність маркерів вірусу гепатиту В.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у вивченні ролі інфекції вірусу гепатиту В у формуванні гетерогенності перебігу гострого і хронічного гломерулонефриту.

1. Частота виявлення HBsAg у пацієнтів з гострим і хронічним гломерулонефритом становить відповідно (33,33±8,60) % і (30,00±4,60) %, що значно перевищує частоту його виявлення у здорових осіб ((1,38±0,10) %).

2. За наявності HВV-інфекції перебіг гломерулонефриту характеризується частішим розвитком набрякового, інтоксикаційного та больового синдромів, глибшими змінами сечового осаду, концентраційної та фільтраційної функцій нирок, а також вищою частотою хронізації гострого гломерулонефриту порівняно з пацієнтами без HBV-інфекції.

3. Перебіг гломерулонефриту зі супутньою HBV-інфекцією супроводжується клінічними (збільшення, ущільнення та болючість печінки при пальпації), лабораторними (відносно вищі вміст загального білірубіну у хворих на гострий гломерулонефрит та активність аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази у хворих на хронічний гломерулонефрит з HBV-інфекцією порівняно з хворими без неї) та інструментальними ознаками ураження печінки у 30,0 % інфікованих пацієнтів з гострим і 66,67 % інфікованих пацієнтів з хронічним перебігом захворювання.

4. У пацієнтів з гломерулонефритом за наявності супутньої HBV-інфекції спостерігають поглиблення ознак вторинного імунодефіциту, що проявляється дисбалансом клітинної та гуморальної ланок імунітету – у пацієнтів з гострим гломерулонефритом спостерігають зниження рівня CD8+, зростання кількості малодиференційованих 0-клітин, величини імунорегуляторного індексу, рівня CD72+ з одночасним збільшенням концентрації імуноглобулінів класів G і А; у пацієнтів з хронічним гломерулонефритом – достовірне зниження популяцій CD8+, CD4+ та CD16+, зростання величини імунорегуляторного індексу, кількості малодиференційованих 0-клітин, В-лімфоцитів і, відповідно, збільшення сироваткових концентрацій імуноглобулінів класів G і М, рівня циркулюючих імунних комплексів порівняно з неінфікованими HBV пацієнтами.

5. У хворих на гломерулонефрит зі супутньою HBV-інфекцією порівняно з неінфікованими HBV пацієнтами реєструють більш виражений синдром ендогенної інтоксикації, що проявляється значнішою ендотоксемією – зростанням рівнів середніх молекул на хвилях 254 і 280 нм у пацієнтів з гострим гломерулонефитом та рівня середніх молекул на хвилі 280 нм у пацієнтів з хронічним гломерулонефритом.

6. У пацієнтів з гострим гломерулонефритом існують прямі кореляційні зв’язки між рівнем середніх молекул в еритроцитах та кількістю CD16+, В-лімфоцитів, сироватковою концентрацією імуноглобулінів класу А, вмістом циркулюючих імунних комплексів; у пацієнтів з хронічним гломерулонефритом – прямі кореляційні зв’язки між рівнем середніх молекул, еритроцитарним індексом ендогенної інтоксикації та кількістю малодиференційованих 0-клітин, рівнем циркулюючих імунних комплексів, В-лімфоцитів, між рівнем середніх молекул і сироватковими концентраціями імуноглобулінів класів G, М; зворотні – між рівнем середніх молекул в еритроцитах, еритроцитарним індексом ендогенної інтоксикації та загальною кількістю Т-лімфоцитів, теофілінчутливих лімфоцитів.

7. Супутня HBV-інфекція є додатковим фактором ризику розвитку остеопенії у пацієнтів як з гострим, так і з хронічним гломерулонефритом; в останніх за наявності супутньої HBV-інфекції зниження мінеральної щільності кісткової тканини спостерігають лише за умови порушення азотовидільної функції нирок.

Публікації автора:

1. Сидоренко О. Стан імунної реактивності та синдрому ендогенної інтоксикації у пацієнтів з хронічним гломерулонефритом залежно від ступеня порушення азотовидільної функції // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 4. – С. 21-23.

2. Сидоренко О. Стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на хронічний гломерулонефрит із супутньою HBV-інфекцією // Інфекційні хвороби. – 2003. – № 1. – С. 16-19.

3. Сидоренко О.Л., Бакалюк О.Й. Гломерулонефрит у хворих із супутньою HBs-антигенемією // Вісник наукових досліджень. – 2002. - № 1. – С. 35-37 (Здобувач самостійно проаналізувала дані літератури, провела підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку матеріалу, обговорення результатів, підготовку статті до друку, брала участь у формуванні висновків).

4. Сидоренко О.Л., Бакалюк О.Й. Гострий гломерулонефрит із супутньою HBV-інфекцією: особливості імунологічних та метаболічних зрушень // Вісник наукових досліджень. – 2003. - № 2. – С. 39-41 (Здобувач проаналізувала дані літератури, провела підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку матеріалу, обговорення результатів, підготовку статті до друку).

5. Мінеральна щільність кісткової тканини при імунозапальних та запальних захворюваннях нирок / Бакалюк О.Й., Сміян С.І., Грималюк Н.В., Сидоренко О.Л., Мартинюк Л.П. // Актуальні проблеми нефрології: Збірник наукових праць (Випуск 8) / За ред Т.Д. Никули / МОЗ України, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. – Київ: Задруга, 2003. – С. 103-109. (Здобувач проаналізувала дані літератури, провела підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку матеріалу, обговорення результатів, сформулювала висновки).

6. Сидоренко О. Гломерулонефрити та супутня HВs-антигенемія // Матеріали V Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених (10-12 травня 2001). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 22.

7. Сидоренко О. Особливості фосфорно-кальцієвого метаболізму у пацієнтів з хронічним гломерулонефритом // Тези доповідей 76 підсумкової наукової конференції студентів і молодих вчених-медиків (27-29 березня 2002), – Чернівці: „Медик”, 2002. – С. 36.

8. Сидоренко О. Стан мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнтів із хронічним гломерулонефритом // Матеріали VI Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених (21-23 травня 2002). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 319.

9. Сидоренко О. Синдром ендогенної інтоксикації у пацієнтів з гострим гломерулонефритом залежно від віку пацієнтів // Матеріали ІV Української конференції молодих учених, присвяченої пам’яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 24 січня 2003 року). – Київ: Ін-т геронтології АМНУ, 2003. – С. 211-212.

10. Сидоренко О. Особливості клінічного перебігу гломерулонефритів зі супутньою HBV-інфекцією // Матеріали VІІ Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених (21-23 травня 2003). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 28.

11. Діагностика доклінічних стадій хронічної ниркової недостатності при імунозапальних та запальних захворюваннях нирок / Бакалюк О.Й., Сміян С.І., Мартинюк Л.П., Погоріла М.А., Гарач І.Г., Боб А.О., Сидоренко О.Л., Шанті Різік // Матеріали XLVI підсумкової науково-практичної конференції „Здобутки клінічної та експериментальної медицини” (випуск 8). – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 78. (Здобувач самостійно провела підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку результатів дослідження, підготувала до друку).