Анотація до роботи:

Чурілов А.В. Гнійні запальні захворювання придатків матки. Діагностика, результати лікування, індивідуальний прогноз. – Рукопис.

Дисертації на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - Акушерство і гінекологія. – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольца, Київ, 2003.

Дисертація присвячена актуальним питанням діагностики, лікування і прогнозування результату гнійних запальних захворювань придатків матки. У роботі на основі проведених морфологічних досліджень виявлені особливості пато- і морфогенезу гнійних запальних захворювань придатків матки. Встановлено, що група хронічних гнійних сальпінгітів морфологічно не однорідна. При I типі прогноз на збереження репродуктивної функції при призначенні адекватного лікування сприятливий. II тип характеризується грубими морфологічними змінами в маткових трубах і прогноз на збереження репродуктивної функції сумнівний. Розроблено експрес метод прогнозування плину запального процесу з урахуванням морфологічної неоднорідності змін у маткових трубах, що дозволяє вибрати оптимальну тактику лікування. Встановлено, що застосування комплексу лікувально-діагностичних заходів, які містять оцінку ФАТ-реактивності організму, прогностичного індексу, ендолімфатичної антибіотикотерапії, гіпербаричної оксигенації, ультрафіолетового опромінення крові дозволяє поліпшити результати лікування і якість життя хворих гнійними запальними захворюваннями придатків матки.

1. Гнійні запальні захворювання придатків матки є наслідком довгостроково поточних рецидивуючих запальних процесів. Їхня частота складає 6,9-7,2 випадки на 10 тисяч жінок фертильного віку. У жительок сільських районів цей показник дорівнює 6,4-6,5, міст відповідно 8,3-8,7. У їх етіології ведуче значення належить асоціації умовно патогенних аеробних і анаеробних бактерій.

2. До факторів ризику, що сприяють розвитку ГЗЗПМ, варто віднести вік старше 35 років, умови проживання, гострі і хронічні запальні захворювання жіночих полових органів, тривале використання ВМК, хірургічні втручання на органах черевної порожнини, діагностичні вискоблювання.

3. Група гнійних захворювань придатків матки неоднорідна і містить у собі хронічний гнійний сальпінгіт І і П типів, піосальпінкс, піовар і тубоваріальний абсцес. У їхній основі лежить рецидивуюче, прогресуюче переважно альтеративно-ексудативне запалення з обов'язковою стадійністю розвитку процесу: запалення – грануляція – рубцювання на тлі наростаючої дисфункції кліток імунної відповіді.

4. Зростання в запальному інфільтраті співвідношення питомих обсягів НПМЯЛ і активних макрофагів (МАС387) до 5.0 і більш, що спостерігається при ХГС П типу, ТОА і ПО, варто розцінювати як прогностично несприятливий фактор прогресування гнійно-деструктивних процесів у матковій трубі.

5. Коефіцієнт співвідношення епітеліального і з'єднувальнотканинного компонента (Kes) менш 1.0 відбиває зменшення функціональної поверхні слизової оболонки маткових труб при хронічних гнійно-деструктивних захворюваннях придатків матки і може бути використаний у якості простого й об'єктивного показника ступеня важкості патологічного процесу.

6. Морфологічно встановлена зворотність патологічних структурно-функціональних зрушень при I типі ХГС дозволяє нам затверджувати, що при його своєчасній діагностиці і правильно проведеному консервативному лікуванні існує об'єктивна можливість забезпечити профілактику вторинної безплідності. Унаслідок незворотних змін структури маткових труб при П типі ХГС, ТОА і ПО єдино ефективним методом лікування є хірургічне втручання.

7. Розроблено високоінформативний експрес-метод ранньої оцінки важкості хронічного запалення придатків матки і ефективності проведеної консервативної терапії шляхом кількісної оцінки in vitro хемосенситивності рецепторів кліток-мішеней до фактора активації тромбоцитів (ФАТ), що регулює розвиток запалення.

8. У хворих із ГЗЗПМ установлена залежність десенситизації ФАТ-рецепторів від важкості запалення, відображенням чого може бути істотне підвищення концентрації ФАТ, при якій реєстрували напівмаксимальну індукцію агрегації тромбоцитів (параметр ЕС₅₀ склав 7,6±0,5 мкМ, що у 3,45 рази більше, ніж у здорових осіб). У порядку наростання ступеня важкості запального процесу обстежений контингент пацієнтів можна було розподілити в такий спосіб: ХГС < ПО < ТОА. При ефективній консервативній терапії вже через 3-5 днів спостерігалося зрушення кривої доза-відповідь (концентрація ФАТ – агрегація тромбоцитів) "вліво", що свідчить про відновлення хемосенситивності ФАТ-рецепторів.

9. При незворотних структурних змінах у стінці маткової труби (II-й тип хронічного сальпінгіту) виявлена сильна кореляційна залежність (r=±0,824) між зниженням хемосенситивності ФАТ-рецепторів кліток крові, зареєстрованої в дослідженнях in vitro і зменшенням питомого обсягу активно фагоцитируючих макрофагів у періваскулярних інфільтратах осередків хронічного запалення. Це виявляється зрушенням моноцитограми периферичної крові вправо внаслідок збільшення популяції макрофагоподібних моноцитів, що складають основний пул мігруючих кліток і є відображенням порушення пластичності плазмолеми мононуклеарів при десенситизації ФАТ-рецепторів, уповільненні їх трансендотеліальної міграції.

10. У патогенезі психопатологічних розладів у пацієнток, що піддаються видаленню матки, лежить складний психо-соматогений стрес, основою якого є власна хвороба і супутні їй прояви. У відповідь на вплив стресора формується стан психоемоційної напруги, клінічним компонентом якого є особистісна і ситуативна (реактивна) тривожність, порушення емоційної стабільності, у жінок виявляється надзвичайно низька стресостійкість, висока конформність поводження. Ці дані говорять про необхідність активного проведення лікувальних і профілактичних заходів щодо редукції психосоматичних розладів у даної категорії хворих.

11. Використання алгоритму лікувально-діагностичних заходів, що включає визначення прогностичного індексу, оцінку ФАТ-реактивності організму, використання ендолімфатичної антибіотикотерапії, УФОК, ВЛОК, за показниками гіпербаричну оксигенацію, гемосорбцію дозволило в хворих гнійними запальними захворюваннями придатків матки значно скоротити час перебування в стаціонарі, знизити частоту післяопераційних ускладнень, майже в два рази підвищити ефективність лікування, а також у 1,8 рази збільшити число випадків вагітності.

Публікації автора:

1. Чурилов А.В. Тактика лечения генитальных свищей при деструктивных гнойных воспалительных заболеваниях придатков матки.// Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2000. – Т. 1, № 1. – С.46-47.

2. Чурилов А.В., Венцковский Б.М., Жильцова Т.Г.. Гнойные воспалительные заболеванийя в гинекологии: некоторые аспекты эпидемиологии и лечения.// Архив клинической и экспериментальной медицины. - Т.9. - №2 - 2000. - С.308-311. (аналіз літератури, узагальнення, оформлення)

3. Чурилов А.В., Борота А.В., Золотухин С.Э., Ярошенко М.В., Думанская О.Ю. Предупреждение и лечение гнойно-воспалительных осложнений у больных раком прямой кишки.// Архив клинической и экспериментальной медицины. 2000. – Т. 9, № 4. – С. 559-561. (статистична обробка отриманих резуьтатів, оформлення)

4. Чурілов А.В. Ускладнені форми гнійних запальних захворювань придатків маткі: фактори ризику і деякі питання епідеміології.// Медичні перспективи. – 2000. – Т5. - №4. – С.95-98.

5. Чурилов А.В., Баринов Э.Ф., Климовицький В.Г., Бондаренко Н.М., Баринов О.Е. Тромбоцити і їх фактори – активні учасники або свідки запальнево-репаративних процесів?// Травма.– 2001. – Том2. - №1. – С.72-78. (аналіз літератури, статистична обробка отриманих резуьтатів, узагальнення, оформлдення)

6. Чурилов А.В., Петренко С.А., Сухурова Л.С., Кушнир С.В., Мелёхина Л.М. Опыт применения заместительной гормонотерапии при урогенитальных нарушениях у женщин с «хирургической менопаузой»// Вестник неотложной и восстановительной медицины 2001. – Том 2, №2-3. – С. 185-187. (клінічні спостереження, аналіз літератури, статистична обробка отриманих резуьтатів, оформлення)

7. Чурилов А.В. Лечение осложненных форм воспалительных заболеваний придатков матки// Вестник неотложной и восстановительной медицины 2002 – Том 3. - №1. – С. 68-71.

8. Чурілов А.В. Реабілітація хворих з хірургічною менопаузою, оперованих із приводу гнійних деструктивних захворювань придатків матки// Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2002. – Т.3. - №2. – С.305-307.

9. Чурилов А.В. Результаты экстренных операций у больных гнойными деструктивными заболеваниями придатков матки//Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2002. – Т.3. - №3. – С.486-489.

10. Чурилов А.В. Некоторые аспекты лечения осложненных форм гнойно-воспалительных заболеваний придатков матки// Експериментальна і клінічна медицина. 2001. - №3. – С.131-133.

11. Чурілов А.В., Кушнір С.В., Лі А.Д., Ханіна Т.Д., Петренко С.А.. Профілактика тромбоемболії легеневої артерії з гнійними деструктивними захворюваннями придатків матки.// Шпитальна хірургія.– 2001. - №1. – С.115-117. (аналіз літератури, клінічні спостереження, статистична обробка отриманих резуьтатів, узагальнення, оформлення)

12. Чурилов А.В., Венцковский Б.М.. Этиологическая структура гнойных воспалительных заболеваний придатков матки (состояние проблемы, собственный опыт).// Архив клинической и экспериментальной медицины.– 2001. - Т.10. - №1. – С.68-72. (аналіз літератури, узагальнення, оформлення)

13. Чурілов А.В., Столярова О.Ю., Кушнір С.В. Невідкладні стани в хворих гнійними деструктивними захворюваннями придатків матки.// Медичні перспективи.– 2002. – Том7. - №2. – С.35-38. (клінічні спостереження, оформлення)

14. Чурілов А.В. Вибір метода антибактеріальної терапії в гнійній гінекології.// Вісник наукових досліджень. – 2002. - №2. – 180-182

15. Чурилов А.В. Лечение гнойных заболеваний придатков матки, осложненных придатково-кишечными свищами.// Архив клинической и эксперементальной медицины. – 2002. – Т.11. - №2. – С.202 – 204.

16. Чурілов А.В., Мировіч Д.Ю., Петренко С.О., Мировіч Є.Д., Кушнір С.В. Питання профілактики і лікування посткастраційного синдрому.// Вісник наукових досліджень.– 2002. - №3(28). – 15-16. (аналіз літератури, узагальнення)

17. Чурілов А.В. Клініко-морфологічні варіанти хронічного гнійного сальпінгіту (піосальпінксу).// Медичні перспективи. – 2002. – Том7. - №4. – С.48-54.

18. Чурилов А.В. Анализ заболеваемости и факторов риска развития гнойных заболеваний придатков матки.// Дерматологія та венерологія. – 2002. - №4(18). – С.60-62.

19. Чурилов А.В. Морфогенез хронических гнойных деструктивных заболеваний придатков матки.// Медіко-соціальні проблеми сім’ї. – 2002. – Том7. - №3, 4. – С.19-24.

20. Чурілов А.В. Оцінка ФАТ-реактивності організму при гнійному запаленні // Травма. – 2003. – Том4. - №1. – С.23-29.

21. Чурилов А.В. Морфологические изменения в маточных трубах при пиоваре.// Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2003. – Т.4. - №2. – С.252-255.

22. Чурилов А.В. Тканевые параметры маточной трубы при хроническом гнойном сальпингите // Запорожский медицинский журнал. – 2003. - №2 (18). – С.10-15.

23. Чурилов А.В. Хемосенситивность ФАТ-рецепторов тромбоцитов при хронических воспалительных заболеваниях придатков матки // Актуальные проблемы акушерства и гинекологии, клинической иммунологии и медицинской генетики. – Зборник научных работ. – Выпуск 10. Луганск-Киев. – 2003. - С.257-265.

24. Чурілов А.В. Особливості морфогенезу хронічного гнійного сальпінгіту // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. - №3 (397). – С.100-106.

25. Миминошвили О.И., Чурилов А.В., Ярощак С.В. Лапароскопия в дифференциальной диагностике острой патологии органов таза// Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2003. – Т.4. - №3. – С.390-392. (аналіз літератури, узагальнення)

26. Чурілов А.В. Моніторинг ефективності комплексної терапії гнійних запальних захворювань придатків матки // Медіко-соціальні проблеми сім’ї. – 2003. – Том.8. - №1. – С.32-37.

27. Пат. 38079 А. Україна. МКИ А61В17/34. Гільза для проведення лапароскопу та маніпуляторів в черевну порожину при лікуванні перитоніту. / Чурілов А.В., Міміношвілі О.І., Ярощак С.В., Український В.В., Сухінін М.В. - № 2000052999; Заявл. 26.05.00; Опубл. 15.05.01; Бюл. №4. – С.1.39.

28. Пат. 38550 А. Україна. МКИ А61В17/11. Апарат для накладання швів на уретру. / Чурілов А.В., Гусак В.К., Шамраєв С.М., Вінєнцов Ю.О., Кобец В.Г., Коваленко М.В., Шамрєв М.М. - № 2000074457; Заявл. 25.07.2000; Опубл. 15.05.01; Бюл. №4. – С.1.40.

29. Пат. 54087 А. Україна. МКИ А61В10/00. Спосіб прогнозування переходу гострого запалення внутрішніх органів і шкіри у хронічне запалення. / Чурілов А.В., Барінов Е.Ф., Свірідова В.В., Барінова М.Е., Бондаренко Н.М. - №2002053799; Заявл. 08.05.02.; Опубл. 17.02.03; Бюл. №2.

30. Чурілов А.В. Гнойно-воспалительные заболевания придатков матки: факторы риска и лечение.// Вісник асоціації акушерів-гинекологів України. – 2000. - №5-6 (10). – С.41-45.

31. Чурилов А.В. Гнойные воспалительные заболевания придатков матки на фоне внутриматочной контрацепции.// Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. – 2001. - №3 (13). – С.22-25.

32. Чурилов А.В. Лечение абсцедирующих форм заболеваний яичников и маточных труб.// Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. – 2002. - №1 (16). – С.28-33.

33. Чурілов А.В. Реабілітація хворих з хірургічною менопаузою.// Вiсник акушерів-гінекологів України. – 2002. - №2(17). – С. 35-37.

34. Чурилов А.В., Бабюк И.А., Кушнир С.В. Лапароскопия в лечении острых урогенитальных трансмиссивно-сексуальных заболеваний у женщин.// Український медичний альманах. - 1999. - Том 2, №1.(Додаток). - С. 146. (клінічні спостереження, статистична обробка отриманих резуьтатів)

35. Чурилов А.В., Бабюк И.А., Мирович Д.Ю., Думанская О.Ю., Кушнир С.В. Прямая длительная эндолимфатическая терапия в комплексном лечении воспалительных заболеваний придатков матки.// Актуальные вопросы анестезии и интенсивной терапии: Сб. науч. статей. – Донецк, 2000. - С.276-279. (аналіз літератури, клінічні спостереження)

36. Чурилов А.В., Ракша-Слюсарева К.А., Чапек Л.В., Ли А.Д., Синченко В.Г. Некоторые показатели системы иммунитета при хронических воспалительных заболеваниях женских половых органов, сопровождающихся хламидиозами.// International journal on immunorehabilitation. – 2000. – Vol. №70. – Р.41. (клінічні спостереження, узагальнення)

37. Чурилов А.В., Кушнир С. В., Нранян К.М., Думанская О.Ю., Ли А.Д., Липчанская Г.Н., Сухурова Л.С. Лапароскопия в комплексном лечении воспалительных заболеваний придатков матки.// «Актуальные вопросы диагностики и лечения неотложных состояний» сборник тезисов: ИНВХ АМН Украины, Донецк, 2000. - С.57-58. (клінічні спостереження, узагальнення)

38. Чурилов А.В., Кушнир С.В., Ли А.Д., Нранян К.М., Ханина Т.Д., Попандопуло А.Д., Потукаева В.Н., Петренко С.А., Бабюк И.А., Мирович Д.Ю., Жильцова Т.Г.. Прямая длительная эндолимфатическая терапия в комплексном лечении воспалительных заболеваний придатков матки.// Инфекционный контроль. – 2001 – №1(4)- С.31-32. (клінічні спостереження, узагальнення)

39. Чурилов А.В., Кушнир С.В., Ли А.Д., Синченко В.Г., Гошкодеря И.Ю., Ханина Т.Д. Комплексная предоперационная подготовка больных репродуктивного возраста с осложненными формами воспалительных заболеваний придатков матки.// Медико-социальные проблемы семьи.– 2001. – Т. 6. - № 2. – С.146. (клінічні спостереження, узагальнення)

40. Чурилов А.В., С.В. Кушнир, Петренко С.А., Третьякова Л.А.,Филонов П.Д. Заместительная гормонотерапия в гинекологии как профилактика преждевременного старения женщин.// Прискорене старіння та шляхи його профілактики. – Материалі 2-ї науково- практичної конференції з міжнародною участю.- Одеса. – 18-19 жовтня 2001. – С.177. (клінічні спостереження, узагальнення)

41. Чурилов А.В., Кушнир С.В., Филонов П.Д., Третьякова Л.А., Синченко В.Г. Прямая длительная эндолимфатическая антибиотикотерапия как этап подготовки к органосохраняющим операциям при гнойных воспалительных заболеваниях придатков матки.// Збірник наукових праць асоціаціії акушерів-гінекологів України. Киїів. “Фенікс”– 2001.– С.676-678. (клінічні спостереження, узагальнення)

42. Чурилов А.В., Кушнир С.В., Гошкодеря И.Ю., Синченко В.Г., Смирнова Л.Н. Профилактика тромбоэмболии легочной артерии у гинекологических больных.// Охрана здоровья матери и ребенка 2001. Материалы российского 3-го научного форума. – 2001.– С.271-272. (клінічні спостереження, узагальнення)

43. Чурилов А.В., Петренко С.А., Кушнир С.В., Попандопуло А.Д., Синченко В.Г. Подготовка к хирургическому лечению больных репродуктивного возраста с гнойными воспалительными заболеваниями придатков матки.// Охрана здоровья матери и ребенка 2002 Материалы российского 4-го научного форума. – 2002.– С.399-400. (клінічні спостереження, узагальнення)

44. Чурилов А.В., Кушнир С.В., Романенко Р.Н., Иванова О.А. Профилактика тромбоэмболии легочной артерии в гнойной гинекологии.// Сердечно-сосудистые заболевания (бюллетень ЦНССХ им. А.Н.Бакулева РАМН).– 2002. – Т.3. - №5. – С.70. (клінічні спостереження, узагальнення)