Анотація до роботи:

Руденко Ю.Ф. Гнилі бульб картоплі при зберіганні та удосконалення заходів захисту від них в умовах Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11. – фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Проведено детальний аналіз і складено картосхему ступеня розповсюдження та шкідливості мокрої бактеріальної гнилі та сухої фузаріозної гнилі бульб картоплі в індивідуальних та колективних господарствах різних форм власності зони Полісся України. Вивчено видовий склад і біологічні особливості розвитку збудників хвороб, що викликають гнилі бульб у період зберігання картоплі.

Встановлено симптоматику мокрої бактеріальної та сухої фузаріозної гнилей на стеблах та листках картоплі в період вегетації, а також уточнено тривалість і строки прояву цих хвороб у залежності від стійкості сортів картоплі та погодних умов року.

Здійснено оцінку районованих сортів та перспективних гібридів картоплі на стійкість бульб до мокрої бактеріальної гнилі і сухої фузаріозної гнилі та виділено найбільш резистентні до цих хвороб сортозразки, які рекомендуються у селекційні центри для використання при створенні стійких сортів до збудників зазначених хвороб. Встановлено роль первинної інфекції хвороб, які уражують картоплю в період вегетації, у патологічному процесі розвитку гнилей бульб під час зберігання врожаю.

Крім того, висока лежкість бульб та зниження ураження їх гнилями грибкового та бактеріального походження досягається при зберіганні картоплі з використанням, як домішки, подрібненої хвої ялини і сосни, сухого піску та супіщаного грунту а також негашеного вапна для опудрення бульб при закладці врожаю на зберігання.

1. За ступенем розповсюдження мокрої та сухої гнилей Полісся України умовно поділяється на три зони: зона сильного розвитку гнилей з ураженістю понад 10% бульб; зона помірного розвитку з ураженістю від 5 до 10% та зона незначного розвитку з ураженістю менше 5%.

2. Ступінь розвитку мокрої бактеріальної і сухої фузаріозної гнилей в індивідуальному секторі в 1,1–1,8 рази вища ніж у господарствах різних форм власності. Це зумовлено використанням на присадибних і дачних ділянках власного насіннєвого матеріалу картоплі масових репродукцій, відсутністю сортозаміни і сортооновлення, недотримуванням сівозміни та порушенням умов зберігання врожаю.

3. Високо патогенними видами із роду Fusarium є F. oxysporum Schlecht. Emend Snyd. et Hans (штами: f.3, F04, F.7, F25, F72) і F. solani (Mart.) App. et Wr. var solani (штами: F42, F210, 25/98, 32/98), які при штучному зараженні бульб викликають типові симптоми сухої фузаріозної гнилі.

4. Виділено високо патогенні штами бактерій Erwinia carotovora subsp. carotovora (М9, М10, М28, М30, 12.98 і 25/99) та Erwinia carotovora subsp. atroseptica (3, М3, М8, М37, 26/99). Названі патогени викликають мацерацію бульб як сприйнятливих, так і резистентних сортів картоплі.

5. В умовах зони Полісся України перші ознаки ураження рослин картоплі сухою фузаріозною гниллю проявляються: у сприйнятливих сортів – в кінці фази бутонізації–початку цвітіння, середньостійких - початок–середина фази цвітіння, а у відносно стійких сортів – у другій половині–кінці фази цвітіння. За роки досліджень встановлено, що суттєву роль у строках проявлення хвороби відіграють погодні умови в період вегетації картоплі.

6. Встановлено, що чорну ніжку та мокру гниль в умовах Полісся України, спричиняють одні й ті ж види збудників E. carotovora subsp. carotovora та E. carotovora subsp. atroseptica.

7. Бульби уражені фітофторозом та паршею звичайною більш сприйнятливі до сухої фузаріозної (в середньому на 29,2%) та мокрої бактеріальної (на 8,2%) гнилей ніж здорові.

8. При оцінці районованих і перспективних сортів картоплі на стійкість до сухої фузаріозної гнилі, відносно стійкими виявилися: Пролісок, Гатчинська, Либідь, Кобза, Апта, Бородянська рожева, та гібриди 86:611–2 і 86.76/5. Найвищу стійкість до мокрої бактеріальної гнилі проявили сорти: Світанок київський, Пролісок, Воловецька, Бородянська рожева та Житомирянка.

9. Доведено, що значно краще картопля зберігається при змішуванні її з дерново-підзолистим супіщаним грунтом та піском в кількості 10% від маси партії бульб. Такий захід дає змогу підвищити вихід здорових бульб на 8,5–8,8% .

10. Домішка свіжої хвої ялини і сосни у кількості 10 і 15% від партії картоплі підвищує вихід здорових бульб на 6,4–8,2%.

11. Опудрення картоплі негашеним вапном з нормою витрати 10 кг на тонну підвищує вихід здорових бульб на 8,1%.

Публікації автора:

1. Руденко Ю.Ф., Положенець В.М., Немерицька Л.В Вплив первинної інфекції фітофторозу, парші звичайної та стеблової нематоди на розвиток сухої фузаріозної гнилі бульб під час зберігання картоплі // Вісн. Держ. агроеколог. акад. України: наук.-теорет. зб. Спец. вип. – 2000.– С. 79-80. (Особистий внесок – 40% формулювання експериментальної частини та висновків).

2. Руденко Ю.Ф., Положенець В. М., Немерицька Л. В. Як взаємодіють хвороби картоплі // Захист рослин. – 2000. - №10. - С.7. (Особистий внесок – 45% формулювання експериментальної частини та висновків)

3. Руденко Ю.Ф., Положенець В.М. Способи поліпшення умов зберігання бульб картоплі // Вісн. Держ. агроеколог. акад. України: наук.-теорет. зб. –2000. - №2. – С. 298-303. (Особистий внесок – 60% формулювання експериментальної частини та висновків)

4. Руденко Ю.Ф., Положенець В.М. Суха фузаріозна гниль // Захист рослин. – 2000. - №10. - С.14. (Особистий внесок – 60% формулювання експериментальної частини та висновків)

5. Положенець В.М., Немерицька Л.В., Руденко Ю.Ф. Вивчення взаємовідносин рослин картоплі із збудниками бактеріозів // Біоетика на порозі ІІІ тисячоліття: Тези доповідей міжнародного симпозіуму (4-7 жовтня 2000 року): - Харків, - 2000. - С.180. (Особистий внесок – 45% формулювання експериментальної частини та висновків).

6. Руденко Ю.Ф., Положенець В.М. Стійкість сортів до мокрої бактеріальної гнилі бульб за зберігання врожаю // Захист рослин. – 2002. - №7. - С.10-11. (Особистий внесок – 55% формулювання експериментальної частини та висновків).