Анотація до роботи:

Пшеничний Т.Ю. Голод 1932 – 1933 років в Україні (на матеріалах південно-східних областей). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 – історія України. – ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”. – Переяслав-Хмельницький, 2008.

У дисертації досліджуються передумови, хід та наслідки голодомору 1932 – 1933 рр. у південно-східній України. Автор розкриває специфічні особливості голодомору 1932 – 1933 рр. у південних і східних областях України. На основі численних архівних матеріалів проаналізовано процеси занепаду продуктивних сил населення регіону, дезорганізація сільського господарства, катастрофічне зубожіння народних мас.

Прослідковано наростання явищ голодомору у південно-східних областях, обраховано кількість осіб, які померли від голодомору 1932 – 1933 років у цьому регіоні. Усього від голоду загинуло понад 650 тисяч осіб. Голод 1932 – 1933 рр. у південно-східних регіонах України є не що інше, як акт геноциду проти українського народу.

У результаті проведеного дослідження автором зроблено такі висновки:

– Українська історіографія голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні висвітлена великою кількістю опублікованих матеріалів. Різноманітна джерельна база є достатньою і достовірною для комплексного дослідження теми.

Внаслідок суцільної колективізації і масових хлібозаготівельних кампаній усі галузі народного господарства опинилися в занепаді. Особливо у важке становище потрапило сільськогосподарське виробництво. Колективізація позбавила селян не тільки землі, а й засобів для життєдіяльності; розкуркулення вилилось у справжню антиселянську війну; хлібозаготівлі фактично залишали селян без продуктів харчування. Через цілеспрямовану політику сталінського режиму щодо України припинялися роботи на заводах і фабриках, на шахтах і транспорті. У зруйнованому стані опинилися борошномельна промисловість, цукрова, деревообробна, легка промисловість.

Нами виявлено і доведено, що наростання голоду в південних і східних областях України мало свої особливості. Головною з них є та, що цей регіон був найбільш аграрним і економічно багатим в Україні і тому основна увага прискорених соціалістичних змін концентрувалася на реалізації політики більшовицької влади у Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. Підтвердженням цьому є численні рішення та постанови ЦК ВКП (б), в яких зазначається, що важливе значення повинно надаватися роботі у степових районах України, оскільки вони стратегічно важливі для держави. Окрім цього Й. Сталін вважав голод ефективним і цілком прийнятним засобом боротьби з українським селянством як “куркульсько-націоналістичним елементом”.

Розглядаючи ставлення до голодомору різних організацій, варто зазначити, що, зокрема, товариство “Друзі дітей” намагалося допомогти голодуючим, проводячи для цього різні благодійні акції. Однак, діяльність таких організацій обмежувалася урядовими постановами та наказами.
По-друге, у той же час окремі партійні організації, профспілки, комсомол, Червоний Хрест, вітчизняні журналісти намагалися заперечити сам факт масового голоду. Вони стверджували, що голоду не було, а існували лише деякі труднощі з продовольством, яких уряду та ЦК КП (б) У вдалося уникнути.

Виявлено, що жорстока тоталітарна політика ЦК ВКП (б) і
ЦК КП (б) У породила недовіру до ідей соціалізму з боку населення і підірвала основи політичного устрою. Населення втратило довіру до партії більшовиків, профспілок, комсомолу, Червоного Хреста оскільки ці організації стали виконувачами наказів уряду держави. Порушення та ігнорування основних принципів, прийнятих на XV з’їзді ЦК ВКП (б), підірвало й економіку південно-східного регіону України. Внаслідок суцільної колективізації й масових хлібозаготівельних кампаній всі галузі народного господарства опинилися в занепаді. Сільське господарство стало частиною командної економіки, в якій ринкові відносини хоч і не зникли зовсім, але посіли підпорядковане становище на своєрідній “окраїні”.

З’ясовано, що наслідки голодомору відбилися й на соціальній та культурній сферах життя українського населення. Голодом було підірвано навчально-освітній процес у школах південно-східного регіону України.
За вказівкою центру на місцях знищувалися церковно-релігійні споруди, пам’ятки культури, грабувалися музеї та бібліотеки.

Наслідки голодомору 1932 – 1933 рр. у південно-східному регіоні України мають й національний характер. Унаслідок численного вимирання місцевого населення розпочався процес переселення сюди етнічних росіян, білорусів та інших народів. Це призвело до зміни національного складу областей, що, найімовірніше, також було не випадковим.

Результати нашого дослідження показали, що голод 1932 – 1933 рр. у південно-східних регіонах України привів до таких наслідків: занепад сільськогосподарського виробництва, знищення великої кількості міцних селянських господарств, пограбування місцевих хліборобів у ході хлібозаготівельних кампаній, голодомору, частих випадків людоїдства практично у всіх населених пунктах краю, абсолютного вимирання окремих сіл. Він був результатом не випадкових дій влади чи соціально-економічних перетворень, а чіткою й спланованою акцією проти українського народу. Тому, визнаючи потребу відновлення історичної справедливості, утвердження в суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства, слід вшановувати пам’ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні та його наслідків.

Публікації автора:

1. Пшеничний Т.Ю. Хлібозаготівельна кампанія в південно-східних районах України у 1928 – 1930 рр. : особливості та проблеми проведення / Т.Ю. Пшеничний // Часопис української історії : зб. наук. ст. – К., 2007. –
Вип. 6. – С. 101 – 104.

2. Пшеничний Т.Ю. Участь українських і зарубіжних громадських організацій у допомозі голодуючим в УРСР 1932 – 1933 рр. / Т.Ю. Пшеничний // Часопис української історії : зб. наук. ст. / [Заг. ред. А.П. Коцур]. – К., 2007. – Вип. 8. – С. 93 – 97.

3. Пшеничний Т.Ю. Діяльність мережі “Торгзін” під час голоду 1932 – 1933 рр. в південно-східних областях України / Т.Ю. Пшенчний // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / [Заг. ред. І.С. Зуляк]. – Тернопіль: ТНПУ, 2007. – Вип. 2. – С. 82 – 87.

4. Пшеничний Т.Ю. Протестний рух колективізації в Україні 1930 – 1931 рр. (на матеріалах південно-східних областей України) / Т.Ю. Пшеничний // Наукові записки з української історії : зб. наук. ст. – Переяслав-Хмельницький, 2007. – Вип. 19. – С. 230 – 235.

5. Пшеничний Т.Ю. Українська трагедія 30-х років. Голодомор на Черкащині / Т.Ю. Пшеничний // Шевченківська весна : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України (3 березня 2006 р.) / [Заг. ред. В. Ф. Колесник]. – К. : Логос, 2006. Вип. IV : У 3-х част. – Ч. 3. Історія. – С. 445 – 446.

6. Пшеничний Т.Ю. Рух опору на Україні в період голоду 1932 – 1933 років / Т.Ю. Пшеничний // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть : тези доп. IV між нар. наук.-теорет. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (31 березня 2006 р.) / [Відп. ред. З.В. Гуцайлюк]. – Тернопіль, 2006. – Ч. 1. – С. 68 – 69.

7. Пшеничний Т.Ю. Діяльність міжнародних організацій в допомозі голодуючим на Україні в 1932 – 1933 рр. / Т.Ю. Пшеничний // Інтелектуально-духовна еліта України : історія та сучасність (17 – 18 травня 2007 р.). – Коломия, 2007. – С. 47 – 49.