Анотація до роботи:

Сиваш О.В. Гомоцистеїн і дисліпідемія у хворих на хронічний гломерулонефрит. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Харківський державний медичний університет, МОЗ України, Харків, 2005.

Дисертацію присвячено вивченню впливу гомоцистеїну та дисліпідемії на розвиток серцево-судинних ускладнень у хворих на хронічний гломерулонефрит з порушенням функції нирок.

Показано, що гіпергомоцистеїнемія різного ступеня виразності спостерігається у 64% хворих на хронічний гломерулонефрит з порушенням функції нирок. У 85% хворих на хронічний гломерулонефрит з різним ступенем порушення функції нирок розвиваються виражені порушення метаболізму ліпідів, які реєструються на ранніх етапах розвитку ниркової недостатності. Виражені серцево-судинні ускладнення у всіх хворих на хронічний гломерулонефрит з порушенням функції нирок супроводжуються гіпергомоцистеїнемією і дисліпопротеїдемією. В ході роботи встановлено, що гіпергомоцистеїнемія і дисліпопротеїдемія є достовірними чинниками ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на хронічний гломерулонефрит із хронічною нирковою недостатністю.

1. У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове рішення конкретної наукової задачі – уточнення ролі гомоцистеїну в розвитку порушень ліпідного обміну і серцево-судинних ускладнень у хворих на хронічний гломерулонефрит з порушенням функції нирок.

2. Гіпергомоцистеїнемія різного ступеня виразності виявлена в 64% хворих на хронічний гломерулонефрит з порушенням функції нирок. Найбільш виражене підвищення рівня плазмового гомоцистеїну серед пацієнтів із ХНН I ступеня відмічено у хворих зі змішаною формою ХГН, найнижчий рівень плазмового гомоцистеїну спостерігається при латентній формі ХГН. У хворих на хронічний гломерулонефрит із хронічною нирковою недостатністю II ступеня спостерігається як помірний, так і середній ступінь гіпергомоцистеїнемії. У 50% хворих на хронічний гломерулонефрит із хронічною нирковою недостатністю III ступеня реєструється середній ступінь гіпергомоцистеїнемії, у такої ж кількості хворих цієї групи відмічається нормальний рівень Гц.

3. У 85% хворих на хронічний гломерулонефрит з різним ступенем порушення функції нирок спостерігаються виражені порушення метаболізму ліпідів, які реєструються на ранніх етапах розвитку ниркової недостатності. Найчастіше відзначені гіперліпопротеїдемія ІІа й ІІб типів за класифікацією D.Fredrickson.

4. У хворих на гіпертонічну форму хронічного гломерулонефриту з ХНН I ступеня з однаковою частотою діагностується як ГЛП ІІ а типу, так і ГЛП ІІ б типу; ГЛП IV типу в пацієнтів даної групи не реєструвалася. У хворих на змішану форму ХГН найчастіше зустрічається ГЛП II б типу, а в хворих на латентний гломерулонефрит – ГЛП II а типу. У 55,8% хворих із ХНН II ступеня виявлені різного типу ГЛП по класифікації D.Fredrickson (переважно, ГЛП II б типу), розлади обміну ліпідів спостерігаються в 73,5% пацієнтів даної групи. У хворих із ХНН III ступеня переважає ГЛП II б типу (46,6% від загального числа ГЛП), порушення ліпідного обміну зустрічається в 59,3% обстежуваних цієї групи.

5. Виявлено позитивні кореляційні зв'язки між рівнем плазмового Гц і атерогенними фракціями ліпідів і негативні між Гц і ХС ЛВЩ, що свідчить про високий ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на хронічний гломерулонефрит з різним ступенем порушення функції нирок.

6. Нормальний рівень плазмового гомоцистеїну і нормоліпопротеїдемія спостерігається у хворих старших вікових груп з відносно вищими показниками швидкості клубочкової фільтрації і загального білка в крові, що свідчить про сприятливіший перебіг гломерулонефриту.

7. Виражені серцево-судинні ускладнення у всіх хворих на хронічний гломерулонефрит з порушенням функції нирок супроводжуються гіпергомоцистеїнемією і дисліпопротеїдемією. Гіпергомоцистеїнемія і дисліпопротеїдемія є достовірними чинниками ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на хронічний гломерулонефрит із хронічною нирковою недостатністю.

Публікації автора:

1. Семидоцкая Ж.Д., Сиваш А.В., Кудря А.В. Влияние гипергомоцистеинемии, дислипопротеидемии и зндотелиальной дисфункции на развитие сердечно-сосудистых осложнений при хронической почечной недостаточности // Врачебная практика. – 2003. - №2. – С.31-34. (Автором проведено обстеження хворих на хронічний гломерулонефрит з визначенням рівню плазмового гомоцистеїну, аналіз матеріалу, оформлення статті).

2. Сиваш О.В. Роль гомоцистеїну в прогнозуванні перебігу хронічного гломерулонефриту // Актуальні проблеми нефрології: Зб. наук. праць / За ред. Т.Д. Нікули; Нац. Мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. – Київ: Задруга, 2003. – Вип. 9. – С. 99-102.

3. Кудря А.В., Сиваш А.В. Значение гемодинамических и метаболических факторов в развитии сердечно-сосудистых осложнений у больных хронической почечной недостаточностью // Медицина сегодня и завтра. – 2003. - №3. – С.136-139. (Автором виконано визначення рівню плазмового гомоцистеїну у хворих на хронічний гломерулонефрит, аналіз матеріалу, оформлення статті).

4. Пат. 69759 А UA, МПК 7, G01N33/00. Спосіб діагностики серцево-судинних ускладнень у хворих на хронічний гломерулонефрит / Семидоцька Ж.Д., Сиваш О.В. (UA); Харк. держ. мед. ун-т (UA) - № 2003119920; Заяв. 04.11.2003; Опубл. 15.09.2004, Бюл. №9. – 4 c. (Автором виконано збір та аналіз матеріалу, підготовку заявки, сформулювано формулу винаходу).

5. Некоторые аспекты прогрессирования хронического гломерулонефрита / Семидоцкая Ж.Д., Авдеева Е.В., Сиваш А.В. и др. // Нефрология. – 2003. – Т.7 (прил.1) – С.246. (Автором виконано дослідження рівню плазмового гомоцистеїну, аналіз матеріалу, оформлення статті).

6. Семидоцька Ж.Д., Кудря О.В., Сиваш О.В.Вплив гомоцистеїну та дисліпідемії на перебіг хронічного гломерулонефриту // Прогресуючі нефропатії і ремоделювання серцево-судинної системи – сучасні уявлення про механізми розвитку, нове в діагностиці, лікуванні та профілактиці: Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф., м. Харків, 17-18 квіт. 2003. – Харків, 2003. – С.65. (Автором самостійно здійснено відбір та обстеження хворих з визначенням рівню плазмового гомоцистеїну, аналіз матеріалу, оформлення статті).

7. Сиваш О.В.Гіпергомоцистеїнемія як фактор ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на хронічний гломерулонефрит // Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування: Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф., м. Харків, 16-17 жовт. 2003. – Харків, 2003. – С.100.

8. Про деякі фактори ризику прогресування ХНН / Семидоцька Ж. Д., Оспанова Т.С., Сиваш О.В. та ін. // Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування: Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф., м. Харків, 16-17 жовт. 2003. – Харків, 2003. – С.95. (Автором проведено відбір та обстеження хворих на хронічний гломерулонефрит з визначенням рівню плазмового гомоцистеїну, аналіз матеріалу, оформлення статті).

9. Semidotska Zh.D., Sivash A.V., Kudrija A.V.Homocystein and dyslipidemia in patients with chronic glomerulonephritis. // Intern. Congr. of Mechanisms of Uremic Toxity, Wrzburg (Germany), 13-16.09.2002. – Wrzburg, 2002. – Р.30. (Автором проведено відбір та обстеження хворих на хронічний гломерулонефрит з визначенням рівню плазмового гомоцистеїну, аналіз матеріалу, оформлення статті).