Анотація до роботи:

Мокрик О.М. Гормональне забезпечення системи мати-плацента-плід та корекція його порушень у вагітних радіаційно опромінених в дитячому віці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Київ, 2006.

Робота присвячена питанням профілактики та лікування акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних радіаційно опромінених в пре- та пубертатному віці в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС на основі вивчення гормональної функції системи мати-плацента-плід та їх зв'язку з радіаційним навантаженням на щитовидну залозу та віком жінки, в якому вона була евакуйована із зони аварії. Встановлено істотні порушення гормонального статусу материнсько-плодового комплексу (зниження рівня естрогенів, прогестерону, плацентарного лактогену) та тиреоїдна дисфункція, поява регресивних та атрофічних типів кольпоцитологічних мазків. Визначені гормональні, ультразвукові, морфометричні критерії у патогенезі ускладнень вагітності, патології плода та новонародженого у даного контингенту жінок.

Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів, диференційований за змінами гормонів гіпофіз-щитовидна залоза – фетоплацентарний комплекс, показана його ефективність стосовно запобігання розвитку акушерських та перинатальних ускладнень.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі – патогенетичне обгрунтування та розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів, що істотно поліпшують перебіг вагітності та стан плода у жінок, радіаційно опромінених в дитячому віці, завдяки корекції гормонального статусу материнсько-плодового комплексу.

1. У жінок, радіаційно опромінених у пре- та пубертатному віці, мають місце гормональні розлади в системі мати-плацента-плід, які призводять до порушень розвитку плода та новонародженого. Частота і характер цих розладів корелюють з віком жінки, евакуйованої із зони Чорнобильської аварії та дозою радіаційного навантаження на щитовидну залозу в дитячому віці.

2. Зміни концентрацій гормонів материнсько-плодового комплексу є однією з основних причин ускладнень вагітності і пологів – загрози переривання вагітності (32,1 проти 8,0 %), прееклампсії (25,7 і 4,0 % відповідно), анемії (39,8 %), гіпоксії плода (21,5 і 4,0 %), затримки росту плода (25,9 і 4,0 %), аномалій пологової діяльності (20,9 проти 6,0%), асфіксії новонародженого (21,7 і 6,0 % відповідно).

3. У вагітних, радіаційно опромінених в дитячому віці, важливим фактором, що сприяє розвитку перинатальних ускладнень, є напруження біосинтетичних процесів гормональної функції фетоплацентарного комплексу в ранні терміни вагітності, як прояв дезорганізації гормонального гомеостазу, пригнічення та розвиток плацентарної недостатності у більш пізні терміни (зниження рівня плацентарного лактогену, прогестерону, естрадіолу та естріолу, кольпоцитограм переважно естрогенного типу), що є основою патогенетичного обгрунтування для призначення гормонокоригуючих препаратів.

4. Одним з важливих факторів в патогенезі перинатальної патології є зниження в організмі плода в 2,5 рази, відносно показників в крові матері, плацентарного лактогену і естрадіолу, що, в свою чергу, призводить до чіткої артеріо-венозної різниці та свідчить, що плоду при радіаційному опроміненні матері в дитячому віці для свого нормального розвитку необхідна більша кількість гормонів.

5. Тиреоїдний гомеостаз у вагітних, радіаційно опромінених в дитячому віці, характеризується підвищенням трийодтироніну і тироксину при зменшенні рівня тиреотропного гормону до рівня легкого тиреотоксикозу. Опромінення в дитячому віці відіграє важливу роль не тільки у розвитку функціональних порушень щитовидної залози, але і в формуванні тиреопатології в післяродовому періоді.

6. При вивченні міжгормональних взаємовідносин виявлена сполученість функціонування систем гіпофіз-щитовидна залоза і фетоплацентарний комплекс. Зворотній кореляційний зв'язок вмісту плацентарного лактогену і ТТГ (r = – 0,694), естрадіолу і ТТГ (r = – 0,747) свідчить про збереження механізмів саморегуляції в системі гіпофіз-щитовидна залоза та утворення тісних зв'язків між фетоплацентарним комплексом і щитовидною залозою.

7. Морфологічні, імуноморфологічні та морфометричні зміни в плаценті жінок, радіаційно опромінених в дитячому віці, у 70,0 % характеризуються порушенням кровообігу, незрілістю склерозованих ворсинок, скороченням поверхні ворсинкового дерева, високою проліферативною активністю в ендотелії судин, синцитії строми за рахунок молодих фібробластів і клітин Кащенко-Гофбауера. Всі ці зміни призводять до формування плацентарної недостатності.

8. Удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних групи ризику із застосуванням продуктів лікувального харчування, антиоксидантів, радіопротекторів та коректора гормональних порушень, нормалізує функцію фетоплацентарного комплексу, поліпшує перебіг вагітності та стан плода і може бути рекомендований до впровадження в роботу родопомічних закладів.

Публікації автора:

1. Особливості гормонального стану материнсько-плодового комплексу вагітних, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС
   // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2000. - № 12. – С. 200-202. (співавт. Давидова Ю.В., Хомінська З.Б., Коломійченко Т.В., Савченко С.Є., Бітаєва В.О.) – набір матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку.

2. Гормональна функція фето-плацентарного комплексу у вагітних, які були опромінені в дитячому віці // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. - № 1/2. – С. 309-310.

3. Ендокринна функція материнсько-плодового комплексу у вагітних, евакуйованих із зони Чорнобильської аварії в дитячому віці // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 2004. - № 3. – С. 101-104.

4. Состояние плода по данным кардиографии у беременных, проживающих в г. Славутич // Материалы научно-практической конференции «Актуальные проблемы сохранения здоровья персонала ПО «Чернобыльская атомная электростанция» и населения, прилегающих к ЧАЭС территорий ». К. – 1995. – С. 114-115. (соавт. Янюта С.Н., Давыдова Ю.В.) - набір матеріалу, узагальнення результатів дослідження.

5. Структурные особенности плаценты в зависимости от инкорпорирования в ней радионуклидов // Тези доповідей „3-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених”. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 1999. – С. 206-207 (соавт. Давыдова Ю.В.) – набір матеріалу, підготовка до друку.

6. Перебіг вагітності і пологів, стан плода і новонародженого у жінок регіона аварії на Чорнобильській АЕС // Тези науково-медичної конференції студентів та молодих вчених. К. – 1999. – С. 6. (співавт. Іванюта С.О.) - набір матеріалу, узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку.

7. State of thyroid homeostasis in pregnant exposed to ionizing radiation in child age // 17th European Congress of Obstetrics and Gynecology. Book of Abstracts. Prague. Czech republic. – 2002. – P. 33. (co-auth. Dashkevich V., Davydova J.) набір матеріалу, підготовка до друку.

8. Імунологічний паспорт новонародженого – групи радіаційного ризику. // Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 9950 – Заявл. 14.01.2004. – 1 с. (співавт. Дашкевич В.Є., Сергієнко С.В., Давидова Ю.В.) -узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку.