Проведене дослідження в дисертаційній роботі дозволяє сформулювати наступні основні висновки та пропозиції: 1. Поняття господарський і економічний механізм тісно взаємопов'язані, і їх суть розкривається через співвідношення та взаємозв'язок основних елементів, які входять до їх складу, а також через адаптацію до сучасних умов господарювання аграрних підприємств. 2. Виявлено основні елементи економічного і цінового механізму функціонування аграрної сфери і визначено їх вплив на діяльність сільськогосподарських товаровиробників. 3. Однією з найважливіших передумов переходу аграрних підприємств до ринкових відносин є впорядкування системи ціноутворення. Вона має відповідати економічним законам, і насамперед закону вартості, відповідно до якого ціни мають бути гнучкими. Якщо ціни стрибають – економіку «лихоманить», значить необхідна заміна існуючого господарського механізму. 4. Різний методологічний підхід до визначення ціни в промисловості та сільському господарстві робить незіставною оцінку витрат і є однією з основних проблем ціноутворення в АПК. У дисертаційній роботі наголошується на доцільності введення для всіх сфер матеріального виробництва показника норми прибутку до всього авансованого капіталу. Ціна в сільському господарстві, як і в інших галузях, повинна відшкодовувати середньогалузеві витрати і забезпечувати достатній прибуток на авансований капітал з урахуванням терміну його обороту і вартості землі. В основу оцінки землі повинні бути встановлені витрати на її відтворення. 5. Найперспективнішим, на думку дисертанта, є використання заставної ціни. Аналіз її застосування в Україні за період 2000 – 2006 рр. показав, що держава використовує механізм заставних цін недостатньо. Закупівля зерна під заставу, як переконливо свідчить світовий і навіть власний досвід, може стати в Україні дієвим стимулом для виробництва якісного зерна, гарантувати аграрним підприємствам і переробникам ефективну допомогу для подолання негативного впливу сезонних і кон'юнктурних коливань цін на ринку, сприяти стабілізації отримання прибутку. 6. Кореляційно-регресійний аналіз парної кореляції за 2000 і 2005 роки, проведений в роботі, дозволив зробити висновок про те, що при існуючому технологічному рівні в м'ясному скотарстві в Луганській області намітилася така тенденція: чим більше задіяно ручної праці, тим нижча собівартість 1 ц яловичини. Це – стійка закономірність. Одержані рівняння 2000 і 2005 рр. підтверджують наявність зворотного взаємозв'язку між собівартістю виробництва яловичини і середньодобовим приростом молодняка ВРХ в Луганській області. Аналіз залежності собівартості 1 ц приросту молодняка ВРХ, який знаходиться на вирощуванні та відгодівлі, від розміру річних виробничих витрат на одну середньорічну тварину показав, що віддача від додатково вкладеної гривні в м'ясне тваринництво, в 2005 році не відчувалася такою мірою, як це було в 2000 році. Звідси випливає висновок про те, що в аграрному секторі ціни на м'ясо ВРХ занижені. 7. Одним із основних напрямів вдосконалення цінового аспекту господарювання аграрних підприємств є застосування пропонованої в роботі розрахунково-відтворювальної ціни, алгоритм розрахунку якої наведено в дисертації. 8. Аналіз проведення економічних реформ дозволив автору роботи зробити висновок про те, що кризова ситуація в сільському господарстві значною мірою зумовлена причинами макроекономічного рівня. У зв'язку з цим об'єктивною необхідністю стає підтримка паритету цін на сільськогосподарську продукцію і на промислову, споживану селом. Вихід зі становища, що створилося, автор бачить в агропромисловій інтеграції аграріїв із переробниками і торговельними організаціями. У цій інтеграції розподіл прибутку повинен здійснюватися за кінцевим результатом. Для вирішення проблеми еквівалентності відносин запропоновано комплекс заходів, викладений у роботі. 9. Аналіз державної підтримки аграрних підприємств Луганської області показав, що ця підтримка знаходиться не на належному рівні. У перехідний період аграрного сектора України до ринкових відносин держава повинна використовувати регулятивні заходи, розглянуті в дисертації. 10. У дисертаційній роботі зроблено висновок про те, що діючий в Україні механізм державного регулювання ціноутворюючих чинників працює в цілому незадовільно і вимагає кардинального вдосконалення. Підвищення ефективності державного управління господарською діяльністю аграрних підприємств повинна реалізуватися в тактичних комплексах, напрямах, викладених у роботі. 11. Автором дисертаційної роботи сформульовано основні принципи державної політики у сфері цінових відносин в АПК в сучасних умовах і на перспективу. | 