Душейко Андрій Петрович. Господарсько-біологічна оцінка нових і перспективних сортів малини в умовах Лісостепу України : Дис... канд. с.-г. наук: 06.01.07 / Національний аграрний ун-т. — К., 2003. — 162арк. : фотоіл. — Бібліогр.: арк. 131-154.
Анотація до роботи:
Душейко А.П. Господарсько-біологічна оцінка нових і перспективних сортів малини в умовах Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Національний аграрний університет, Київ, 2003.
В дисертації наведені результати вивчення нових і перспективних сортів малини в північній частині Лісостепу. Виділені високопродуктивні, адаптовані до регіональних умов вирощування та стійкі проти хвороб сорти різного строку достигання. Створений малиновий конвеєр, який забезпечує одержання свіжих ягід на протязі тривалого літньо-осіннього періоду за рахунок підбору традиційних сортів, агротехнічних заходів і ремонтантних сортів. Вивчена репродуктивна спроможність сортів. Розроблена методика визначення ураження малини пурпурною плямистістю та антракнозом. Виділені сорти – носії цінних господарсько-біологічних ознак.
Проведене вивчення нових і перспективних сортів малини в північному Лісостепу України дозволяє зробити такі висновки:
За комплексом цінних господарсько-біологічних ознак та адаптивністю до грунтово-кліматичних умов вирощування кращими є сорти малини: традиційні – Благородна, Глен Клова, Одарка, Козачка, Промінь, Сонце Києва; ремонтантні – Вересневі зорі та Херітейдж.
Величина пошкодження ягід малиновим жуком визначається строком достигання плодів. Найменше пошкоджуються ягоди ранніх сортів, зокрема Глен Клова, Основ’янка (7-9% від загальної кількості плодів), достигання яких наступає раніше масового розвитку личинок шкідників.
Шипуватість та опушеність стебел малини зумовлюють більшу їх стійкість проти пошкоджень малиновою стебловою галицею. Високостійкими, за даним показником, є традиційні сорти Киржач та Лазарівська, з ремонтантних – Бабине літо, Зєва і Осіннє сяйво, пошкодження стебел яких шкідником складало 1-3%.
Високою стійкістю проти пурпурової плямистості характеризуються створені в НАУ сорти Промінь і Сонце Києва, проти антракнозу – Одарка, Благородна, Козачка та Лазарівська (бал ураження, відповідно, 1-2 та 0-0,5).
Високою польовою зимостійкістю відзначаються сорти Промінь, Сонце Києва, Козачка, Основ’янка, Благородна, ступінь підмерзання яких у роки досліджень в середньому складав 1,2-1,8 бала.
Інтенсивність розвитку пурпурової плямистості і антракнозу на стеблах малини знаходиться у прямій залежності від ступеня їх підмерзання у зимовий період. Найбільше підмерзання стебел зимою 2001 р. обумовило найвищі показники ураження даними хворобами в літній період.
Репродуктивна здатність зумовлена біологічними особливостями сортів. З традиційних найбільшу кількість кореневих паростків дають Промінь (39 шт. на 1 м смуги), Одарка (32 шт.), Киржач і Основ’янка (по 27 шт.), з ремонтантних – Херітейдж (36 шт.) і Зєва (30 шт.).
Ягоди осіннього врожаю ремонтантних сортів не пошкоджуються малиновим жуком, що зумовлено асинхронністю фаз біології розвитку шкідника й рослини.
Підбором сортів різних строків достигання та коротким весняним обрізуванням їх плодоносних стебел забезпечується отримання свіжих ягід малини з середини червня до осінніх приморозків (сортовий конвеєр, табл. на стор. 8).
Найвищою врожайністю характеризуються Одарка, Промінь, Глен Клова, Благородна (60-52 ц/га), що на 40-22% перевищують контрольний сорт Новокитаївську (43 ц/га).
Найбільший прибуток забезпечують сорти Одарка (13857 грн./га) і Промінь (13225) з рівнем рентабельності відповідно 334% і 324% (у контролі ці показники становлять 9237 грн./га та 252%).
11. Розроблена нами методика визначення ураження малини пурпуровою плямистістю та антракнозом дає можливість більш точно і об’єктивніше оцінити ступінь розвитку хвороби порівняно з рекомендованою на даний час.
Публікації автора:
1. Шеренговий П.З., Душейко А.П. Перспективні сорти малини // Зб. праць наукової конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів плодоовочевого факультету, присвяченої 100-річчю НАУ. – К. – 1998. – С. 14. (Підготовка фактичного матеріалу).
2. Гонтар В.Т., Душейко А.П. Репродуктивна спроможність сортів малини // Наук. зб. ”Садівництво”. – К.: Нора-Прінт. – 1999. – № 49. – С. 37. (Експериментальна частина).
3. Душейко А.П. Нові сорти ремонтантної малини // Сад, виноград і вино України. – 1999. – № 10-12. – С. 8.
4. Шеренговий П.З., Душейко А.П. Малиновий конвеєр // Сад, виноград і вино України. – 2000. – № 1. – С. 16. (Підготовка фактичного матеріалу і його аналіз).
5. Шеренговий П.З., Гонтар В.Т., Душейко А.П. Вивчення нових сортів та гібридів малини в умовах північного Лісостепу України // Наук. зб. “Садівництво”. – – К.: Нора-Прінт. – 2000. – № 51. – С. 70-72. (Експериментальна частина).
6. Душейко А.П. Пурпурна плямистість і антракноз малини в умовах північного Лісостепу // Зб. наук. праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця. – 2002. – Вип. 11. – С. 14-17.
7. Душейко А.П. Вивчення основних критеріїв продуктивності малини в Лісостепу України // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2002. – Вип. 4. – С. 98.
8. Душейко А.П. Селекція малини на кафедрі садівництва Національного аграрного університету // Науковий вісник НАУ. – 2002. – Вип. 57. – С. 230-232.
9. Гонтар В.Т., Шеренговий П.З., Душейко А.П. Залежність підмерзання малини від ряду метеорологічних факторів і ураження хворобами // Сад, виноград і вино України. – 2002. – № 9-10. – С. 18-19. (Експериментальна частина, узагальнення матеріалу).
