Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Інститут садівництва УААН, Київ, 2006.
Наведено результати досліджень особливостей росту і продуктивних можливостей популярних в Україні сортів яблуні в маточно-живцевому саду моделі ІС УААН, запропоновано деякі елементи технології його вирощування. Подано групування сортів за фенотиповими ознаками, живцевою продуктивністю, зимостійкістю, якістю живців, сприйнятливістю до комплексу грибних хвороб, економічною ефективністю.
Встановлено різноякісність бруньок в апікальній, медіальній і базальній частинах пагонів, одержаних з маточно-живцевого насадження, за ступенем визрівання, морозостійкістю і ємністю. За удосконаленою методикою вивчено ступінь розвитку бруньок залежно від умов їх формування (ГТК протягом червня – липня, частини пагона) та сортових особливостей і визначено вплив різноякісності бруньок на вихід стандартних саджанців.
Дисертація є закінченою науково-дослідною роботою, в якій теоретично узагальнено та практично вирішено важливу проблему особливостей росту і продуктивності сортів яблуні в маточно-живцевому саду; дано порівняльний аналіз кількісних та якісних показників живцевого матеріалу з плодоносного і маточного насаджень, ступеня розвитку бруньок залежно від умов формування та його впливу на якість саджанців, що дозволяє у короткий термін забезпечити розсадницькі господарства високоякісним живцевим матеріалом нових перспективних сортів у достатній кількості. Завдяки цьому можливо одержати велику кількість стандартних саджанців для створення інтенсивних садів.
Раннє закінчення росту пагонів на маточно-живцевих деревах (15.07±4 – 19.07±5 при сумі активних температур (вище 10С) 859±56 – 936±50С) характерне для сортів Амулет, Ліберті, Мавка, Радогость, Теремок та Чемпіон. В середні строки (20.07±6 – 22.07±5 при досягненні суми активних температур 971±57 – 991±59С) припиняють ріст пагони Аскольди, Внучки, Голден Резістента, Декости, Джонаголда, Едери, Катерини, Лігола, Лодела, Перлини Києва і Пінови. В Айдареда, Гали Маст та Пріама ріст пагонів триває до 23.07±6 – 25.07±6 і закінчується при сумі активних температур 1039±79 – 1046±99С.
Найвища живцева продуктивність у чотирьох-шестирічному маточно-живцевому саду притаманна деревам Внучки (1,6±0,9 млн. ділових вічок/га), висока (1,1±0,1 – 1,5±0,5 млн. шт./га) характерна для сортів Айдаред, Аскольда, Гала Маст, Едера, Катерина, Ліберті, Лодел, Мавка, Перлина Києва та Пріам, середня (0,6±0,1 – 1,0±0,3 млн. шт./га) – для Амулета, Голден Резістента, Декости, Джонаголда, Лігола, Пінови, Радогості, Теремка і Чемпіона.
Продуктивність дерев у маточно-живцевому насадженні моделі ІС УААН в три-п’ять разів вища, ніж у плодоносному. Сила росту п’яти-шестирічних рослин у маточно-сортовому саду тісно корелює з загальною кількістю пагонів на дереві (r = 0,59) та має слабкий кореляційний зв’язок із довжиною живців (r = -0,30), об’ємом крони (r = 0,20) і кількістю ділових вічок на одиницю площі (r = 0,29).
Обрізування дерев із залишенням довгого пенька (10-12 см, 6-7 бруньок) порівняно з середнім та коротким забезпечує на 5-20% вищу продуктивність маточних рослин, стриманіший ріст пагонів та на 5-7 днів більш раннє його припинення, що позитивно впливає на процеси визрівання живців перед окуліруванням.
Закінчення росту і визрівання пагонів у маточно-живцевому саду перед окуліруванням відбувається на 10-14 днів пізніше, ніж у плодоносному. В пізньоосінній період ступінь визрівання однорічних приростів (Е) не залежить від типу саду, а змінюється обернено пропорційно їх довжині (L), що описується виведеним нами емпіричним виразом: . Визначення ступеня визрівання живців методом електроопору проводиться на типових для сорту живцях однакової довжини в межах кожного сорту.
Високим ступенем визрівання живців у період окулірування і в кінці вегетації характеризуються сорти Амулет, Аскольда, Джонаголд, Едера, Ліберті, Теремок і Чемпіон. Електроопір пагонів досягає в ці строки відповідно 25-40 та 60-80 кОм. Нижчий (відповідно 20-25 та 45-50 кОм) імпеданс відмічено у пагонів Пріама та Айдареда, у зв’язку з чим необхідно ретельно відбирати визрілі бруньки цих сортів для окулірування та зимового щеплення.
Ступінь загартування за першим-третім компонентами зимостійкості був високим у сортів Амулет, Едера і Радогость, середнім – у Айдареда, Джонаголда, Гали Маст і Чемпіона.
Високою стійкістю проти комплексу грибних хвороб у маточно-живцевому саду відзначились сорти Амулет, Внучка, Едера, Мавка, Перлина Києва, Пріам і Теремок. Стійкими виявились Декоста, Катерина, Пінова та Чемпіон. Сорти Айдаред, Гала Маст, Голден Резістент, Лігол, Лодел і Радогость проявили середню стійкість, а Аскольда і Джоноголд – нижчу за середню.
Ступінь розвитку бруньок на живцях під час окулірування залежить від сили росту сорту і активності ростових процесів. У сильнорослих сортів і тих, що характеризуються тривалим ростом пагонів у маточно-живцевому саду (Айдаред), бруньки різноякісні. Сорти, які рано припиняють ріст (Теремок), відзначаються однаковим ступенем розвитку бруньок по всій довжині пагонів. Кількість зачаткових листків (Кзл) у бруньках залежно від ГТК (Г) під час їх формування для сорту Ліберті описується емпіричним виразом: Кзл = 11 - 17Г - 8Г2.
Кількість зачаткових листків, утворена в бруньках до періоду окулірування, не визначає довжину і кількість вузлів на майбутніх пагонах. Місцеположення бруньки на пагоні та тип саду, з якого береться живець, не справляють істотного впливу на ріст отриманих саджанців. Тому для окулірування можна використовувати всі розвинені бруньки вздовж живця. Закономірність росту саджанців протягом вегетаційного періоду описується степеневим рівнянням: L = PNk.
Бруньки з середньої частини живця забезпечують у розсаднику на 10-30% більше кронованих саджанців та на 10-50% – рослин з плодовими утвореннями.
Маточно-сортове насадження на третій рік після садіння окуповує витрати на закладання і догляд, дає високі прибутки від експлуатації (20-86 тис. грн./га), дозволяє у два-вісім разів порівняно з плодоносним економити земельну площу, час і трудові ресурси при заготівлі живців та здатне забезпечити розсадницькі господарства високоякісним живцевим матеріалом, при використанні якого отримують стандартні саджанці. Виробництво живцевого матеріалу всіх сортів, досліджуваних у маточно-живцевому саду моделі ІС УААН, є високорентабельним (168-681%), але найвищу економічну ефективність забезпечують Внучка, Гала Маст, Лігол, Мавка, Пінова та Чемпіон.
Публікації автора:
1. Кузьмінець О.М. Оцінка нових сортів яблуні в маточно-живцевому саду за продуктивністю та якістю живців // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2005. – Вип. 84. – С. 72-80.
2. Кондратенко Т.Є., Китаєв О.І., Кузьмінець О.М. Оцінка якості живців яблуні за ступенем визрівання // Вісник аграрної науки. – 2004. – № 10. – С. 33-36 (80% – здобувачем викладено результати досліджень протягом 2003-2004 рр., сформовано статтю).
3. Кузьмінець О.М., Китаєв О.І. Морозостійкість яблуні в маточно-живцевому саду // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2005. – № 1. – С. 26-31 (90% – дисертантом представлено результати вивчення морозостійкості сортів яблуні).
4. Кондратенко Т.Є., Кузьмінець О.М., Хом’як М.Я. Продуктивність українських сортів яблуні // Новини садівництва. – 2005. – № 2. – С. 34-36 (30% – здобувачем проведено дослідження, сформульовано висновки).
