Розроблена і теоретично обґрунтована методика комплексної грунтово-екологічної експертизи земель з критеріями оцінки різного ступеня деградації ґрунтів і їхнього антропогенного забруднення за бальною системою як складова частина сучасних грунтово-географічних досліджень та моніторингу довкілля. Запропонована методика грунтово-екологічної експертизи земель дає можливість оцінювати не лише окремі показники і типи деградації та забруднення, а й ландшафти та агроекосистеми в цілому, що відповідає вимогам системного, ландшафтного та екологічного підходів. Визначено діагностичні показники найбільш важливих типів деградації ґрунтів: порушення земель, фізичної (землеробської) деградації ґрунтів, агровиснаження земель, ерозії, засолення та осолонцювання на зрошуваних землях Задністров'я України. При оцінці небезпеки забруднення ґрунтів визначена необхідність врахування наступних факторів: а) специфіки джерел забруднення, що визначають комплекс хімічних елементів, які приймають участь у забрудненні ґрунтів досліджуваного регіону; б) пріоритетності забруднювачів у відповідності зі списком ГДК хімічних речовин у ґрунті і рослинній продукції, і їхнього класу небезпеки; в) характеру землекористування. Розроблено методику використання ГІС - технологій при картуванні екологічного стану ґрунтового покриву масивів зрошення Задністров’я України. Проведено апробацію методики грунтово-екологічної експертизи земель на ключовій ділянці земель сільськогосподарського використання площею 5153,5 га (у т.ч. 2868,6 га зрошуваних земель) Задністров’я України з використанням ГІС-технологій, у ході якої було встановлено:
а) інтегральна оцінка деградації і забруднення ґрунтів в незрошуваних землях характеризуються середнім ступенем, а в зрошуваних відмічається сильний ступінь; б) виявлені наступні найбільш значні типи деградації: фізична (землеробська) деградація ґрунтів: у незрошуваних землях характеризується незадовільним станом, у той час як на зрошуваних Рис. 3. Картограма деградації та забруднення земель району досліджень відзначається дуже високий (кризовий) рівень деградації, внаслідок збільшення щільності ґрунту, погіршення структурно-агрегатного стану і зменшення водопроникливості грунту; агровиснаження ґрунтів на незрошуваних землях характеризується незадовільним станом, на зрошуваних землях - кризовим станом, внаслідок погіршення відношення Сгк/Сфк та зменшення вмісту азоту; ступінь осолонцювання ґрунтів: незрошувані землі характеризуються незадовільним станом, у той час як на зрошуваних відзначається дуже високий рівень деградації внаслідок погіршення структурно-агрегатного стану ґрунтів та збільшення щільності будови орного горизонту ґрунту; в) встановлено характер міграції та ступінь накопичення забруднювачів в залежності від ландшафтних особливостей та структури ґрунтового покриву території досліджень; виявлено, що антропогенне забруднення ґрунтів як на зрошуваних, так і на незрошуваних землях характеризується нормальним рівнем, за винятком стронцію-90, що досягає середнього рівня; г) в результаті зрошення чорноземів південних Задністров’я України слабомінералізованими водами незадовільної якості ускладнюється структура ґрунтового покриву на мікро- і мезорівнях з тенденцією формування плямистостей осолонцювання та засолення, геометрія яких визначається характером мікрорельєфу, а також типом зрошувальних установок; д) унаслідок згортання зрошення та екстенсифікації землеробства на землях досліджуваного регіону відбувається поступове вирівнювання всіх ґрунтових параметрів з їх богарними аналогами, зокрема, розсолення та розсолонцювання під впливом атмосферних опадів, збіднення кореневмісного шару на гумус та рухомі поживні речовини. Процеси розсолонцювання сприяють покращенню агрофізичного стану грунтів, фільтраційних властивостей грунтів. Спостерігається розпушення верхньої частини ґрунтового профілю. Продуктивність зрошуваних земель наближається до показників, характерних для малоінтенсивного богарного землеробства. Створена електронна база даних, на основі якої складені електронні картограми за окремими показниками екологічного стану земель (грунтоутворювальних порід, ґрунтів, бонітету полів, гранулометричного складу ґрунтів, щільності ґрунтів, насиченості основами, вмісту гумусу, реакції середовища (рН) ґрунту, засоленності та осолонцюватості ґрунтів, забезпеченості рухомими формами елементів живлення, джерел точкового антропогенного впливу, вмісту
рухомих форм мікроелементів і важких металів, щільності радіоактивного забруднення). Вперше складена синтетична картограма деградації та забруднення грунтів на основі всіх показників екологічного стану земель Задністров’я України. Отримані результати дозволяють рекомендувати розроблену методику грунтово-екологічної експертизи для різних регіонів України при проведенні грунтово-географічних досліджень.
|
