Анотація до роботи:

Смирнова В.І. Гуморальні та клітинні механізми адаптації до фізичного навантаження при гіпертонічній хворобі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14 .01.11 – кардіологія.- Харківський державний медичний університет МОЗ України. – Харків, 2002.

Дисертація присвячена питанню удосконалення методів прогнозування розвитку та клінічного перебігу АГ на основі комплексної оцінки стану САС та рівня стрес-реалізуючих гормонів у взаємозв’язку із змінами показників імуноглобулінів основних класів та популяцій лімфоцитів в умовах модельованого стресу. Встановлено зв’язок показників клітинного та гуморального імунітету з пресорною спрямованістю зрушень показників симпатоадреналової системи, концентрацією кортизолу та інсуліну, що свідчить про участь імунних механізмів в ініціації та розвитку АГ вже на ранніх стадіях захворювання. Обґрунтовано теоретично і підтверджено практично доцільність використання визначеного автором «індексу приросту» – відношення приросту рівня норадреналіну до виконаної при ВЕМ-пробі роботи і показано його прогностичне значення та інформативність для прогнозування розвитку АГ. Проаналізовано структуру та зміни кореляційних зв’язків рівня нейромедіаторів і гормонів та показників імунного стану у хворих на АГ. Основні результати роботи знайшли впровадження в кардіологічній та терапевтичній практиці.

1.На підставі вивчення ролі адаптаційних механізмів у хворих на гіпертонічну хворобу в умовах модельованого стресу встановлений зв’язок показників клітинного та гуморального імунітету з пресорною спрямованістю зрушень показників симпатоадреналової системи, концентрацією кортизолу та інсуліну, що свідчить про участь імунних механізмів в ініціації та розвитку артеріальної гіпертензії вже на ранніх стадіях захворювання.

2. Після велоергометричної проби у хворих на м’яку артеріальну гіпертензію встановлено зменшення приросту норадреналіну в порівнянні з групою ПАГ при його достовірному підвищенні відносно групи контролю, що розцінюється, як прояв зриву адаптаційних механізмів у цих хворих при моделюванні короткочасної стресової ситуації і є результатом виснаження можливостей адренергічної системи. Навантаження не впливає на гормональний компонент САС, про це свідчать відсутність статистично достовірних змін рівня адреналіну в умовах моделі контрольованого стресу.

3. Достовірно більший “індекс приросту” у групі хворих на ПАГ при однаковому рівні виконаної роботи відносно контрольних показників розцінюється, як адаптаційна реакція, що полягає у використанні резервів адренергічної системи. Статистично достовірне зменшення “індексу приросту” при нижчому рівні виконаної роботи у хворих на МАГ, у порівнянні з групою ПАГ розцінюється, як напруження адаптаційних механізмів на фоні зниження функціональної активності симпатоадреналової системи.

4. Істотне зростання рівня інсуліну у осіб з ПАГ після фізичного навантаження, а у осіб з МАГ і в базальних умовах, з одного боку має на мету врівноваження гіперглікемічного ефекту підвищених концентрацій глюкокортикоїдів та катехоламінів, з іншого - свідчить про розвиток інсулінорезистентності. Гіперкортизолемія у цих груп хворих обумовлює стійкість організму до інсуліну і порушує толерантність до глюкози і може бути віднесена до розряду регуляторних порушень, що формуються або закріплюються і обмежують адаптаційний потенціал організму.

5. На підставі проведеного комплексного дослідження доведено , що в умовах ВЕМ-тесту виявляються приховані зміни імунного стану у осіб з артеріальною гіпертензією, які не реєструються в базальних умовах. Гіперімуноглбулінемія А, Е та G у осіб з ПАГ в умовах фізичного навантаження свідчить про напруження та можливі порушення адаптації імунної системи. Підвищення кількості ЦІК у крові хворих на ПАГ при недостовірному підвищенні рівня імуноглобулінів різних класів є показником імуннокомплексних порушень вже на цій стадії хвороби, що також може впливати на виникнення судинних уражень, тромбоутворенню, сприяти розвитку атеросклеротичного процесу, прогресуванню АГ.

6. При дослідженні стану клітинної ланки імунітету в умовах модельованого стресу у осіб з МАГ реєструвалося достовірне зниження обох субпопуляції Т–лімфоцитів порівняно з контролем, при відносній стабільності показників В-клітин. При порівнянні цієї групи хворих з групою ПАГ теж відмічалось статистично достовірне

зниження показників субпопуляційного складу, окрім відсоткового показника Т–супресорів. Імунорегуляторний індекс був достовірно нижчій за норму, що вказує на порушення кооперації імуннокомпетентних клітин та характеризує зрив адаптаційних механізмів в імунній ланці адаптогенезу.

7. Проведений кореляційний аналіз дозволив встановити, що невеликі на перший погляд зміни фізіологічних параметрів супроводжуються глибокою функціональною перебудовою багатьох ланок життєдіяльності організму, включаючи показники активності симпатоадреналової системи, кортизолу та інсуліну, гуморального та клітинного імунітету. Це проявляється ускладненням кореляційних зв’язків та ступенем організованості системи.

Публікації автора:

1. Смирнова В.И., Сидоров Д.Ю. Изменение активности симпатической нервной системы и реакция гемодинамики при велоэргометрии в начальных стадиях гипертонической болезни.// Сборник научных трудов.- Харьков 1996.- С. 68 – 71. Автором виконано добір хворих, проводилась велоергометрія, підготовлений матеріал та проведено визначення рівня катехоламінів в крові.

2. Амбросова Т.Н., Смирнова В.И. Гемодинамические реакции на нагрузочный тест у лиц с отягощенной наследственностью по гипертонической болезни // Медицина сегодня и завтра: Сб.научн.трудов ХГМУ.-Харьков, 1996.-С.54-56. Автором

проводилась велоергометрія, аналізувалися отримані данні, проведено статистичну обробку та оформлення статті.

3. Амбросова Т.Н., Сидоров Д.Ю., Смирнова В.И., Реакция гемодинамики на дозированную физическую нагрузку у лиц с повышенным артериальным давлением.// Врачебная практика 1997.-№2.- С.15 – 17. Автором проводив відбір пацієнтів, велоергометрію осіб контрольної групи, статистичну обробку даних.

4. Ковалёва О.Н.,Смирнова В.И., Сидоров Д.Ю., Амбросова Т.Н. Критерии выявления гипертензивной реакции у лиц призывного возраста во время проведения велоэргометрии.// УКЖ 1999.-№2(ІІ).- С.62-64. Автор провела велоергометрію досліджених, та статистичну обробку даних, оформила роботу

5. Ковалёва О.Н., Щеголева Т.Ю., Сидоров Д.Ю., Смирнова В.И., Колесников В.Г., Лепеева Е.А. Молекулярные механизмы реализации стресса у больных артериальной гипертензией.// Врачебная практика 1999. - №4. – С. 7-10. автором виконвався відбір хворих, набір матеріалу для проведення аналізів, літературне оформлення роботи.

6. Ковалёва О.Н., ЩеголеваТ.Ю., Колесников В.Г.,Смирнова В.И., Сидоров Д.Ю. Молекулярные аспекты адаптации к физической нагрузке у больных с мягкой артериальной гипертензией.// УКЖ 2001.-№1.-С.62-64. Автор здійснила підбір хворих для проведення дослідження, приймала участь у створенні методології дослідження, проводила статистичну обробку.

7. СергієнкоМ.Г., Ковальова О.М., Сафаргаліна Н.А., Пітецька Н.І., Смирнова В.І., Сидоров Д.Ю., Амбросова Т.М. Предиктори гіпертонічної хвороби. Матеріали V конгресу кардіологів України. // УКЖ 1996. - додаток до № 3. – С. 13-14. Здобувачем проведено аналіз імунограм, зроблено висновки.

8. Амбросова Т.М., Смирнова В.І. Активність тромбоцитів та факторів гуморального імунітету при артеріальній гіпертензії. // Український науково медичний молодіжний журнал. 2001. – N 2. – С. 11-14. Дисертантом проведено добір груп хворих, аналіз показників гуморального імунітету, узагальнено висновки, проведений статистичний аналіз.

9. Ковалёва О.Н., СидоровД.Ю., Смирнова В.И., Амбросова Т.Н., Щеголева Т.Ю., Колесников В.Г. Влияние иммунных факторов и активности адренорецепторного комплекса на функциональную активность тромбоцитов у пациентов с гипертонической болезнью. Материалы VI конгресса кардиологов Украины. К. 2000.- С. 63. Дисертантом проведено дослідження рівня імуноглобулінів, обговорено патогенетичні механізми захворювання, зроблено висновки.

10. Смирнова В.И. Динамика показателей гуморального и клеточного иммунитета при физической нагрузке у больных с мягкой артериальной гипертензией. Материалы І национального Конгресса кардиологов России. М. 2000. С.275.

11. O.Kovaljova, V. Smirnova, T. Ambrosova. Platelet activity and immune factors interaction in hypertension.// European Heart Journal 1999. Vol 20 Abstract Supplement - Р.80. Здобувачем самостійно виконано клінічне обстеження хворих, проведено аналіз показників імунного стану, статистична обробка матеріалу, дано оцінку отриманих даних.

12. O.Kovaljova, D. Sidorov, V. Smirnova, V.Sirova Rеsearch of a functional status adrenoreceptor complexes platelet of the hypertensive patients in the physical stress modeling. Fourthd international Kharkov symposium “VSMW ‘2001” . Kharkov.2001. – Vol. 2. – P. 935-936. Дисертантом проведено підбір хворих, обговорено адаптаційні механізми, зроблено висновки.

13. Деклараційний патент України №24765А, МПК А61В5/02.Спосіб прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби КовальоваО.М., СмирноваВ.І., Сидоров Д.Ю.Опубл.06.10.98. Дисертантом на основі отриманих даних запропоновано новий спосіб прогнозування розвитку гіпертонічної хвороби та проведено патентно-пошукові дослідження