У Висновках формулюються основні положення, які виносяться на захист, а саме: На тлі соціально-економічних та політичних змін в Європі XVII–XVIIІ ст. формувались ідеї суспільного договору, природного права, соціальної справедливості, які, незважаючи на їх специфічну історичну форму, виступають корелятами сучасних теоретичних конструкцій соціально-правової державності. Тому соціально-філософська проблематика набуває емпіричного характеру, а актуалізація соціально-правових відносин є своєрідним субстанційним принципом нового «демократизму». Теорії суспільного договору Т. Гоббса і Дж. Локка, попри суттєві розбіжності між ними, в цілому можна розглядати як ранні етапи становлення концепту правової, а в подальшому – і соціально-правової державності. Засадничою ідеєю цих теорій виступає концепція верховного суверенітету (особливо у Т. Гоббса), яка визначає рефлексію щодо свободи та прав людини у філософії англійських емпіриків. Соціально-філософські концепції Т. Гоббса і Дж. Локка в контексті їх ставлення до ідеалів свободи, справедливості, рівності, загального блага мають як спільні риси, так і відмінності, які значною мірою визначають відмінності їх соціально-політичного світогляду. Соціально-філософські ідеї Т. Гоббса і Дж. Локка відіграли провідну роль в еволюції західно-європейської філософсько-політичної думки та залишаються актуальними в сучасних дискусіях навколо теорій справедливості, лібералізму, комунітаризму та ін. У цьому контексті прослідковується виразний зв’язок між філософсько-політичними ідеями Т. Гоббса і Дж. Локка та сучасними інститутами парламентаризму, соціальної демократії та правової держави. |