Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Національна безпека / Пожежна безпека


Дигало Олександр Миколайович. Ідентифікація моделей швидкості розповсюдження фронту лісової пожежі та їх практичні застосування : Дис... канд. наук: 21.06.02 - 2003.



Анотація до роботи:

Дигало О.М. Ідентифікація моделей швидкості розповсюдження фронту лісової пожежі та їх практичні застосування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.02 – Пожежна безпека. – Академія пожежної безпеки України, Харків, 2003.

Запропоновано розповсюдити кібернетичний підхід до процесів лісової пожежі, що дозволяє описати їх на феноменологічному рівні.

Згідно з законом збереження енергії, а також при умові, що мають місце малі відхилення від стаціонарного режиму горіння, одержана модель, яка описує розповсюдження температури у фронті лісової пожежі. З використанням критерію стійкості Гурвіца одержано вирази для оцінок швидкості розповсюдження фронту лісових низових та верхових пожеж. Вплив вітру та рельєфу місцевості на швидкість розповсюдження лісової пожежі враховується введенням мультиплікативної або адитивної функцій впливу.

В загальному випадку використовується багатомодельний підхід, в основі якого лежить лінійна комбінація локальних моделей. Вектор вагових коефіцієнтів такої моделі визначається за допомогою методу штрафних функцій або за допомогою невизначених множників Лагранжа. Синтезована модель швидкості розповсюдження лісової пожежі та експериментально показано, що похибка для цього випадку не перевищує 16 %.

Розроблені рекомендації по формуванню управлінських рішень при локалізації та гасінні лісових пожеж. Одержані оцінки для збитків, що наносяться лісовими пожежами, в залежності від похибки визначення швидкості їх розповсюдження.

У роботі отримані нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності забезпечують розв’язання науково-практичної задачі щодо створення методів визначення та вибору моделей та (або) оцінок швидкості розповсюдження фронту лісової пожежі, а також щодо вияву особливостей їх практичного використання.

1 Показано, що швидкість розповсюдження фронту лісової пожежі є універсальною характеристикою, яка дозволяє визначити такі її інтегральні характеристики, як периметр, площа та ін., а процедура отримання оцінок швидкості може бути зведена до розв’язання задачі у рамках кібернетичного підходу до опису процесу горіння.

2 Для малих відхилень відносно стаціонарного режиму горіння лісова пожежа як низова, так і верхова уявляє собою кібернетичну систему, яку у першому наближенні можна інтерпретувати у вигляді одномірної динамічної системи з вхідним сигналом, що описується функцією Хевісайду або Діраку, а вихідним сигналом якої є перевищення температури у фронті лісової пожежі відносно її стаціонарного значення.

3 Задача отримання оцінок швидкості розповсюдження фронту низової та верхової пожежі зведена до задачі аналізу стійкості процесу горіння, в результаті розв’язання якої з використанням критерію Гурвіцу отримані аналітичні вирази для таких оцінок з урахуванням фізичних характеристик лісових горючих матеріалів, а також аеродинамічних та метеорологічних параметрів лісового масиву.

4 Для урахування впливу вітру та рельєфу місцевості на швидкість розповсюдження фронту лісової пожежі в модель введені мультиплікативні або адитивні функції впливу та показано, що останні є бажаними, бо в цьому випадку знижується чутливість швидкості розповсюдження фронту лісової пожежі до похибок факторів, що впливають.

5 Запропоновано метод визначення моделі швидкості розповсюдження фронту лісової пожежі, заснований на аналізі величини неузгодження між експрес-даними та модельними значеннями за допомогою модифікованого критерію Пейджа – Хінклі, що виключає необхідність використання масиву статистичних даних та дозволяє визначати моделі за останнім значенням вибірки. Експериментальним шляхом показано, що при зміні запасу ЛГМ в діапазоні (2,4 4,5) кг/м2 та рельєфу місцевості – (0 15)0, ідентифікація моделі швидкості розповсюдження фронту низової лісової пожежі здійснюється за час, котрий не перевищує 60 с.

6 Розроблений метод ідентифікації моделі швидкості розповсюдження фронту лісової пожежі, який уявляє собою суперпозицію приватних (локальних) моделей, а її вагові коефіцієнти визначаються з використанням методу штрафних функцій або за допомогою невизначених множників Лагранжу, що забезпечує оптимальність процедури ідентифікації за швидкодією.

Експериментальним шляхом показано, що для моделі швидкості розповсюдження фронту низової лісової пожежі, у якій незалежними змінними є запас горючої речовини та рельєф місцевості (кут нахилу), величина відносної похибки не перевищує 16 %.

7 Вибір функцій впливу для урахування рельєфу місцевості та вітру може здійснюватися або завчасно – з використанням масиву статистичних даних, або на підставі експрес-аналізу інтегральних характеристик лісової пожежі – з використанням, наприклад, авіаційних засобів. В другому випадку процедурі експрес визначення інтегральних характеристик повинен передувати моніторинг, визначення та ідентифікація лісової пожежі, причому поєднання останнього з експрес-аналізом його інтегральних характеристик приводить до підвищення точності ідентифікації моделі швидкості розповсюдження лісової пожежі.

8 Стосовно до протипожежних трубопровідних установок розроблена система організаційно-технічного забезпечення боротьби з лісовими пожежами, яка забезпечує прийняття рішення щодо доцільності їх використання, виборі конфігурації та технічних характеристик. Розроблені рекомендації щодо вибору мінімально можливої відстані трубопроводу таких установок в залежності від величини швидкості розповсюдженн лісової пожежі.

9 У випадку використання води для локалізації та гасіння лісової пожежі за допомогою автоцистерн отримані умови, що визначають різноманітні варіанти прийняття управлінського рішення на її доставку, для кожного з яких обґрунтовано вибір числа засобів доставки.

10 Стосовно до хімічних засобів боротьби з лісовими пожежами наведено перелік можливих варіантів формування управлінських рішень, підґрунтям яких є використання інформації про швидкість розповсюдження пожежі.

11 Розроблена модель для оцінки ефективності використання моделей швидкості розповсюдження фронту лісової пожежі, яка визначає величину можливого збитку від цієї пожежі в залежності від величини похибки моделі. Показано, що для випадку, коли затрати на локалізацію та гасіння лісової пожежі не перебільшують (10 15) % від вартості дільниці лісу, котра вигоріла, величина додаткового збитку не буде перевищувати (3 5) %, якщо величина відносної похибки визначення моделі швидкості розповсюдження фронту лісової пожежі не перевищує 30 %.

12 Методика експериментального визначення залежності швидкості розповсюдження фронту лісової пожежі від щільності лісового горючого матеріалу, вологовмісту та рельєфу місцевості, алгоритми побудови моделі для формування бази даних, а також рекомендації керівнику гасіння пожежі впроваджені при розробці організаційно-технічних заходів по боротьбі з лісовими пожежами в Бахчисарайському державному лісовому господарстві (акт від 17.11.02 р.) та в Старокримському державному лісомисливському господарстві (акт від 24.12.02 р.), що забезпечує скорочення часу повного розгортання сил та засобів, що використовуються для локалізації та гасіння пожежі, приблизно на 20 %.

Публікації автора:

  1. Говаленков С.В., Дыгало А.Н., Тимофеева Л.А. Анализ применения сил и средств при тушении лесных пожаров // Проблемы пожарной безопасности. Сб. науч. тр. – Харьков: Фолио, 2000. – Спец. вып. – С. 61 – 64.

  2. Говаленков С.В., Дыгало А.Н., Тарасенко А.А. Оценка принятия решения руководителем тушения лесных пожаров // Проблемы пожарной безопасности. Сб. науч. тр. – Харьков: Фолио, 2001. – Вып. 9. – С. 40 – 42.

  3. Костенко О.Л., Гвоздь В.М., Дыгало А.Н., Прохач Э.Е. Прогнозирование опасных факторов пожара // Проблемы пожарной безопасности. Сб. науч. тр. – Харьков: Фолио, 2001 – Вып. 10. – С 85 – 87.

  4. Тюрин С.А., Тарасенко А.А., Дыгало А.Н. Анализ математических моделей лесных пожаров // Проблемы пожарной безопасности. Сб. науч. тр. – Харьков: Фолио, 2001 – Вып. 10. – С 195 – 198.

  5. Дыгало А.Н., Прохач Э.Е., Абрамов Ю.А. Идентификация интегральных параметров лесных пожаров // Проблемы пожарной безопасности. Сб. науч. тр. – Харьков: Фолио, 2001 – Спец. вып. – С 19 – 29.

  6. Гвоздь В.М., Дыгало А.Н. Модели температурных полей очагов пожаров // Пожежна безпека – 2001: Сб. наук. праць. – Львів: Сполом, 2001. – С.484 – 485.

  7. Дыгало А.Н., Кривцова В.И., Абрамов Ю.А. Оценка скорости распространения фронта верхового лесного пожара // Проблемы пожарной безопасности. Сб. науч. тр. – Харьков: Фолио, 2002. – Вып. 11. – С. 75 – 82.

  8. Дыгало А.Н. Экспериментальная модель для скорости распространения фронта низового лесного пожара // Проблемы пожарной безопасности. Сб. науч. тр. – Харьков: АПБУ, 2002. – Вып. 12. – С. 91 – 93.

  9. Говаленков С.В., Дыгало А.Н., Тарасенко А.А., Тюрин С.А. Перколяционная модель распространения верхового лесного пожара // Крупные пожары: предупреждение и тушение: материалы XVI НТК. – Москва: ВНИИПО МВД России, 2001. – Ч.1. – С. 84 – 85.

  10. Абрамов Ю.А., Дыгало А.Н., Тарасенко А.А. Моделирование контура лесного пожара // Проблемы пожарной безопасности. Ликвидация аварий и их последствий: Тез. докл. Межд. науч.-практ. конференции. – Донецк: НИИГД, 2002. – С.3 – 4.