1. Середньоверхньонімецький період, що тривав триста років, – це діахронний зріз мови, якому притаманна динаміка розвитку й варіативність. 2. Дослідження префіксальної системи іменникового словотвору на матеріалі автентичних свн. рукописів дозволяє стверджувати, що вона є органічним продовженням префіксальної системи двн. періоду. Мова вибраного історичного сегмента успадкувала в цілому структурну організацію префіксальної системи іменникового словотвору попереднього етапу розвитку. 3. Набір свн. іменникових префіксів в аналізований період був досить обмеженим. Скориставшись основним дериваційним фондом двн. мови, префіксальна система свн. періоду зберегла й розвинула основні тенденції у розвитку продуктивності окремих словотворчих формантів, зокрема високопродуктивних префіксів ge- та un-. Розбудова системи свн. іменникових префіксів відбулася за рахунок переходу до класу словотворчих афіксів прийменника after і прикметника misse, які втратили статус самостійних лексем, але так і не набули продуктивності. 4. Аналіз дослідницького корпусу засвідчує, що словотвірна система розвивалася впродовж свн. періоду як сукупність діалектних систем, які взаємодіяли між собою. Найбільш повно система іменникового префіксального словотвору свн. періоду представлена в баварсько-алеманському й гессенсько-тюрінґенському діалектних ареалах. 5. Однотипні функціональні класи іменників формувалися за допомогою різних префіксів. Це спричиняло конкуренцію окремих словотвірних типів, які, незважаючи на тотожні словотвірні значення, різнилися між собою обсягом функцій, їхньою питомою вагою щодо кожного префікса, рівнем продуктивності, тяжінням до тих чи інших часових відрізків і діалектних ареалів. Дослідження префіксальних іменників у рукописах дозволяє зробити висновок, що про конкуренцію можна говорити у випадку приєднання функційно тотожних словотворчих морфем лише до обмеженої кількості базових іменників. Значно активнішими виявилися синонімічні іменники, використання яких часто зумовлене часовим, діалектним і жанровим чинниками. 6. Префіксальні іменники з малопродуктивними префіксами -, after-, misse- часто виявляють свою архаїчність вже у свн. період. Відповідні утворення поступово виходять з ужитку, набуваючи характеру реліктів. З часом їх витискують конкурувальні іменники і/або синоніми. Архаїчність більшості словотвірних типів за участю малопродуктивних префіксів є причиною відсутності відповідних префіксальних лексем у новому для свн. періоду типі тексту, яким постає грамота. 7. Внаслідок аналізу рукописів виявлено значну графічну варіативність усіх аналізованих префіксів, зумовлену діалектним і часовим чинниками. Це підтвердило основну гіпотезу пропонованого дослідження, згідно з якою у свн. період ще відсутня єдина наддіалектна літературна мова. Вивчення виявів вокалізму й консонантизму у свн. рукописах засвідчило відсутність унормованої орфографії. 8. Установлено, що плеонастичність, або функційна спустошеність, притаманна у деяких випадках префіксам -, ge-, а також префіксу ur-. Словотвірні плеоназми з ge- поширені в усіх часових відрізках і діалектних ареалах свн. періоду. У південнонімецьких пам’ятках словотвірні плеоназми зустрічаються частіше, ніж у середньонімецьких рукописах. Аналіз усіх іменників із плеонастичним ge- у дослідницькому корпусі свідчить про те, що вони розвивалися впродовж свн. періоду в напрямку ідіоматизації. 9. Семантично неподільні іменники визначено на основі критерію втрати ними семантичного зв’язку з можливою мотиваційною базою. Подібні утворення виявлено серед іменників з un- і ge-. Мотивацію деяких іменників з - та un- визначити не можливо, тому їх виокремлено в групу іменників із нез’ясованою мотивацією. 10. Становлення системи словотвору німецької мови відбувалося передусім під впливом дериваційних інновацій з півдня (проте лише частина з них поширилася з часом на загальний німецькомовний регіон). Аналіз уживання префікса - з очевидністю засвідчив, що він, первісно потрапивши у південнонімецький ареал (через латину) із лангобардської мови, не укорінився на цих теренах. Відмінності, які можна було виявити, лише порівнюючи один внутрішній часовий проміжок, один діалектний ареал, одні жанри й типи текстів з іншими, відобразили внутрішню динаміку досліджуваного періоду. 11. З погляду діахронічного підходу аналіз кожного префікса доповнює порівняння не лише із двн., але і з наступними мовно-історичними періодами. Вивчення результатів дослідження корпусів рнвн. і сучасної німецької мови, авторитетних лексикографічних джерел сучасної німецької літературної мови дозволив зробити припущення щодо зникнення з ужитку багатьох словотвірних типів, засвідчених у дослідницькому корпусі. Між тим не можна виключити, що деякі з них продовжують своє існування у певних діалектах німецької мови. Дослідження системи префіксальних іменників у сучасних діалектах здається трудомістким, проте перспективним напрямом подальших розвідок. 12. Аналіз системи іменникового префіксального словотвору на основі автентичних рукописів дозволяє стверджувати, що у свн. період ще не існувала єдина наддіалектна літературна мова, а термін “середньоверхньонімецька мова” є збірним поняттям щодо сукупності діалектів досліджуваного періоду, які були поширені у верхньонімецькому мовному ареалі. Усі пам’ятки, зокрема й епічні, містять ознаки певних діалектів. Це значно відрізняє рукописи від видань, написаних нормалізованою, стандартизованою свн. мовою, дуже далеких від дійсної мовної картини. Основні результати дослідження висвітлено в одноосібних публікаціях автора: 1. Ягупова Л. М. Мовно-географічна варіативність системи середньоверхньонімецьких префіксальних іменників: Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – 605 с. 2. Ягупова Л. Н. Собирательные имена существительные с префиксом ge- в средневерхненемецком языке // Типология языковых значений в диахроническом и сопоставительном аспектах: Сб. науч. тр. – Вып. 1: Словообразование в средневерхненемецком языке. – Донецк: Донбасс, 1998. – С. 113-132. 3. Ягупова Л. М. До питання кореляції між похідними з префіксоїдами в середньоверхньонімецькій мові // Вісник Донецького університету. Сер. Б. Гуманітарні науки. – Донецьк: ДонНУ. – 2001. – № 1. – С. 80-86. 4. Ягупова Л. М. Морфологічний аспект дослідження іменників із префіксоїдами в середньоверхньонімецькій мові // Гуманітарний вісник. Сер.: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. праць. – Черкаси: ЧІТІ, 2001. – Число п’яте. – С. 262-264. 5. Ягупова Л. М. Словотвірні типи комбінаторних похідних іменників із граматичним абстрактним значенням в середньоверхньонімецькій мові // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. – Вип. 4. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 27-32. 6. Ягупова Л. М. Структурно-семантична та фономорфологічна характеристика комбінаторних утворень зі значенням пацієнсу в середньоверхньонімецькій мові // Восточноукраинский лингвистический сборник: Сб. науч. тр. – Вып. 7. – Донецк: Донеччина, 2001. – С. 305-312. 7. Ягупова Л. Н. О проблемах описания исторического словообразования немецкого языка // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. – Вип. 6. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – С. 184-186. 8. Ягупова Л. М. Про стан дослідження історичного словотвору // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗДУ. – 2002. – № 2. – С. 386-388. 9. Ягупова Л. М. Словотвірні значення іменникових утворень із першим компонентом-прийменником у середньоверхньонімецькій мові // Вісник Донецького університету. Сер. Б: Гуманітарні науки. – Донецьк: ДонНУ. – 2002. – № 1. – С. 35-42. 10. Jagupova L. M. Substantivableitung mit ge- in den bairischen Handschriften (2. Hlfte des 12. Jahrhunderts) // Восточноукраинский лингвистический сборник: Сб. науч. тр. – Вып. 8. – Донецк: Донеччина, 2002. – С. 413-424. 11. Ягупова Л. М. Зі словотвору середньоверхньонімецької мови: іменникові похідні з префіксом - // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. – Вип. 8. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 184-200. 12. Ягупова Л. М. Іменники з префіксом after- у середньоверхньонімецьких рукописах // Наука і сучасність: Зб. наук. праць НПУ ім. М. П. Драгоманова. – Т. ХХХІХ. – К.: Логос, 2003. – С. 273-282. 13. Ягупова Л. М. Іменники з префіксом after- через призму середньовічної культури // Мова і культура: Наук. щорічний журнал. Сер. “Філологія”. – К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2003. – Вип. 6. – Т. 5. – Ч. 2. – С. 49-57. 14. Ягупова Л. М. Морфологічна мотивація іменників із ab-/abe- у середньоверхньонімецьких рукописах // Нова філологія. – 2003. – № 2. – С. 134-144. 15. Ягупова Л. М. Порівняльний аналіз іменникових утворень із un- у середньоверхньонімецьких пам’ятках “Івен”, “Трістан” та “Пісня про Нібелунгів” // Мовознавство. – 2003. – № 6. – С. 69-78. 16. Ягупова Л. М. Про графічну варіативність іменникового префікса ab- у середньоверхньонімецьких рукописах // Гуманітарний вісник. Сер.: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. праць. – Черкаси: ЧДТУ, 2003. – Число сьоме. – С. 213-216. 17. Ягупова Л. М. Про деякі аспекти функціонального аналізу іменників із ge- у середньоверхньонімецькому рукописі “Пісня пісень Віллірама” // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Вип. 11: У 2 ч. – Ч. ІІ. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 443-451. 18. Ягупова Л. М. Функціональний аналіз іменників із misse- у середньоверхньонімецьких рукописах // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. – Вип. 9. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. – С. 441-454. 19. Ягупова Л. М. Функціональні типи та функціональні класи похідних іменників з ab-/abe- у середньоверхньонімецькій мові // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. – Вип. 7. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 77-88. 20. Ягупова Л. М. Іменник urloup у середньоверхньонімецьких рукописах: функціонально-семантичний аналіз // Мова і культура: Наук. щорічний журнал. Сер. “Філологія”. – К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 7. – Т. VІ: Національні мови в їх специфіці і взаємодії. – С. 143-152. 21. Ягупова Л. М. Іменники з негативним оцінним значенням у середньоверхньонімецьких рукописах: утворення з префіксом un- // Гуманітарний вісник. Сер.: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. праць. – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – Число восьме. – С. 350-354. 22. Ягупова Л. М. Особливості функціонування іменника urknde в середньоверхньонімецьких рукописах // “Studia Germanica et Romanica” (Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання): Наук. журнал. – 2004. – Т. 1, №. 1. – С. 17-30. 23. Ягупова Л. М. Функціонування іменників із префіксом ur- у середньоверхньонімецьких рукописах // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. – Вип. 113. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – С. 7-17. 24. Jagupova L. M. Substantive mit ge- in der Handschrift „Rechtsbuch“ von Ruprecht von Freising (1. Hlfte des XIV. Jahrhunderts) // Восточноукраинский лингвистический сборник. – Вып. 9. – Донецк: Донеччина, 2004. – С. 280-298. 25. Ягупова Л. М. Похідні із префіксом un- та суфіксом -de у середньоверхньонімецьких рукописах // Гуманітарний вісник. Сер.: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. праць. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – Число дев’яте. – С. 340-344. 26. Ягупова Л. М. Спільнокореневі іменникові синоніми з un- у середньоверхньонімецьких рукописах // Мова і культура: Наук. щорічний журнал. – К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2005. – Вип. 8. – Т. V, Ч. 1: Національні мови в їх специфіці та взаємодії. – С. 172-179. 27. Ягупова Л. М. Ще раз про єдину середньоверхньонімецьку літературну мову // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. – Вип. 11. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – С. 108-120. 28. Ягупова Л. М. Комбінаторні іменники на ge- на позначення об’єкта дії у середньоверхньонімецьких рукописах // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал. – № 82, т. 2. – Симферополь: Межвуз. центр “Крым”, 2006. – С. 249-252. 29. Ягупова Л. М. Система префіксальних іменників малопродуктивних словотвірних типів у середньоверхньонімецьких рукописах // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. праць. – Вип. 13. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – С. 59-69. 30. Ягупова Л. М. Префіксальний словотвір у середньоверхньонімецьких рукописах: іменники з префіксом ge- // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал. – № 110, т. 2. – Симферополь: Межвуз. центр “Крым”, 2007. – С. 336-339. 31. Ягупова Л. М. Про методику дослідження префіксального словотвору середньоверхньонімецької мови (на прикладі іменників з un-(s)t(e)) // “Studia Germanica et Romanica” (Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання): Наук. журнал. – 2007. – Т. 4, №. 1. – С. 53-73. 32. Ягупова Л. М. Графічна варіативність суфікса -heit у середньоверхньонімецьких діалектах (на матеріалі префіксальних іменників на
un-) // Одиниці та категорії сучасної лінгвістики: Зб. статей, присвячених ювілею Володимира Дмитровича Каліущенка. – Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2007. – С. 210-226. | 