Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні висновки та сформувати рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення: 1. Теоретично обґрунтовано, що зростання ролі новітніх інформаційних та телекомунікаційних технологій як важливого інструмента структурних зрушень національної банківської системи в контексті інтернаціоналізації руху капіталу – процес, що характеризується не тільки позитивними явищами. Досвід останніх років свідчить, що виникнення кризових явищ на світових фінансових ринках вимагає використання механізмів їх передбачення, запобігання. Досягнення стабільного економічного зростання зумовлює необхідність наукового обґрунтування впливу інтернаціоналізації банківської діяльності на перебіг трансформаційних зрушень, вирішення нагальних проблем співпраці з між народними фінансово-кредитними інститутами. 2. Дослідження процесу міжнародної інтеграції банківських інститутів в умовах ринкової трансформації дозволило проаналізувати особливості даного явища для України. Якщо на перших етапах входження в міжнародний ринок банківських послуг комерційними банками України здійснювались найпростіші касово-розрахункові операції по переказу коштів клієнтів, то на сьогодні вимоги всезростаючої конкуренції визначають потребу надання всього спектра послуг і продуктів, який забезпечується сучасними технологіями на світовому ринку. Даний процес зумовлює зростання вимог суб’єктів підприємницької діяльності до комерційних банків, особливо з позицій надійності та швидкості реалізації операцій і якості продуктів. 3. На основі досвіду країн Західної Європи слід створити єдину інформаційну базу для всебічного моніторингу та контролю за рухом фінансових потоків у всіх ланках ринку банківських послуг, розрахунків на всіх рівнях проходження платежів, у тому числі за вітчизняним валютним та фондовим ринками, міжнародними потоками капіталів та цінних паперів на території України. 4. Аналіз фінансової діяльності банківських установ в умовах перехідної економіки держав Центральної та Східної Європи засвідчив високу ефективність залучення іноземних капіталів у фінансовий сектор країн, як в площині зростання капіталізації і залучення вільних кредитних ресурсів банківської системи, модернізації та технологізації міжнародних розрахунків, так і для підвищення конкурентоспроможності національних економік в цілому, що є важливим досвідом для України. 5. На основі порівняльного аналізу форм міжнародних розрахунків (авансові платежі, відкритий рахунок, акредитиви та інкасо) доходимо висновку, що найнадійнішими та безпечними для вітчизняних підприємців є акредитиви. Адже користуючись ними в зовнішньоекономічних операціях, контрагенти уникають ризиків як неплатежу, так і непостачання товару. 6. Українським комерційним банкам слід приділити більше уваги міжнародним розрахункам, валютним операціям, міжнародному банківському бізнесу взагалі, здійснювати політику в цьому напрямку, враховуючи, що за кордоном цей вид бізнесу є найбільш прибутковим, хоча і ризикованим. Необхідно запроваджувати нові інструменти міжнародних безготівкових розрахунків, новітні технології, перейти на міжнародні міжбанківські системи розрахунків, розробити проекти нових компонентів електронної системи міжбанківських міжнародних мультивалютних розрахунків у пакетному режимі (в режимі реального часу), на основі стандартів Європейського Союзу з метою підвищення надійності та ефективності платіжної системи України, розширення спектру її функцій, сервісних засобів та інформаційних послуг користувачів. 7. Національному банку та Розрахунковій палаті України, використовуючи досвід ЄС та країн Центральної та Східної Європи, що поступово входять до Європейської валютної системи, варто рухатись до оптимізації стандартів національних та міжнародних розрахунків в мережі S.W.I.F.T. на основі функціонуючих майже у всіх країнах Європи систем масових on-line розрахунків, поступово наближуючись до вступу у платіжно-розрахункову мережу TARGET. 8. Економічний ефект від впровадження і широкого використання пластикових карток як засобу електронних платежів є вигідним як для держави, банків, так і для населення. Результати досліджень і підрахунків свідчать, що загальні затрати на щорічне підтримання грошового обороту в Україні становлять не менше 220 млн. доларів США; зниження потреби в готівкових коштах на 20-25 % за рахунок впровадження нових платіжних інструментів (пластикових карток) дасть щорічну економію коштів держбюджету на суму 60-100 млн. доларів США. Крім того, впровадження карток дозволить залучити і заставити працювати кошти, які знаходяться готівкою у населення (близько 35 % всієї платіжної маси). 9. Недостатнє використання в зовнішній торгівлі безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних інструментів та нерозвиненість інфраструктури існуючих платіжних систем, у тому числі через відсутність необхідних рішень щодо державної їх підтримки, повільні темпи впровадження Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП). Надання їй статусу загальнодержавної створить умови для зменшення питомої ваги готівки у грошовій масі та сприятиме збільшенню ресурсної бази українських комерційних банків. 10. Національному банку України важливо дотримуватись відповідності діяльності банківської системи макроекономічній грошово-кредитній політиці держави, враховуючи той фактор, що оперативне регулювання може суперечити цілям та завданням економічного зростання. Грошово-кредитне наповнення банківської системи має сприяти економічній динаміці країни 11. Доцільно продовжити роботу в напрямі вдосконалення банківського нагляду за рухом фінансових потоків та попередженням ”відмивання” ”брудних” коштів, нажитих злочинним шляхом, не за рахунок адміністративних методів (ліцензування, санкцій, штрафів), а за допомогою таких технологічних нововведень в галузі фінансового моніторингу, як створення єдиного процесингового центру для контролю руху коштів в іноземній валюті по кореспондентських рахунках українських банків базі мережі S.W.I.F.T. та нарощування питомої ваги вітчизняних платіжних систем, регульованих НБУ. Дані інновації не тільки ускладнять рух ”тіньових” грошей, а й призведуть до конвергенції стандартів банківської галузі України з індустріально розвинутими країнами. 12. Обґрунтування шляхів підвищення фінансової стабільності країни, зростання довіри до українських комерційних банків тісно пов’язані з подальшим впровадженням новітніх форм розрахунково-кредитних відносин та розвитком державних механізмів їх регулювання. Такий розвиток доцільно розглядати у двох напрямах: удосконалення діючої методології оцінки руху ”брудних” коштів за рахунок повної автоматизації даного процесу з метою недопущення затримок платежів у зовнішньоторговельних операціях; зважаючи на зростаючу мобільність капіталу у віртуальному просторі, доцільно законодавчо врегулювати відповідальність та права небанківських установ, що надають розрахунково-кредитні послуги, як агентів державного контролю руху фінансових потоків. Основні положення, теоретичні та практичні висновки дисертації знайшли своє відображення у 7 одноосібних публікаціях автора, які розміщені в наукових журналах та виданнях і відповідають переліку наукових фахових видань України, затверджених ВАК України: Батрименко В.В. Роль акредитивних розрахунків в оптимізації фінансових потоків та захисті від економічних ризиків в перехідній економіці” // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 35. – Частина 1. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2002. – С. 177-180. Батрименко В.В. Шляхи реформування сучасної архітектури міжнародних валютно-кредитних відносин” // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 31. – Частина ІІ. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2002. – С. 161-165. Батрименко В.В. Перспективи розвитку міжнародних розрахунків України в контексті вимог та санкцій FATF // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 41. – Частина І. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2003. – С. 180-184. Батрименко В.В. Інформаційно-комп’ютерні технології у сфері сучасних міжнародних розрахунково-кредитних відносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 36. – Частина ІІ. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2002. – С. 176-181. Батрименко В.В. Окремі аспекти моделювання сучасних форм міжнародних розрахунково-кредитних відносин в економіці перехідного періоду Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 39. – Частина І. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2003. – С. 231-234. Батрименко В.В. Запровадження сучасних комплексних банківських послуг, як чинник збереження конкурентоспроможності національної фінансової системи в перехідній економіці // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 38. – Частина І. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2002. – С. 46-48. Батрименко В.В. Економічна безпека банківської системи України Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Вип.26 – К.: ВПЦ “Київський університет”, Інститут міжнародних відносин, 2001. – С. 286-290.
В інших виданнях: 1.Батрименко В.В. Економіко-правові аспекти розвитку і реалізації експортного потенціалу України на сучасному етапі // Державне регулювання торгівлі в ринкових умовах Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (24-26 жовтня 2001 року, Київ) / Відп. ред. А.А.Мазаракі. – К., КНТУ, 2001. – С.85–88. 2. Батрименко В.В. Вплив панамериканських інтеграційних процесів на формування сучасної архітектури світового торговельного простору // Матеріали ІХ між народної науково-практичної конференції „Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)”. – К: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. –2001. – С.57-59. |