Анотація до роботи:

Дроздова Л.А. Імунна відповідь і зміна показників гомеостазу в різні терміни після радіаційного впливу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2008.

Робота присвячена з'ясуванню особливостей стану фізіологічних функцій імуно-ендокринного комплексу, гемостазу й ліпідного обміну в донорів і ліквідаторів аварії на ЧАЕС у віддаленому періоді після опромінення. У дисертаційній роботі наведено нове вирішення науково-практичної фізіологічної проблеми динаміки формування компенсаторно-адаптивних фізіологічних змін у ЛНА у віддалений період після дії радіаційного впливу. Доведено, що у віддаленому періоді (через 7 і 9 років) після радіаційного впливу в ЛНА формуються різні типи імунної відповіді, які характеризуються різним ступенем виразності й спрямованості імунореактивності. Встановлена різна частота зустрічальності типів імунної відповіді, залежно від строків обстеження, строків перебування в зоні аварії й дози опромінення. В роботі показано взаємозв'язок формування гіпоергічного типу імунореактивності у ліквідаторів, що перебували в зоні аварії в 1986 році, з низьким вмістом пролактину у сироватці крові через 7 років після аварії. У ЛНА у віддалений період, через 7 років, на тлі достовірного підвищення вмісту тестостерону й кортизолу виявили формування гіпотипу імунореактивності. Показано наявність формування порушення гемостазу у 25 % ЛНА, що виражається в укороченні часу згортання крові й підвищенні вмісту фібриногену, на тлі формування гіперергічного типу імунної відповіді. У 37,5 % ліквідаторів з гіпотипом імунної відповіді виявили порушення фібринолітичної активності й зниження протромбінового індексу.

1. У роботі вирішено актуальне науково-практичне завдання оцінки імунного дисбалансу й ендокринних порушень, частоти зустрічальності зміни імунофізіологічних функцій у віддаленому періоді після радіаційного впливу (через 7, 9 та 15 років) у ліквідаторів в залежності від строків перебування в зоні аварії (1986 і 1987 р. р.) і віку.

2. У ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС у віддалені періоди (через 7 та 9 років після впливу іонізуючої радіації) виявлено 4 типи імунореактивності залежно від спрямованості зміни показників клітинної і гуморальної ланок імунітету.

3. У віддалені періоди через 7 та 9 років зміни в клітинній ланці імунітету характеризувались зниженням вмісту субпопуляцій СD3⁺, CD4⁺, CD8⁺. Через 15 років спостерігається відновлення їх кількості у ліквідаторів, що перебували в зоні аварії в 1987 р., а у осіб, що зазнали впливу іонізуючої радіації в 1986 р., зберігається зниження вмісту субпопуляції СD3⁺ загальних Т-лімфоцитів. Вміст субпопуляції лімфоцитів HLA-DR⁺ при дослідженні через 15 років після впливу іонізуючої радіації у ліквідаторів аварії на ЧАЕС був підвищений в 2 рази.

4. У всіх вікових групах ліквідаторів, що перебували в зоні аварії в 1986 р. і 1987 р., через 9 років після радіаційного впливу рівень автоімунних антитіл перевищував контрольні значення в 2 рази. Вміст субпопуляцій Т – лімфоцитів CD4⁺-хелперів та CD8⁺-супресорів був знижений. Більш виражене зниження спостерігали в групах осіб до 35 років та старших за 45 років.

5. Через 7 років після радіаційного впливу у ліквідаторів, що перебували в зоні аварії в 1986 р. і одержали дозу меншу за 0,1 Зв, переважав гіперергічний тип імунної відповіді. У ліквідаторів, що одержали дозу радіації вищу за 0,1 Зв, з однаковою частотою формувалися гіпоергічний і гіперергічний типи імунореактивності.

6. В популяційній вибірці ліквідаторів виявлено наявність формування порушення гемостазу, що виражається в укороченні часу згортання й підвищенні вмісту фібриногену у 25% осіб на тлі формування гіперергічного типу імунної відповіді. Виявили порушення фібринолітичної активності й зниження протромбінового індексу у 37,5 % ліквідаторів з гіпотипом імунної відповіді, що можна розглядати як фактор геморагічного ризику.

7. Виявили зміну вмісту ліпідів сироватки крові: п'ятикратне підвищення вмісту фосфоліпідів і двократне підвищення вмісту холестерину на тлі гіпотипу імунної відповіді у ліквідаторів, що перебували в зоні аварії в 1986 р. і обстежених через 7 років після аварії. В групі осіб, що зазнали впливу радіації в 1987 р., ці показники не відрізнялись від контрольних величин.

8. У ліквідаторів з різними типами імунної відповіді виявили різноспрямовані зміни рівня гормонів через 7 років після аварії. Показано зниження вмісту гормону гіпофізу – пролактину, в порівнянні з контрольною групою, у ліквідаторів, що перебували в зоні аварії в 1986 році і мають гіпоергічний тип імунної відповіді. У осіб, що перебували в зоні аварії в 1987 році і мають нормоергічний тип імунореактивності, вміст пролактину незначно перевищував даний показник у контрольній групі.

9. Підвищення вмісту кортизолу і тестостерону через 7 років після аварії у ліквідаторів, що перебували в зоні підвищеної радіації в 1986 і 1987 р. р., супроводжувалося зниженою функцією Т-лімфоцитів і наявністю гіпотипу імунної відповіді.

10. Розроблено діагностичні критерії, що містять значимі взаємозв’язані параметри імунореактивності, гормонального статусу, гемостазу і ліпідних фракцій, для комплексної індивідуальної корекції зміни фізіологічних функцій.

Публікації автора:

1. Климова Е.М., Дроздова Л.А. Изменение иммунного и гормонального статуса у ликвидаторов аварии на ЧАЭС с различным типом иммунореактивности в отдаленные сроки после радиационного воздействия // Таврический медико-биологический вестник. – 2003. - Т. 6, №3. - С. 52-57. (Дисертант провів дослідження показників імунного статусу у ЛНА і вивчення взаємозв’язку між зміною вмісту показників імунореактивності та гормонів, статистичний аналіз результатів).

2. Климова Е.М., Дроздова Л.А. Цитогенетические изменения на фоне нарушений иммунореактивности у ликвидаторов аварии на ЧАЭС в отдаленные сроки после радиационного воздействия // Ультразвукова перинатальна діагностика. - 2003. - № 16. - С. 162. (Дисертант провів дослідження показників імунореактивності та рівня хромосомних аберацій у ЛНА, статистичний аналіз результатів).

3. Климова Е.М., Дроздова Л.А. Изменение иммунореактивности и показателей гемостаза у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС в отдаленный период после радиационного воздействия // Імунологія та алергологія. - 2005, №1. - С. 28 – 31. (Дисертант провів оцінку клітинної та гуморальної ланок імунітету, вивчення взаємозв’язку між зміною вмісту показників імунореактивності та гемостазу у ЛНА, статистичний аналіз результатів).

4. Климова Е.М., Дроздова Л.А. Изменение показателей неспецифической резистентности и клеточного иммунитета у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС в отдаленный период после радиационного воздействия // Ультразвукова перинатальна діагностика, 2005, Т. 19. – С. 88 – 90. (Дисертант провів дослідження показників неспецифічної резистентності та клітинної ланки імунітету у ЛНА, статистичний аналіз результатів).

5. Климова Е.М., Дроздова Л.А. Диагностическая значимость цитогенетических нарушений, изменений иммунореактивности и содержания стероидных гормонов у ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Одесский медицинский журнал, 2006. - № 1,- С. 28-31. (Дисертант провів дослідження показників імунного статусу та хромосомних аберацій у ЛНА, статистичний аналіз результатів. Визначення показників, що мають найбільшу діагностичну значимість).

6. Дроздова Л.А., Климова Е.М. Изучение субпопуляционного состава Т-лимфоцитов и показателей гуморального иммунитета у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС различных возрастных групп в отдаленные сроки после радиационного воздействия // Биологический вестник, 2006. – т. 10, № 2, с. 134 – 137. (Дисертант провів дослідження показників клітинного та гуморального імунітету у ЛНА різних вікових груп, статистичний аналіз даних.).

7. Пат. №11004 Україна, А61В10/00. Процес оцінювання типу імунної відповіді, опубл. 15.12.2005. Бюл. № 12.

8. Климова Е.М., Дроздова Л.А., Борисова Е.Л. Оценка иммунопатологических состояний у пострадавших от механической травмы и воздействия ионизирующего излучения // I Национальный конгресс Украины по иммунологии, аллергологии и иммунореабилитации. - Киев. - 1998. - С. 41. (Дисертант провів оцінку клітинної та гуморальної ланок імунітету у ЛНА, статистичний аналіз даних).

9. Дроздова Л.А. Изменение содержания гормонов в отдаленные сроки после радиационного воздействия у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС различных возрастных групп // Материалы V симпозиума «Биологические механизмы старения». – Харьков. – 2002. – с. 87 - 88.

10. Климова Е.М., Дроздова Л.А., Воробьев Ф.П. Диагностическая значимость онтогенетических нарушений, изменений иммунореативности, содержания стероидных гормонов и состояния липидного обмена у ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Збірка наукових праць «Проблеми науки, освіти та управління», Харків, 2005. – Вип. VII. – С. 54 – 58. (Дисертант провів оцінку показників клітинної та гуморальної ланок імунітету, ліпідних фракцій у ЛНА та визначив взаємозв’язок між цими показниками).