1. Наведені в дисертації матеріали з вивчення імунного статусу глибокотільних корів та новонароджених телят показали, що він піддається достовірним змінам у зв’язку з рівнем годівлі та станом геніталій; ці зміни часто набувають характеру дисфункціональних розладів, різного рівня імунодефіцитів. Вивчення імунодефіцитних станів, методів їх діагностики значно розширили наявну інформацію з цієї проблеми, розкрили невідомі її аспекти, дозволили опрацювати методи корекції та стимуляції імунного гомеостазу, що знайшли застосування у практиці ветеринарної медицини. 2. Встановлено, що тільність у корів, особливо її остання третина, супроводжується різної сили функціональними розладами системи лімфоцитів (Д–7 і Д–9), незначним пригніченням гуморальної ланки імунітету (Д–12), стимулюванням хелперної (Д 24) та дисфункцією супресорної (Д–7) ланки імунітету. Під час отелення і особливо на початку післяотельного періоду імунодефіцит поглиблюється до РІН=–2,36 і –4,35, що можна вважати преморбідним синдромом післяродової патології. 3. Неповноцінна годівля тільних корів сприяє збільшенню серед новонароджених телят числа недорозвинених, гіпотрофіків (19,4%). В умовах незадовільного догляду та утримання уроджена гіпотрофія ускладнюється набутою і стає, отже, комплексною, загальною. 4. Встановлено негативний вплив прегравідарної патології на імунобіологічну реактивність тільних корів в її останній третині, під час отелення та на початку післяотельного періоду (ІНР 7,11 і 7,29; 6,85 і 6,97; 6,47 і 7,20 при Р<0,05; РІН, відповідно, –1,67 і –2,96; –3,76 і –4,44; –4,64 і –5,0 при Р<0,05). 5. Імунобіологічна реактивність плода, його гомеостаз формується, починаючи з ранніх стадій внутрішньоутробного періоду. Суттєву роль в імунному захисті плода при цьому відіграє плацента та плодові рідини, що проявляють бактерицидну дію на ряд мікроорганізмів: алантоїсна рідина – сильніше в середині тільності, а амніотична – під час другої її третини; вищою бактерицидною дією володіла амніотична рідина. 6. Якість новонароджених телят у значній мірі визначалася рівнем годівлі їх матерів протягом тільності, а також фізіологічним станом їх геніталій на час запліднення; телята, що народилися від корів із нижчою на 20 % поживністю раціону в останній третині тільності, а також телята, що народилися від корів з прегравідарною патологією, мали нижчу масу тіла (26,71±3,50 і 29,21±2,20 кг; 28,96±3,00 і 31,25±2,10 кг, серед них був високий процент гіпотрофіків (8,05–18,30%), у них нижчими були усі показники імунобіологічної реактивності (ІНР 4,34 і 5,08; Р<0,01; Т-індекс 0,75 і 0,90; РІН –6,5 і –3,7), вони відзначалися нижчою життєвістю (смертність 10% в порівнянні з 2,56% у телят нормотрофіків). 7. Встановлено значне мікробне забруднення тваринницьких приміщень, мікрофлора яких була представлена в основному сапрофітними мікроорганізмами; тут виявляли також умовно-патогенну та патогенну мікрофлору (стафілококи, рідше – стрептококи і ще рідше – ешеріхії; забруднення кишковою паличкою коливалося від 8 до 470 м.т. / м). Встановлено значне мікробне забруднення сперми бугаїв з окремих регіонів, що може бути причиною внутрішньоутробного інфікування телят, особливо в господарствах з високим рівнем її бактерійного забруднення. 8. Пошукові та експериментальні дослідження з виявлення придатних для застосування при імунодефіцитних станах тварин засобів показали, що такими властивостями володіють трекрезан, герматранол та сапоніт. 9. Застосування глибокотільним коровам у останній третині тільності трекрезану позитивно вплинуло на їх гемограму, що підсилило фагоцитарний захист, підвищились усі показники неспецифічної резистентності: зменшився рівень зниження вмісту загального білка (на 1,99 г/л; Р<0,01), підвищився вміст імуноглобулінів (на 2,27 мг/мл, Р<0,05), зросла ЛАС (на 1,45%, Р<0,05), БАСК (на 5,15%, Р<0,01), ФА (на 1,32%, Р<0,01), кількість імунокомпетентних клітин (Р<0,05–0,01), знизився рівень перед- та післяотельного імунодефіциту (РІН –1,2 і –2,7). 10. Телята від дослідної групи корів мали дещо вищу масу тіла, вищу енергію росту (80,20±3,20 проти 77,10±2,84 кг в 90-денному віці), кращі показники імунобіологічної реактивності, вищий на 0,68 г/л вміст білка (Р<0,01), вміст імуноглобулінів – на 1,27 мг/мл (Р<0,05), вищу на 1,45% ЛАСК (Р<0,05), на 4,80% БАСК (Р<0,01) і на 11,20% ФА (Р<0,001), під впливом трекрезану у новонароджених телят ослаблювався віковий імунодефіцит РІН –2,56 в порівнянні з –3,37), вони менше хворіли і швидше одужували. При безпосередньому застосуванні трекрезану новонародженим телятам отримано прибутку 4,89 гривень на одну гривню затрат; стимулюючий вплив препарату значно слабше проявлявся у телят-гіпотрофіків; у них не вдалося підвищити імунобіологічну реактивність за допомогою трекрезану до рівня, властивого телятам-нормотрофікам. 11. Застосування глибокотільним коровам герматранолу викликало підвищення у них імунобіологічної реактивності (вмісту перед отелом загального білка в сироватці крові (на 3,88 г/л, Р<0,05), імуноглобулінів (на 0,76 мг мг/мл, Р<0,05–0,01), ЛАСК (на 2,25%, Р<0,05), БАСК на 4,20%, Р<0,05–0,01), ФА (на 2,35%, Р<0,01–0,001), кількості в крові Т-лімфоцитів (на 4,95%, Р<0,001), В-лімфоцитів (на 1,68%, Р<0,01), Т-індексу (з 1,03 на 1,08). За допомогою герматранолу вдалося скорегувати функціональний стан імунної системи тільних корів, РІН = –0,89 змінився імуностимуляцією (РІС=3,76). 12. Телята, що народжувалися від корів, яким у третій третині тільності застосовували герматранол, мали вищу масу тіла (на 2,7%), вищі середньодобові прирости, вищу імунобіологічну реактивність (ІНР 4,66 в порівнянні з 4,34), у них був нижчий рівень вікового імунодефіциту (РІН –2,96 в порівнянні з –3,57), вони мали вищу відпірність до захворювань. Імунокорегуючу дію герматранолу підтверджено в науково-господарському досліді з вирощування телят, економічний ефект від його застосування становив 8,58 гривень на одну гривню затрат. 13. Під впливом сапоніту зменшилося на 2,19 г/л (Р<0,01) зниження в кінці тільності вмісту загального білка в сироватці крові корів, збільшився вміст IgG на 8,37%, Р<0,001), IgM на 26%, Р<0,001, IgA – на 38% (Р<0,001), ЛАСК – на 1,46%, Р<0,01), БАСК – на 6,30%, Р<0,001), ФА – на 5,50%, Р<0,001), кількості в крові Т-лімфоцитів – на 7,31% (Р<0,001) та В-лімфоцитів – на 2,32%, Р<0,05). За допомогою сапоніту вдалося зняти дисфункцію імунної системи (РІН = –3,46 і РІС = 4,04). 14. Телята, народжені від корів, яким задавали у останній третині тільності сапоніт, мали вищу масу тіла на 1,5 кг та вищі середньодобові прирости, вони відзначалися вищою імунобіологічною реактивністю – вищим вмістом загального білка в сироватці крові – на 1,30 г/л (Р<0,05), імуноглобулінів – на 8,54% (Р<0,05), ЛАСК – на 1,78% (Р<0,05), БАСК – на 5,10% (Р<0,05), ФА – на 13,90% (Р<0,01), у них були вищими всі показники імунного статусу (кількість Т-лімфоцитів – на 2,25% (Р<0,05), В-лімфоцитів – на 2,95% (Р<0,05) Т-індекс –0,94 в порівнянні з 0,92. Наявний у них при народженні слабкий віковий імунодефіцит у системі Т (Д –16) та В-лімфоцитів (Д –33) значно послаблювався на 15–30-й день і тоді зникав. Позитивну дію сапоніту підтверджено у науково-господарському досліді; економічний ефект від застосування препарату становив 10,02 гривні на одну гривню затрат. 15. Експерименти на білих мишах по згодовуванню їм трекрезану, герматранолу і сапоніту з подальшим зараженням їх сероварами сальмонел, виділених з матеріалу хворих телят, підтвердили бактерицидні властивості цих препаратів. 16. Запропонована нами система інтегральних показників дозволяє оперативно оцінювати загальний стан імунобіологічної реактивності тварин, її зміни і застосовувати засоби для корекції імунного статусу. |
