Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Фізіологія людини і тварин


Салига Наталія Омелянівна. Імунобіологічний статус у свиней в неонатальний період та вплив на нього риботану, тималіну та левамізолу: дисертація канд. біол. наук: 03.00.13 / Львівський національний ун-т ім. І.Франка. - Львів, 2003.



Анотація до роботи:

Салига Н.О. Імунобіологічний статус у свиней в неонатальний період та вплив на нього риботану, тималіну та левамізолу.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Львівський Національний Університет ім. І.Франка, Львів, 2002.

Дисертація присвячена вивченню впливу імуномодуляторів риботану, тималіну та левамізолу на функцію імунної та антиоксидантної систем свиней на стадіях раннього постнатального розвитку. У процесі досліджень визначено оптимальний імуномодулятор та дозу для його застосування. Досліджено вікову динаміку становлення імунної системи у період раннього постнатального онтогенезу. Завдяки проведеним дослідженням встановлено, що кількість лейкоцитів, фагоцитарна активність нейтрофілів, кількість лімфоцитів та їх субпопуляцій, бласттрансформація лімфоцитів, активність глутатіонпероксидази зростає, а вміст продуктів перекисного окислення знижується при застосуванні імуномодуляторів у порівнянні з контролем. Отримані нові дані про особливості формування клітинної ланки імунного захисту, зокрема, імунорегуляторну активність Т-лімфоцитів різних субпопуляцій в рецепторній та проліферативній фазах імунного процесу. Встановлено залежність імунобіологічного статусу та антиоксидантного захисту організму від імуномодулюючої дії окремих біологічно активних препаратів.

Одержані результати розширюють уявлення про фізіологічні механізми становлення функцій імунної системи у поросят та корекцію її порушень за допомогою імуномодуляторів і можуть бути використані у подальших фундаментальних та прикладних дослідженнях цих питань, а також у практичній сфері народного господарства, у навчальному процесі.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні вікових особливостей імунної та антиоксидантної систем у поросят в ранньому постнатальному періоді та у розробці ефективного способу підвищення резистентності і адаптаційної здатності за допомогою імуномодулюючих препаратів.

У результаті вирішення наукової проблеми встановлено такі фундаментальні та прикладні положення і висновки:

  1. Встановлено низький рівень імунної реактивності у поросят в ранньому постнатальному періоді, що проявляється зниженою функціональною активністю імунної системи в цілому, особливо її гуморальної ланки, і низьким рівнем фагоцитарної активності гранулоцитів крові.

  2. Застосування тималіну з 10-ти добового віку підвищує активність Т-клітинної ланки імунітету, про що свідчить вірогідне зростання загальної кількості лімфоцитів і Т-хелперів, а також активує експресію рецепторних структур на поверхні лімфоцитів. Одночасно вірогідно зростає активність фагоцитів у порівнянні з контрольною групою тварин.

  3. Оптимальна доза тималіну для поросят становить 3 мг на голову. Вона проявляє найбільш виражений імуномодулюючий ефект у порівнянні з іншими застосовуваними дозами.

  4. На 3-тю добу життя у крові поросят спостерігається високий вміст колостральних імуноглобулінів класів G і М, з наступним різким зменшенням їх рівня на 10-ту добу життя. Це може бути пов’язано з відсутністю синтезу власних антитіл та посиленим розщепленням колостральних імуноглобулінів.

  5. Введення риботану, тималіну та левамізолу приводить до зменшення відносної кількості паличкоядерних нейтрофілів за рахунок зростання часткової кількості лімфоцитів. Що стосується Т-клітинної ланки імунітету, то застосування риботану і тималіну приводить до вірогідного зростання загальної кількості Т-лімфоцитів і Т-лімфоцитів-хелперів. Відносно левамізолу, то значення цих показників майже не змінюється протягом всього періоду досліджень.

  6. Застосування тималіну приводить до зменшення інтенсивності процесів перекисного окислення ліпідів, що проявляється у вірогідному зниженні вмісту продуктів перекисного окислення (гідроперекисів і малонового диальдегіду), та до підвищення активності глутатіонпероксидази у крові поросят .

  7. Сприятливий вплив тималіну позитивно позначився на приростах живої маси поросят, які були в цій групі на 12,2 – 13,6 % вищими, ніж у тварин інших дослідних груп, у тому числі контрольної.

Публікації автора:

  1. Салига Н.О., Снітинський В.В., Віщур О.І. Вплив тималіну на клітинний та гуморальний імунітет у поросят // Наук.-техн. бюл. Ін-ту землеробства і біології тварин. – 1999. – Вип.1(3). – С. 198-201.

(Здобувач провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, сформулював висновки і описав отримані результати).

  1. Салига Н.О., Снітинський В.В. Вплив тималіну на вміст продуктів перекисного окислення ліпідів і активність глутатіонпероксидази в крові поросят // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біології тварин. – 2000. – Вип.2. – С. 81-83.

(Здобувач провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і описання отриманих результатів).

  1. Салига Н.О., Снітинський В.В., Віщур О.І. Застосування імуномодуляторів для імунокорекції у поросят раннього віку // Науковий вісник Льв. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького. – 2002. – Т.4. - №2. – С. 135-140.

(Здобувач провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, аналіз і описання отриманих результатів).

  1. Салига Н., Віщур О. Формування Т- і В-системи клітинного імунітету під впливом імуномодулятора тималіну // Вісник Львівського університету. – 2002. – Серія біологічна. – Вип. 29. С. 165-170.

(Здобувач провів експериментальні дослідження, статистичну обробку, сформулював висновки і описав отримані результати).

5. Віщур О., Кичун І., Скорохід І., Салига Н., Янович Н., Ковальчук Я., Квачов В., Сокирко Т. Імунотропні засоби у профілактиці вторинних імунодефіцитів у поросят і телят // Тези доп. Укр.-Австр. симпоз. “Сільське господарство. Наука і практика”. – Чернівці. – 14-16 вересня 2000. – С. 141.

(Здобувач брав участь у проведенні досліджень, визначив кількість Т- і В- лімфоцитів, загальну кількість лейкоцитів, провів статистичну обробку та описання отриманих результатів).

6. Vishchur O.I., Kychun I.V., Salyha N.O. The immune response in animals by means of immunotrope preparations // 4th Parnas Conference Molecular Mechanisms of Cell Activation: Biological Signals and their Target Enzymes. - Wroclaw, 15-17 September, 2002. – P. 80.

(Здобувач брав участь у проведенні експериментальних досліджень, провів статистичну обробку та описання отриманих результатів).

7. Віщур О.І., Кичун І.В., Салига Н.О., Ковальчук Я.Я. Застосування імунотропних засобів у профілактиці хвороб тварин // Матеріали міжнародної конференції присвяченої пам’яті професора Шостаковської І.В. – 11-12 жовтня 2002. – С.93.

(Здобувач брав участь у проведенні досліджень, провів статистичну обробку та описання отриманих результатів).