Анотація до роботи:

Колотницький В.А. Імунофізіологічний стан організму птиці у різні вікові періоди та при застосуванні імуномодуляторів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького, Львів, 2009.

У дисертації представлено результати комплексного дослідження показників, які характеризують стан природньої резистентності та імунологічної реактивності організму курчат у критичні періоди росту, а також вікові особливості формування мікробіоценозу та ферментних процесів у кишечнику птахів, за умов вакцинації та при введенні імунотропних препаратів.

Встановлено, що ранні стадії росту курчат супроводжуються вірогідним зниженням рівня імуноглобулінів, факторів імунітету та неспецифічної резистентності організму. У більш пізні вікові періоди (60-120 доба) функціональна активність імунокомпетентної системи та неспецифічна ланка резистентності організму курчат були такими, як у дорослих однорічних курей. Досліджено особливості становлення видового складу мікроорганізмів у тонких і товстих кишках птахів у критичні вікові періоди. Встановлено, що наростання кількості мікроорганізмів нормальної та умовно патогенної мікрофлори з віком співпадає з підвищеним вмістом імуноглобулінів та рівнем Т- і В-лімфоцитів у сироватці крові курчат.

Показано імунотропний вплив метіфену разом з аскорбіновою кислотою на формування імунобіологічної реактивності та активність неспецифічних факторів захисту організму курчат на ранніх і більш пізніх стадіях постнатального онтогенезу.

У дисертації відповідно до поставленої мети і завдань досліджень отримано нові дані, які комплексно характеризують фізіологічний стан організму молодняку птиці, рівень неспецифічної резистентності та імунологічної реактивності, зміну кількісного і видового складу основних мікроорганізмів, активність гідролаз та ультраструктуру слизової оболонки кишечника курочок у критичні періоди постнатального розвитку. Досліджено імунофізіологічний статус молодняку птиці у різні вікові періоди після вакцинації проти хвороби Ньюкасла та встановлено стимулюючий вплив метіфену спільно з аскорбіновою кислотою на функціональну активність Т- і В-системи імунітету.

1. Молодняк птиці 10–45-добового віку характеризується помірною лейкопенією (р<0,001), нижчою лізоцимною і бактерицидною активністю сироватки крові (р<0,01), низьким рівнем фагоцитозу (р<0,025), меншим вмістом в крові загальних імуноглобулінів (р<0,001) і циркулюючих імунних комплексів (р<0,025), малою кількістю активних (р<0,025) і теофілін-резистентних (р<0,01) Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів (р<0,01). На 60–120 доби життя ці показники наближалися до рівня дорослої птиці.

2. Найбільше заселення мікроорганізмами тонких кишок курочок спостерігається з 45- до 90-добового віку: у проксимальній ділянці кишечника воно зростає на один порядок (р<0,001), а у дистальній – на два порядки (р<0,001), в основному за рахунок збільшення роду Lactobacillus, Bacillus та не ідентифікованих мікроорганізмів. У 120-добовому віці формування біоценозу тонких кишок в основному завершується. У товстих кишках склад мікроорганізмів відрізняється кількісно від такого у тонких кишках. Найменша їх кількість виявлена у курочок 10–45-добового віку, на 60 і 90 добу вона зростає на один порядок, переважно за рахунок Е.соlі та роду Lactobacillus, а у 120-добовому віці – Е.соlі, роду Lactobacillus і Bacillus, проте у однорічної птиці їх кількість виявилась ще більшою, в основному за наростання не ідентифікованих мікроорганізмів.

3. У критичні періоди онтогенезу птиці неоднаково змінюються темпи порожнинного і пристінкового травлення у тонких кишках, про що свідчить активність ферментів вмісту і слизової оболонки:

у курчат 10-добового віку протеїназна активність вмісту дванадцятипалої, порожньої та клубової кишок суттєво не відрізняється від активності дорослих курей, а на 30–90 добу життя курочок вона перевищує її на 18–40 % (р<0,001);

дипептидазна активність слизової оболонки тонких кишок 10-добових курчат нижча на 29–39 % (р<0,001), ніж у дорослої птиці, а з 30 доби вона поступово підвищується, досягаючи у 120-добовому віці активність дорослих курей;

активність амілази і ліпази вмісту тонких кишок курчат 10–30-добового віку нижча відповідно на 31–46 % і 50–57 % (р<0,001), на 45–60 доби життя вона знаходиться на рівні, а у 90–120-добових курчат перевищує його на 28 і 40 % (р<0,001) у дорослої птиці.

4. Електронномікроскопічними дослідженнями слизової оболонки тонких кишок курчат 10-, 60- і 120-добового віку встановлено, що на одному мікроні поверхні циліндричної клітини знаходиться від 100 до 150 мікроворсинок, висотою 1,5-2,0 мкм і діаметром – 0,08-0,15 мкм. Кількість мітохондрій в ентероцитах дванадцятипалої і порожньої кишок курчат дорівнює в середньому 30-40 шт, розміри яких складають 0,2 – 1,0 мкм в ширину і до 7,0 мкм в довжину. У молодняку птиці 120-добового віку виявлено значно більшу кількість секреторних клітин епітелію слизової оболонки тонких кишок, ніж у 10-добових курчат.

5. Одноразова інтраназальна вакцинація курчат 10-добового віку проти хвороби Ньюкасла викликає у них імуносупресорний стан організму на 30 і 45 добу життя, що призводить до виникнення лейкоцитозу, зниження лізоцимної і бактерицидної активності сироватки крові (р<0,001), фагоцитарної активності нейтрофілів (р<0,01), зменшення у крові відносної кількості Т-лімфоцитів хелперів (р<0,05) при одночасному збільшенні кількості Т-лімфоцитів супресорів (р<0,001), В-лімфоцитів (р<0,01) і загальних імуноглобулінів (р<0,001), однак не сприяє створенню стійкого поствакцинального імунітету в організмі птиці у наступні вікові періоди. Збереженість курчат становила 94 %.

6. Згодовування курчатам метіфену на тлі вакцинації викликає на 30 і 45 добу життя підвищення лізоцимної та бактерицидної активності сироватки крові (р<0,01), фагоцитарної активності нейтрофілів (р<0,001), сприяє збільшенню в крові вмісту загальних імуноглобулінів (р<0,001) і циркулюючих імунних комплексів (р<0,025), кількості Т-лімфоцитів загальних (р<0,01), теофілін-резистентних з середньою щільністю рецепторів (р<0,05–0,01) і В-лімфоцитів з середньою (р<0,025) і низькою щільністю рецепторів на мембрані клітин (р<0,01) проте не забезпечує створення ефективного поствакцинального імунітету в організмі курчат 60–120-добового віку. Середньодобовий приріст маси тіла курчат даної групи був на 9 % вищий, ніж у вакцинованих курчат без препарату. Збереженість птиці становила 97 %.

7. Комплексне застосування метіфену з аскорбіновою кислотою попереджує імуносупресорний вплив імунізації на організм курчат 30- і 45-добового віку та сприяє створенню поствакцинального імунітету. У крові птахів всіх вікових груп підвищується лізоцимна і бактерицидна активність сироватки крові (р<0,001), інтенсивність фагоцитозу (р<0,001), збільшується вміст загальних імуноглобулінів (р<0,001) і циркулюючих імунних комплексів (р<0,025), відносна кількість активних (р<0,025–0,001), загальних (р<0,001) і теофілін резистентних (р<0,001) Т-лімфоцитів, а також В-лімфоцитів (р<0,025) при одночасному зниженні Т-лімфоцитів супресорів (р<0,001) та підвищується їх функціональна активність за рахунок збільшення рецепторної здатності клітин. Прирости маси тіла курчат даної групи були на 11,4 % вищі, ніж у вакцинованих курчат без препаратів. Збереженість поголів`я птиці становила 99 %.

Публікації автора:

1. Пасічна Ю.Я.Активність гідролаз травних органів курей-несучок при внесенні у раціон біомаси дріжджів Phaffia rhodozyma та ферментного препарату „Ровабіо” / Ю.Я.Пасічна, В.А.Колотницький, В.Г.Стояновський // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – Дніпропетровськ, 2005. – №2. – С. 152-156. (Дисертант брав участь в організації та проведенні досліду, написанні статті, провів статистичну обробку даних та їх аналіз).

2. Колотницький В.А. Вікові особливості порожнинного і пристінкового травлення у тонких кишках ремонтного молодняку птиці / В.А.Колотницький, В.Г.Стояновський // Сільський господар. – Львів, 2006. – №3-4 (121-122). – С. 14-17. (Дисертант організував дослід, провів дослідження, обробку даних та їх аналіз, брав участь в написанні статті).

3. Колотницький В.А. Вікові особливості кількісного складу мікрофлори кишечника у птиці / В.А.Колотницький, В.Г.Стояновський, І.М.Кушнір // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. – Львів, 2006. – Т.8, №4(31), Ч.2. – С. 82-86. (Дисертант організував дослід, провів дослідження видового складу мікроорганізмів кишечника птиці, брав участь в обробці даних та їх аналізі, написав статтю).

4. Колотницький В.А. Формування природної резистентності організму молодняку курей у критичні періоди росту та розвитку / В.А.Колотницький, В.Г.Стояновський // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок. – Львів, 2006. – Вип.7, №3,4. – С.46-50. (Дисертант організував дослід, провів дослідження, обробку даних та їх аналіз, брав участь в написанні статті).

5. Пасічна Ю.Я. Активність гідролаз курей-несучок при внесенні у раціон біомаси дріжджів та ферментного препарату / Ю.Я.Пасічна, В.А.Колотницький, В.Г.Стояновський // Ефективне птахівництво. – 2006. – №4(16). – С. 56-59. (Дисертант брав участь в організації та проведенні досліду, написанні статті, провів статистичну обробку даних та їх аналіз).

6. Колотницький В.А. Порівняльна характеристика видового складу мікрофлори кишечника птиці різного віку / В.А.Колотницький, В.Г.Стояновський, В.І.Семанюк // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького. – Львів, 2007. – Т. 9, №3 (34), Ч.2. – С. 97-102. (Дисертант організував дослід, провів дослідження видового складу мікроорганізмів кишечника птиці, брав участь в обробці даних та їх аналізі, написав статтю).

7. Колотницький В.А. Вікові особливості Т- і В-клітинного імунітету курчат у критичні періоди росту і розвитку / В.А.Колотницький, В.Г.Стояновський // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького. – Львів, 2008. – Т. 10, №3 (37), Ч. 1. – С.116-121. (Дисертант організував дослід, провів дослідження імунологічних показників крові курчат різного віку, обробку даних та їх аналіз, брав участь в написанні статті).

8. Колотницький В.А. Дослідження деяких імунологічних показників у птиці за умов вакцинації проти хвороби Ньюкасла / В.А.Колотницький, В.Г.Стояновський, В.М.Гунчак, М.Д.Ганин, П.П.Коваленко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького. – Львів, 2008. – Т. 10, №3 (38), Ч. 1. – С. 110-115. (Дисертант організував дослід, провів дослідження імунологічних показників крові курчат, обробку даних та їх аналіз, брав участь в написанні статті).

9. Колотницький В.А. Дослідження ультраструктури слизової оболонки та процесу секреції тонких кишок курей різного віку / В.А.Колотницький, В.Г.Стояновський, О.Р.Кулачковський, М.Д.Ганин, П.П.Коваленко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького. – Львів, 2008. – Т.10, №3(38), Ч.2. – С. 98-103. (Дисертант організував дослід, провів дослідження ультраструктури кишечника молодняку птиці, брав участь в обробці даних та їх аналізі, написав статтю).

10. Пат. U200807357 України на корисну модель МПК А61D 99/00. №36497. Спосіб підвищення захисту організму молодняку птиці при вакцинації / В.А.Колотницький, В.Г.Стояновський, В.М.Гунчак; заявник і патентовласник Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького. - № 07357; заявл. 28.05.2008; опубл. 27.10.2008, Бюл. №20. (Дисертант організував дослід, провів дослідження впливу імунотропного препарату метіфену разом з аскорбіновою кислотою на формування імунобіологічної реактивності, підготував заявку на патент).