Анотація до роботи:

Ратушняк Н. П. „Імунологічні зміни у хворих на ішемічну хворобу серця з есенціальною гіпертензією та їх корекція аторвастатином”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. – кардіологія. – Запорізький державний медичний університет МОЗ України, Запоріжжя, 2009.

Дисертація присвячена визначенню особливостей імунологічних змін у хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з есенціальною гіпертензією на підставі вивчення рівня ФНП-б, ІЛ-1b, ІЛ-10, CD3+, CD4+, CD8+, ФЧм30, ФЧм120, ФІм30, ФІм120, ЦІК, С-РБ у сироватці крові обстежених, а також встановленню впливу на них комплексної терапії із залученням інгібітору 3-гідроксі-3-метилглутаріл коензім-А редуктази аторвастатину.

При обстежені 110 хворих встановлено, що запальна активація в пацієнтів на гострий коронарний синдром в поєднанні з ГХ та у хворих зі сполученням ГХ і стенокардії напруги значно вища, ніж у пацієнтів з ізольованим перебігом стенокардії напруги або гіпертонічної хвороби, що асоціюється з прогностично несприятливим перебігом даних захворювань. У той час, як адекватна регулярна противогіпертензивна й/або антіангінальна терапія з обов'язковим включенням аторвастатину протягом 6 місяців здатна істотно вплинути на стан клітинного імунітету (збільшити рівень лімфоцитів, головним чином за рахунок Т-лімфоцитів хелперів, підвищити фагоцитарну активність моноцитів), а також істотно знизити рівень ЦІК, прозапальних цитокінів (ІЛ-1в, ФНП-б) і збільшити вміст протизапальних цитокінів (ІЛ -10) у сироватці крові хворих.

У дисертаційній роботі вирішене конкретне наукове завдання - встановлені особливості імунологічного статусу у взаємозв'язку зі змінами ліпідного спектру й дисфункцією судинного ендотелію та їх залежність від ступеня виразності коронарної недостатності, рівня артеріального тиску, а також вплив на досліджувані показники комплексної терапії із застосуванням аторвастатина у хворих на різні форми ішемічної хвороби серця в поєднанні з есенціальною гіпертензією.

1. Імунологічний стан хворих з ізольованим перебігом стенокардії напруги та гіпертонічної хвороби характеризувався відсутністю залежності показників цитокінової активності (вмісту в сироватці крові ІЛ-1в, ФНП-б, ІЛ-10), концентрації С-реактивного білку та ЦІК, показників фагоцитарної активності моноцитів від віку пацієнтів, в той час як у хворих на гіпертонічну хворобу збільшення ступеня АГ супроводжувалось збільшенням вмісту у сироватці крові ЦІК (на 226,7 % та 115,35 % у хворих з 3 ступенем АГ у порівнянні з пацієнтами з 1 та 2 ступенем АГ).

2. Імунологічний статус хворих при поєднанні ішемічної хвороби серця з есенціальною гіпертензією характеризувався зменшенням загального числа Т-лімфоцитів (на 47,87 % й 53,62 % у порівнянні з контрольними I та IV групами), CD4+ лімфоцитів (на 31,21 % й 28,87 % відповідно). Вік пацієнтів не впливав значним чином на імунологічний статус хворих, у той час як у хворих з більшим ступенем АГ продемонстроване збільшення вмісту ЦІК у сироватці крові (на 146,88 % при 2 ступені АГ у порівнянні з 1 ступенем АГ).

3. У хворих на ІХС в поєднанні з ГХ (ІІ й ІІІ групи) встановлена виражена запальна активація, що виражалася в достовірному збільшенні вмісту в сироватці крові С-РБ (на 177,68 % й 75,66 % у порівнянні з контрольною I групою), а також збільшенням вмісту ІЛ-1в (на 76,13 % та 66,63 % у порівнянні із хворими I групи та на 175,50 % й 160,64 % у порівнянні з контрольною IV групою), ФНП-б (на 177,03 % й 60,23 % у порівнянні з I групою та на 294,11 % й 127,94 % у порівнянні з IV групою), на фоні достовірного пригнічення протизапального цитокіну ІЛ-10; вік пацієнтів не впливав на ступінь запальної активації, тоді як по мірі прогресування артеріальної гіпертензії відзначалося достовірне підвищення вмісту в сироватці крові С-РБ, ІЛ-1в і ФНП-б при одночасному зменшенні концентрації ІЛ-10.

4. Зміни ліпідного обміну у хворих на різні форми ішемічної хвороби серця характеризувалися достовірним підвищенням вмісту рівня загального холестерину (на 22,13 %, 20,00 % й 25,05 %) та холестерину ЛПНЩ (на 40,73 %, 40,73 % й 53,31 %) відповідно у пацієнтів І, ІІ, ІІІ груп в порівнянні з контрольною групою хворих на гіпертонічну хворобу. Порушення ліпідного обміну у хворих на ішемічну хворобу серця супроводжувалися достовірним зниженням рівня NO₂ (на 19,71 %, 45,78 % й 31,20 %), NO₃ (на 34,38 %, 175,62 % й 84,77 %) та сумарного вмісту NO₂+NO₃ (на 32,59 %, 150,76 % й 76,81 %) у порівнянні з хворими на гіпертонічну хворобу.

5. Імунологічні зміни у хворих на різні форми ІХС в поєднанні з ГХ були взаємопов’язані з порушеннями ліпідного обміну й виразністю ендотеліальної дисфункції, яка була оцінена по концентрації кінцевих метаболітів NO у сироватці крові, зокрема у хворих II групи достовірний зворотний кореляційний взаємозв'язок реєструвався між вмістом ЦІК, С-РБ, ІЛ-1в і ФНП-б з одного боку й концентраціями NO₂, NO₃ й NO₂+NO₃ з іншого (найбільш сильний між ІЛ-1в та NO₂, NO₃ – R=-0,648 й -0,782 відповідно, а також між ЦІК та NO₃, NO₂+NO₃ – R=-0,657 й -0,693 відповідно). У хворих ІІІ групи виявлені міцні взаємозв'язки між показниками ЦІК-NO₃ та ЦІК-NO₂+NO₃ (R=-0,731 та -0,732 відповідно), ІЛ-1в-NO₃ та ІЛ-1в-NO₂+NO₃ (R=0,655 й -0,636 відповідно) та ФНП-б-NO₃ і ФНП-б-NO₂+NO₃ (R=-0,673 й -0,681 відповідно).

6. Шестимісячна комплексна терапія з включенням аторвастатину у хворих на різні форми ішемічної хвороби серця в поєднанні з есенціальною гіпертензією разом із стабілізацією ліпідного обміну, приводили до позитивних змін імунного статусу пацієнтів, який проявлявся в збільшенні рівня CD3+ лімфоцитів (на 18,08 % й 13,77 % у ІІ та ІІІ групах відповідно), CD8+ лімфоцитів (на 50,37 % й 23,29 % в ІІ та ІІІ групах відповідно), підвищення фагоцитарної активності моноцитів, зниження рівня ЦІК у сироватці крові (на 152,66 % й 217,80 % відповідно), ІЛ-1в і ФНП-б (на 40,00 % й 46,42 % в ІІ групі й на 42,28 % й 51,49 % в ІІІ групі) та підвищення концентрації ІЛ-10 (на 16,18 % й 16,70 % в ІІ та ІІІ групах відповідно). Разом з цим виявлена тенденція до нормалізації функції судинного ендотелію, яка виражалася в збільшенні концентрації в сироватці крові NO₂, NO₃ й NO₂+NO₃ на 15,11 %, 11,56 % й 12,22 % відповідно у хворих ІІ групи та на 14,80 %, 20,11 % й 19,38 % відповідно у хворих ІІІ групи.

Публікації автора:

1. Ратушняк Н.П. Антиатерогенные и антиишемические эффекты ингибиторов 3-гидрокси-3-метилглутаргил-коэнзим А-редуктазы // Збірник наукових праць. Актуальні питання медичної науки та практики. – Випуск 70. – Книга 1. – Запоріжжя, 2006. – С. 59-66.

2. Ратушняк Н.П. Влияние аторвастатина на иммунологический статус больных ишемической болезнью сердца в сочетании с гипертонической болезнью // Запорожский медицинский журнал. – 2008. - № 4. – С. 36-39.

3. Ратушняк Н.П. Иммунологические изменения у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с эссенциальной гипертензией // Збірник наукових праць. Актуальні питання медичної науки та практики. – Випуск 74. – Книга 1. – Запоріжжя, 2008. – С. 111-120.

4. Фуштей И. М., Ратушняк Н.П. Иммунологические аспекты атерогенеза у больных ишемической болезнью сердца в сочетание с артериальной гипертензией и современные подходы к их коррекции // Збірник наукових праць. Актуальні питання медичної науки та практики. – Випуск 68. – Книга 2. - Запоріжжя, 2005. – С. 395-403. (Дисертантом проведен аналіз літературних джерел, підготовлен текст статті).

5. Фуштей И.М., Ратушняк Н.П. Воспаление как патофизиологический механизм прогрессирования атеросклероза у больных гипертонической болезнью // Збірник наукових праць. Актуальні питання медичної науки та практики. – Випуск 70. – Книга 2. – Запоріжжя, 2006. – С. 296-301 (Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, дослідження рівня С-РБ та ліпідів в сироватці крові, статистичний аналіз отриманих даних, підготовлен текст статті).

6. Фуштей И.М., Ратушняк Н.П. Иммунный статус и липидный обмен у больных ишемической болезнью сердца и гипертонической болезнью // Збірник наукових праць. Актуальні питання медичної науки та практики. – Випуск 71. – Книга 1. - Запоріжжя, 2007. – С. 306-312. (Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, дослідження рівня ЦІК, С-РБ, CD3+, CD4+, CD8+ та фагоцитарної активності моноцитів крові обстежених, статистичний аналіз отриманих даних, сформульовані висновки роботи).

7. Фуштей И. М., Ратушняк Н.П., Паламарчук А.И. Аторвастатин в комплексной программе лечения больных ишемической болезнью, стенокардией напряжения в сочетании с гипертонической болезнью // Запорожский медицинский журнал.. – 2006. - №4. – С. 135-138. (Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, біохімічні аналізи, призначенна терапія та проаналізована її ефективність).

8. Фуштей І.М., Подсевахіна С.Л., Ратушняк Н.П., Ткаченко О.В. Патогенетичне і прогностичне значення про- та протизапальних цитокінів при ішемічній хворобі серця // Одеський медичний журнал. - 2006. – № 2 (94). – С. 105-108. (Дисертантом проведен аналіз літературних джерел за темою публікації, підготовлен текст статті).

9. Фуштей И.М., Подсевахина С.Л., Ратушняк Н.П., Ткаченко О.В. Патогенетическое и прогностическое значение маркера воспаления С-реактивного протеина при ишемической болезни сердца // Український медичний альманах. – 2006. – Том 9. - № 2. – С. 220-223. (Дисертантом проведено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз літературних джерел, сформульовані висновки роботи).

10. Фуштей И.М., Подсевахина С.Л., Ткаченко О.В., Ратушняк Н.П. Изменения показателей неспецифических и специфических маркеров воспаления у больных с разными клиническими формами острого коронарного синдрома // Український медичний альманах. – 2007. – Том 10. - № 1. – С. 153-156. (Дисертантом проведен аналіз літературних джерел за темою публікації, статистичний аналіз одержаних даних обстеження хворих, підготовлен текст статті).