Анотація до роботи:

Рубленко І.О. Імунореактивність поросят різного віку при пероральному і парентеральному методах вакцинації сальмонельозним антигеном. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена вивченню імунологічних показників поросят, які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та перорально і парентерально імунізовані сальмонельозним антигеном із місцевого штаму Salm. choleraesuis у різному віці після народження. Вивчено розподіл перорально введеного сальмонельозного антигену у поросят, визначено місце його локалізації та морфологічні зміни в лімфоїдній тканині кишечнику, брижових лімфатичних вузлах і селезінці.

Реакцію організму поросят на сальмонельозний антиген вивчали за показниками абсолютної кількості Т- і В-лімфоцитів, ІМЛ, ОФР, титрами антитіл у сироватці крові й копрофільтратах, БАС та ЛАС крові. Показники превентивних властивостей сальмонельозного антигену, перорально і парентерально введеного поросятам у 30-добовому віці, які експериментально інфіковані польовим штамом Salm. choleraesuis, підтверджують про переваги перорального методу імунізації.

Експериментально доведена вища ефективність імунної відповіді за перорального методу імунізації поросят, порівняно з парентеральним, що підтверд-жується даними розподілу антигену, реакцією організму, реакцією лімфоїдних органів та превентивними властивостями сальмонельозного антигену. Результати дослідження свідчать про ефективність щеплення поросят сальмонельозним антигеном з місцевого штаму пероральним методом уведення, починаючи з 20–30-добового віку, тричі з інтервалом 14 діб у дозах 40 мл
10 млрд м. к.

1. У дисертації на підставі комплексного дослідження імунного статусу поросят, які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та перорально імунізовані антигеном Salm. choleraesuis, визначені місце локалізації антигену та морфологічні зміни в лімфоїдній тканині кишечнику, брижових лімфатичних вузлах і селезінці, що підтверджують імунологічну функцію кишечнику. Встановлено інтенсивний вплив сальмонельозного антигену на показники клітинного і гуморального імунітету та неспецифічну резистентність поросят.

2. Антиген Salm. choleraesuis, мічений Р³², перорально введений поросятам, за даними радіобіологічних досліджень, через 12 год локалізується переважно у тканинах тонкого (6786,7 імп/хв) і товстого відділів кишечнику (6213,3 імп/хв), брижових лімфатичних вузлах (2896,7 імп/хв) та селе-
зінці (2563,3 імп/хв), а парентерально введений – у нирках (2546,7 імп/хв), крові (635,0 імп/хв) та селезінці (614,7 імп/хв).

3. Перорально введений сальмонельозний антиген у лімфоїдній тканині тонкого відділу кишечнику сприяв вірогідному збільшенню кількості лімфатичних вузликів і реактивних центрів до 1,05±0,12 на мкм², а площі вузликів до 467,64±31,01 мкм², порівняно з тваринами, імунізованими парентерально, у яких ці показники, вірогідно, складали 0,7±0,12 і 387,41±22,66 мкм².

4. Перорально введений сальмонельозний антиген у поросят, що народилися від невакцинованих свиноматок та були імунізовані у 20- і 30-до-бовому віці, спричиняє вірогідне процентне підвищення кількості базофілів, еозинофілів, моноцитів, порівняно з показниками імунізованих у 10-до-бовому віці та тварин, імунізованих парентерально.

5. У поросят, які отримані від невакцинованих свиноматок та перорально імунізовані сальмонельозним антигеном у 30-добовому віці, абсолютна кількість Т- і В-лімфоцитів була більшою після імунізації та реімунізації, порівняно з іншими віковими групами і тваринами, вакцинованими парентерально.

6. Сальмонельозний антиген із штаму Salm. choleraesuis, введений поросятам обома методами у різному віці, зумовлює сенсибілізацію лейкоцитів крові, більш виражену у тварин, імунізованих перорально на 30-ту добу життя – ІМЛ 0,26±0,03 при ІМЛ 0,5±0,03 на 10-ту добу, та ІМЛ 0,9±0,1 – у поросят, імунізованих парентерально.

7. Показники опсоно-фагоцитарної реакції нейтрофілів крові поросят, які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та перорально і парентерально імунізовані у 10, 20, і 30-добовому віці антигеном Salm. choleraesuis, свідчать про вищу стимулюючу дію антигену на ФА і КБ у поросят від невакцинованих свиноматок при пероральній їх імунізації у
10-добовому віці: після імунізації ФА – 87,8±0,2, ІФ –10,4±0,06, КБ – 0,99±0,01; у тварин, імунізованих у 30-добовому віці, ФА – 83,8±0,4; ІФ – 10,03±0,06; КБ – 0,99±0,01.

8. Титри протисальмонельозних антитіл у сироватці крові та копрофільтратах поросят, отриманих від невакцинованих свиноматок, під впливом перорально введеного сальмонельозного антигену в дослідних групах вірогідно підвищуються, порівняно з титрами поросят, отриманих від імунізованих свиноматок, та тварин, імунізованих парентеральним методом.

9. Пероральне введення антигену зумовлює динамічне підвищення активності показників неспецифічної резистентності організму поросят. Так, БАС крові в імунізованих поросят від невакцинованих свиноматок у 30-добовому віці складав 90,4±1,1% при 69,3±1,5% за парентерального введення; ЛАС крові, відповідно, – 11,5±0,7 і 7,4±0,3%; у 20-добовому віці – 87,7±0,5% при 71,4±1,2% та ЛАС крові, відповідно, – 9,3±0,2 і 7,1±0,2%.

10. Показники превентивних властивостей сальмонельозного антигену, перорально і парентерально введеного поросятам у 30-добовому віці, які експериментально інфіковані польовим штамом Salm. choleraesuis, підтверд-жують переваги перорального методу імунізації; експериментально доведено вищу ефективність імунної відповіді за перорального методу імунізації поросят, порівняно з парентеральним, що підтверджується даними розподілу антигену у тканинах організму, реакцією лімфоїдних органів та превентивними властивостями сальмонельозного антигену.

Публікації автора:

1. Глуховенко І.О. Неспецифічна резистентність поросят, імунізованих вакциною проти сальмонельозу // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – 2002. – Вип. 23. – С. 28–32.

2. Івченко В.М., Глуховенко І.О. Показники клітинної реакції крові поросят на введення сальмонельозної вакцини // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – 2002. – Вип. 21. – С. 80–83. (Дисертантка організувала і провела дослід-ження, обробила і узагальнила результати, підготувала роботу до друку).

3. Глуховенко І.О. Показники гуморального імунітету в поросят, перорально імунізованих сальмонельозним антигеном // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – 2003. – Вип. 25., Ч. 2. – С. 38–43.

4. Глуховенко І.О. Розподіл сальмонельозного антигену в організмі поросят при пероральній імунізації // Вет. медицина України, – 2004. – №6. – С. 27–28.

5. Глуховенко І.О. Показники БАС і ЛАС крові поросят, перорально імунізованих у різному віці після народження від свиноматок, вакцинованих сальмонельозним антигеном // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – 2004. – Вип. 28. – С. 40–49.

6. Глуховенко І.О. Вплив інактивованого сальмонельозного антигену на
титри антитіл поросят, імунізованих у 20-добовому віці // Вісник Полтавської держ. аграр. академії. – 2004. – С. 72–73.

7. Рубленко І.О. Показники лейкограми крові поросят, отриманих від неімунізованих і імунізованих свиноматок та вакцинованих сальмонельозним антигеном // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – 2005. – Вип. 34. – С. 118–124.

8. Рубленко І.О. Динаміка показників індексу міграції лейкоцитів у крові поросят, імунізованих сальмонельозним антигеном // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. – 2006. – Том 8, № 2 (29) Ч.1. – С. 148–152.

9. Рубленко І.О. Превентивні властивості сироватки крові поросят, імунізованих сальмонельозним антигеном із місцевого штаму Salm. choleraesuis // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – 2006. – Вип. 39. – С. 118–122.

10. Методичні рекомендації щодо бактеріологічних методів дослідження на сальмонельоз (для лікарів-бактеріологів лабораторій ветеринарної медицини України та студентів факультету ветеринарної медицини / Івченко В.М., Рубленко І.О. та ін. – Біла Церква, 2006 – 23 с.