Анотація до роботи:

Салех С.Х. Нажар. Імунозапальні аспекти хронічної серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця з постінфарктним кардіосклерозом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню про- та протизапальних цитокінів, альдостерону, МНП при ХСН у хворих, що перенесли інфаркт міокарда, і патогенетичному обґрунтуванню нейромодулюючої терапії. Показано, що надлишкова експресія ФНПa, ІЛ-1b, ІЛ-6, ІЛ-4 при ХСН II ФК і ФНПa при ХСН III ФК у хворих з постінфарктним кардіосклерозом у порівнянні з ІХС без инфаркту свідчить про роль локальної продукції цитокінів в міокарді при постінфарктному ремоделюванні міокарда. Підвищення рівня МНП при ХСН у хворих з постінфарктним кардіосклерозом та ІХС без інфаркту залежало від ступеня систолічної дисфункції міокарда, незалежно від перенесеного раніше інфаркту. Додаткове збільшення альдостерону при постінфарктному кардіосклерозі в порівнянні з ІХС без інфаркту при ХСН II та III ФК вказує на інтраміокардіальну продукцію альдостерону після інфаркту. Після перенесеного переднього інфаркту визначена більш виражена активація цитокіногенезу та нейрогормонів, ніж після нижнього інфаркту. Терапія комбінацією карведилолу, еналаприлу, спіронолактону супроводжувалася зниженням рівнів ФНПa, ІЛ-1b, ІЛ-6, МНП, альдостерону та відновленням адаптивного ремоделювання.

1. На основі вивчення ролі цитокінів, альдостерону, мозкового натрійуретичного пептиду, аналізу кардіогемодинаміки при постінфарктному кардіосклерозі у порівнянні з ІХС без інфаркту визначені докази їх участі в патогенезі постінфарктного ремоделювання і прогресування постінфарктної ХСН, що дозволило обґрунтувати необхідність нейромодулюючої терапії для корекції виявлених порушень.

2. Збільшення цитокіногенезу відбувалося по мірі прогресування хронічної недостатності кровообігу. Надмірна експресія цитокінів у хворих з постінфарктним кардіосклерозом при ХСН II ФК (ФНПa, ІЛ-1b, ІЛ-6, ІЛ-4) і ХСН III ФК (ФНПa) у порівнянні з ІХС без інфаркту свідчить про участь локальної продукції цитокінів у міокарді при постінфарктному ремоделюванні міокарда.

3. При постінфарктному кардіосклерозі та ІХС без інфаркту визначався однаковий ступінь збільшення мозкового натрійуретичного пептиду по мірі обтяження ХСН. Відмінними рисами підсилення синтезу МНП стали більш високі його значення при гіпертонічній хворобі в анамнезі у жінок в порівнянні з чоловіками в старшій віковій групі.

4. Додаткове збільшення рівня альдостерону при постінфарктному кардіосклерозі в порівнянні з ІХС без інфаркту при ХСН II та III ФК свідчить про важливу роль інтраміокардіальної продукції альдостерону після інфаркту в індукції пізнього постінфарктного ремоделювання міокарда.

5. При ХСН II та III ФК в залежності від фракції викиду (40%), кінцево-діастолічного розміру (5,5 см) при постінфарктному кардіосклерозі в порівнянні з ІХС без інфаркту більш істотно збільшувались порожнина лівого шлуночка, маса міокарда лівого шлуночка та стоншувалась його стінка, що вказує на роль перенесеного інфаркту в прискоренні процесу дезадаптивного ремоделювання.

6. Постінфарктний кардіосклероз після перенесеного переднього інфаркту в порівнянні з нижнім характеризується більш вираженою експресією цитокінів, мозкового натрійуретичного пептиду, альдостерону в сполученні з більш істотними змінами кардіогемодинаміки (ФВ, КДР, КСР), що вказує на значення імуно- та нейромедіаторів для більш тяжкого перебігу постінфарктного періоду після інфаркту передньої локалізації.

7. При постінфарктному кардіосклерозі сприятливі зміни кардіогемодинаміки, імуно- та нейромедіаторів наставали на тлі терапії комбінацією b-адреноблокатора, ІАПФ, антагоніста альдостерону при вихідній ФВ > 40% та у частини хворих з ФВ < 40%. Отримані результати свідчать про відновлення гемодинамічного та нейроімунологічного адаптивного ремоделювання внаслідок нейромодулюючої терапії.

Публікації автора:

1. Лапшина Л.А., Нажар Салех Саид. Уровень цитокинов при хронической сердечной недостаточности, обусловленной постинфарктным кардиосклерозом //Експериментальна і клінічна медицина. - 2004. - №1. - С.111-114. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих, підбір літературних джерел, приймав участь у імуноферментному визначенні цитокінів. Проводив математичну обробку та аналіз результатів.

2. Нажар Салех Саид. Мозговой натрийуретический пептид при хронической сердечной недостаточности у больных, перенесших инфаркт миокарда. // Медицина сьогодні і завтра. - 2003. - № 4. – С. 52-55.

3. Копица Н.П., Петюнина О.В., Нажар Салех Саид. Влияние карведилола на функциональные свойства миокарда левого желудочка и течение сердечной недостаточности у больных, перенесших инфаркт миокарда //Експериментальна і клінічна медицина. - 2003. - № 3-4. - С.59-61. Автор забезпечував обстеження хворих в динаміці лікування, приймав участь у підборі літературних даних, проводив статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.

4. Лапшина Л.А., Нажар Салех Саид, Шкапо В.Л. Содержание альдостерона в плазме крови при хронической сердечной недостаточности у больных с постинфарктным кардиосклерозом // Український медичний альманах. – 2003. – Т.6, № 6 – С. 84-86. Автор приймав участь у визначенні альдостерону, проводив статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, літературно оформляв статтю.

5. Кравчун П. Г., Борзова Е. Ю., Нажар Салех Саид. Влияние комбинированной терапии эналаприлом и карведилолом на процессы постинфарктного ремоделирования левого желудочка // Медицина сегодня и завтра. - 2004. - №1. - С. 100-103. Автор забезпечив підбір літературних даних, їх аналіз та літературно оформляв статтю.

6. Серик С.А., Нажар Салех Саид. Липопротеинсодержащие иммунные комплексы: провоспалительные цитокины и растворимая молекула межклеточной адгезии-1 при ишемической болезни сердца. // Новые горизонты в развитии терапии: Сб. науч. тр. – Харьков, 2002. – С.73-84. Автор забезпечив підбір літературних даних, їх аналіз та літературно оформляв статтю.

7. Лапшина Л. А., Нажар Салех Саид, Шапошникова Ю.Н. Мозговой натрийуретический пептид как маркер поражения левого желудочка сердца. Обзор // Врачебная практика. - 2004. - № 2. - С. 85-90. Автор забезпечив обстеження хворих у динаміці лікування, проводив статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.

8. Нажар Салех Саид. Фактор некроза опухоли-a у больных ишемической болезнью сердца с постинфарктным кардиосклерозом при прогрессировании хронической сердечной недостаточности // Тези доп. конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету „Медицина третього тисячоліття». - Харків, 2003. - С.66-67.

9. Нажар Салех Саид. Фактор некрозу пухлини-a, інтерлейкіни-1b та -6 у хворих з перенесеним інфарктом міокарда // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти «Внесок молодих вчених в медичну науку». - Харків, 2003. - С.43.

10. Нажар Салех Саид. Фактор некроза опухоли-a у больных ишемической болезнью сердца с постинфарктным кардиосклерозом при прогрессировании хронической сердечной недостаточности // Тези доп. науково-практичної конференції „Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування». - Харків, 2003. - С.73.

11. Нажар Салех Саид. Роль провоспалительных цитокинов в постинфарктном ремоделировании левого желудочка // Матеріали наукових праць науково-практичної конференції молодих вчених «Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії». - Харків, 2003. -
    С.40-41.

12. Нажар Салех Саид. Роль альдостерона при постинфарктном ремоделировании левого желудочка // Тези доп. міжвузівської конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету «Медицина третього тисячоліття». - Харків, 2004. - С.69.

13. Нажар Салех Саид Калликреин-кининовая система при хронической сердечной недостаточности у больных постинфарктным кардиосклерозом // Тези доп. міжвузівської конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету «Медицина третього тисячоліття». – Харків, 2004. – С. 68.

14. Лапшина Л.А., Нажар Салех Саид, Борзова Е.Ю., Ломакина О.В. Уровень альдостерона у больных постинфарктной хронической сердечной недостаточностью. // Матеріали XV з'їзду терапевтів України. – Київ, 21-23 квітня 2004 р. – Київ, 2004. - С. 61-62. Автор забезпечив обстеження хворих у динаміці лікування, приймав участь у підборі літературних даних, проводив статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.

15. Лапшина Л.А., Нажар Салех Саид, Борзова Е.Ю. Роль мозгового натрийуретического пептида и альдостерона при хронической сердечной недостаточности у больных с постинфарктным кардиосклерозом // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т. Малої». – Харків, 2004. – С. 140. Автор забезпечив обстеження хворих, проводив статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.

16. Кравчун П. Г., Нажар Салех Саид, Шушляпин О.И, Мозговая Ю.Н. Новые ишемические синдромы: патогенез, диагностика и оценка новых терапевтических подходов // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т. Малої». – Харків, 2004. – С. 128. Автор проводив обстеження хворих.