Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2003.
Дисертація присвячена вивченню про- та протизапальних цитокінів при хронічній серцевій недостатності (ХСН) у взаємозв’язку з нейрогормональною активацією та систолічною дисфункцією лівого шлуночка та визначенню можливостей і клініко-патогенетичної значущості терапевтичної корекції цитокінової активності. Встановлено, що прогресування хронічної серцевої недостатності асоційовано з підвищенням активності як прозапальних (фактор некрозу пухлин-a, інтерлейкін-1b), так і протизапальних (інтерлейкін-4) цитокінів. Порушення систолічної функції лівого шлуночка при ХСН тісно взаємопов’язано зі зростанням активності цитокінів, при чому в більшій мірі, ніж з нейрогуморальними параметрами. Зниження сироваткових рівнів цитокінів у динаміці лікування відзначається лише при використанні інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту у дозах, максимально наближених до цільових, і супроводжується більш вираженим поліпшенням функціонального стану хворих і систолічної функції лівого шлуночка.
Прогресування хронічної серцевої недостатності асоційовано з підвищенням активності як прозапальних (ФНП-a, ІЛ-1b), так і протизапальних (ІЛ-4) цитокінів. Зниження сироваткових рівнів цитокінів у динаміці лікування супроводжується більш вираженим поліпшенням функціонального стану хворих і систолічної функції лівого шлуночка, що визначає доцільність терапевтичного впливу на систему цитокінів при ХСН.
Надлишкова продукція цитокінів тісно взаємопов’язана з нейрогормональною активацією, ознаки якої, однак, виявляються на більш ранніх етапах розвитку серцевої недостатності.
Цитокіновий профіль при серцевій недостатності модифікується в залежності від природи захворювання, що обумовило ХСН. При дилатаційній кардіоміопатії встановлено більш виражену імунозапальну активацію, відмітною рисою якої є підвищення рівнів ІЛ-6.
Порушення систолічної функції лівого шлуночка при ХСН тісно взаємопов’язано зі зростанням активності цитокінів, при чому в більшій мірі, ніж з нейрогуморальними параметрами. Але системна імунозапальна і нейрогуморальна активація виявляється тільки при істотному зниженні скорочувальної здатності міокарда – зниженні фракції викиду менш 40 %.
Підвищення активності протизапального цитокіну інтерлейкіну-4 є істотним компонентом прогресування серцевої недостатності і задіяно у формуванні систолічної дисфункції лівого шлуночка.
Інгібітори АПФ, на відміну від таких компонентів терапії ХСН, як серцеві глікозиди, діуретики, спіронолактон, здатні зменшувати надлишкову продукцію цитокінів при серцевій недостатності, що є одним з факторів, які обумовлюють їх високу терапевтичну ефективність у лікуванні ХСН.
Зниження рівнів цитокінів у циркуляції хворих із ХСН під впливом інгібіторів АПФ відбувається лише при призначенні їх у дозах, максимально наближених до цільових.
Публікації автора:
Волков В.И., Саламех Х.Н., Серик С.А. Про- и противовоспалительные цитокины при сердечной недостаточности// Украинский кардиологический журнал. – 2002. - № 2. - С. 42 - 44. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих, підбір літературних джерел щодо ролі цитокінів у розвитку та прогресуванні серцевої недостатності, брав участь у імуноферментному визначенні цитокінів. Проводив математичну обробку та аналіз результатів.
Саламех Х.Н. Провоспалительные цитокины и систолическая функция левого желудочка при сердечной недостаточности// Медицина сегодня и завтра. – 2002. - № 2. – С. 42 – 45.
Серик С.А., Волков В.И., Саламех Х. Н.. Система цитокинов при хронической сердечной недостаточности – новая терапевтическая мишень?// Украинский терапевтический журнал. – 2002. - № 2. – С. 14 – 18. Автор забезпечував обстеження хворих, брав участь у визначенні цитокінів, проводив статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.
Волков В.И., Саламех Х.Н., Кравчун П.Г. Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента в лечении сердечной недостаточности: влияние на активность цитокинов, эндотелина-1 и сократительную функцию левого желудочка//Лекарства – человеку: Сб. науч. тр. – 2002. – Том ХVII, № 3. – С. 119 – 126. Автор забезпечував обстеження хворих у динаміці лікування, брав участь у визначенні цитокінів та ендотеліну-1, проводив статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, літературно оформляв статтю.
Серик С.А., Саламех Х.Н.,. Кравчун П.Г., Запровальная О.Е. Провоспалительные цитокины при хронической сердечной недостаточности, обусловленной ИБС// Материалы Республ. науч.-практ. конф. «Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении». - Харьков. - 2001. – С. 107 – 108. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих, брав участь у визначенні цитокінів. Проводив математичну обробку та аналіз результатів.
Саламех Х.Н. Цитокины и сократительная функция левого желудочка при хронической сердечной недостаточности// Збірник тез конф. молодих вчених Харківського державного медичного університету „Медицина третього тисячоліття”. - Харків. - 2002. – С. 66.
Волков В.И., Саламех Х.Н. Фактор некроза опухолей-a при хронической сердечной недостаточности в динамике лечения// Материалы IV Всеукраинской научно-практ. конф. «Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов». – Харьков. - 2002. – С. 20. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих у динаміці лікування, брав участь у визначенні фактору некрозу пухлин-a. Проводив математичну обробку та аналіз результатів.
Кравчун П.Г., Саламех Х.Н. Циклические нуклеотиды при хронической сердечной недостаточности в динамике лечения ингибиторами АПФ// Матеріали об’єднаного пленуму Українських наукових товариств кардіологів, ревматологів та кардіохірургів з міжнар. участю „Серцева недостатність – сучасний стан проблеми”. – Київ. - 2002. – С. 69 – 70. Автор забезпечував підбір та обстеження хворих у динаміці лікування, брав участь у визначенні циклічних нуклеотидів. Проводив математичну обробку та аналіз результатів.
Саламех Х.Н. Система цитокинов при хронической сердечной недостаточности в динамике лечения ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента// Матеріали науково-практ. конф. „Клінічна фармація в Україні”. - Клінічна фармація. – 2002. – Том 6, № 3. – С. 32 – 33.
Саламех Х.Н. Система цитокинов при идиопатической дилатационной кардиомиопатии// Збірник тез міжвузівської конф. молодих вчених „Медицина третього тисячоліття”. – Харків. - 2003. – С. 76.
