Емоційний самоконтроль, як здатність виявляти, ідентифікувати та, за необхідністю, коригувати власні емоційні прояви, може стати засобом стабілізації емоційного життя особистості. Це допомагає людині адаптуватися до складних життєвих ситуацій і несприятливих умов діяльності. Перехід у доросле життя, проблема професійного та особистого самовизначення передбачає появу у старшокласників надлишку емоцій, які можуть мати деструктивний характер та блокувати становлення особистості старшокласників. Тому формування емоційного самоконтролю саме в цій віковій групі є необхідним та своєчасним засобом підтримки психічного здоров’я. Виходячи з положень психологічної науки про вплив структури особистості на її життєдіяльність, можна виділити індивідуальні особливості старшокласників, які визначають зміст емоційного самоконтролю та організують його. Самооцінка, рівень домагань, мотиви, цінності та ідеали особистості, вольові якості, образ “Я”, рефлексія, когнітивний стиль та емоційний інтелект, об’єднуючись у певні блоки, забезпечують механізм здійснення емоційного самоконтролю. Оптимізація функціонування будь-якого психологічного механізму особистості передбачає цілеспрямований розвиток комплексу детермінант. До комплексу індивідуально-психологічних детермінант емоційного самоконтролю старшокласників ввійшли: особистісна рефлексії, емоційний інтелект, вольові якості особистості, мотивація самоповаги та мотивація досягнення. Як показало дослідження активізація та розвиток цих індивідуально-психологічних особливостей старшокласників сприяє підвищенню рівня їх емоційного самоконтролю. Розвиток вмінь самоконтролю емоцій засобами психолого-педагогічного тренінгу забезпечує актуалізацію цього процесу у свідомості старшокласників та сприяє формуванню високого рівня емоційного самоконтролю життєдіяльності особистості. Обрана в дослідженні форма розвитку вмінь виявилась досить дійовою, організаційно та процесуально вдалою. Експериментальне дослідження дозволило нам виділити та проаналізувати три типи емоційності старшокласників, в залежності від їх вміння контролювати власні емоційні прояви: 1тип – емоційно стійкі з високим рівнем емоційного самоконтролю; 2тип – тривожні з середнім рівнем самоконтролю; 3тип – емоційно нестійкі з низьким рівнем емоційного самоконтролю. Здійснене дослідження індивідуальних особливостей емоційного самоконтролю старшокласників дозволяє накреслити подальші шляхи розвитку цієї проблеми – вивчення взаємозв’язку між рівнем розвитку емоційного самоконтролю та культурно-історичними умовами формування ідеалу особистості, розробка програми розвитку емоційного самоконтролю в системі сім’ї, вивчення впливу психологічного змісту конкретної емоції на механізм емоційного самоконтролю. |