Анотація до роботи:

Станішевська Т.І. Індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у дівчат-студенток з різними соматотипами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.13 – фізіологія людини і тварин – Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Сімферополь, 2006.

Дисертація присвячена вивченню індивідуально-типологічних особливостей мікроциркуляції крові у дівчат-студенток віком 16-18 років з різними конституціональними типами, постійно проживаючих на південному сході України. Показано що переважаючим соматотипом є мегалосомний (47%), лептосомний фіксується у 26% випадків, мезосомний – у 18% і невизначений – у 9% випадків. За даними ЛДФ-метрії в популяції дівчат виявлені три типи мікроциркуляції: нормоемічний, гіперемічний, гіпоемічний, частота зустрічаємості яких залежить від їх конституції. Добова динаміка мікроциркуляції показала підвищення показників ПМ і СКВ у другій половині дня. Динаміка мікроциркуляції протягом оваріально-менструального циклу свідчить про зниження показників мікроциркуляції, зменшення резерву тканинного кровотоку і збільшення періоду його напіввідновлення у відповідь на теплову пробу в передменструальну і менструальну фазу.

1. За даними ЛДФ-метрії, а також оцінки реактивності мікросудин у популяції дівчат виявлені три типи мікроциркуляції: нормоемічний тип, що характеризується суперпозицією безлічі коливальних ритмів із різною частотою і амплітудою, що відображає збалансованість механізмів вазомоторної, метаболічної і нейрогенної регуляції мікроциркуляції; гіперемічний тип, для якого характерна "монотонна" ЛДФ-грама з високим параметром мікроциркуляції, що відображає відносне переважання метаболічних механізмів у регуляції мікроциркуляції; і гіпоемічний тип, для якого характерна "монотонна" ЛДФ-грама з низьким показником ПМ, що відображає зниження ролі вазомоторних механізмів у регуляції мікроциркуляції.

2. Комплексне анатомо-фізіологічне вивчення конституціональних типів жіночої популяції південно-східного регіону України (на прикладі дівчат-студенток) показало, що переважаючим серед них є мегалосомний соматотип (47%); лептосомний соматотип фіксується у 26% випадків, мезосомний – у 18% і невизначений – у 9% випадків.

3. За даними ЛДФ-метрії виявлені нормативні показники стану мікроциркуляції у дівчат у віці 16 - 18 років: ПМ - 19,6 ± 0,43 перф. од., СКВ - 2,06 ± 0,05 перф. од., ІФМ - 1,88 ± 0,03. Аналіз амплітудно-частотного спектра ритмічних складових коливань тканинного кровотоку у дівчат свідчить про переважання у них активних вазомоторних механізмів у регуляції мікроциркуляції.

4. Реактивність системи мікроциркуляції у дівчат при тепловій гіперемії характеризується достатнім резервом капілярного кровотоку (РКК - 171,4 ± 7,59 %) і порівняно швидким відновлення початкового рівня кровотоку (T 1/2 - 129,8 ± 5,04).

5. Вивчення добової динаміки мікроциркуляції у дівчат показало підвищення показників ЛДФ-грами (ПМ і СКВ) у другій половині дня, а також зміни в співвідношенні ритмічних складових коливань тканинного кровотоку за рахунок ослаблення вазомоторного ритму, що свідчить про напругу у них регуляторних механізмів.

6. Вивчення динаміки мікроциркуляції протягом оваріально-менструального циклу у дівчат показало, що в передменструальну фазу і, особливо в менструальну фазу, відбувається зниження показників мікроциркуляції, зменшення резерву тканинного кровотоку і збільшення періоду його напіввідновлення у відповідь на теплову пробу. Це свідчить про зниження рівня реактивності системи мікроциркуляції і напругу регуляторних механізмів у менструальну і передменструальну фази.

7. Частота зустрічності різних мікроциркуляторних типів у дівчат безпосередньо залежить від їх конституції. Нормоемічний тип, для якого характерна ЛДФ-грама з чітко вираженими високо амплітудними аперіодичними підйомами і спадами ПМ, що свідчить про збалансованість пре- і посткапілярних впливів на модуляцію тканинного кровотоку, найбільш часто спостерігався при мезосомної конституції. У дівчат із лептосомною і невизначеною конституцією переважаючим є гіпоемічний мікроциркуляторний тип, при якому домінанта регуляції тканинного кровотоку зв'язана з переважанням симпатичних неврогенних впливів. У дівчат з мегалосомною конституцією переважаючим виявився гіперемічний мікроциркуляторний тип.

8. Отримані дані про особливості мікроциркуляції крові у дівчат відповідної вікової групи можуть бути використані як нормативні показники ЛДФ-метрії при вивченні патологічних процесів у медицині.

Публікації автора:

1. Станишевская Т.И. Антропометрическая характеристика девушек юго-восточного региона Украины, особенность их микроциркуляции крови в зависимости от соматотипа // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2005. – Т. 141., ч.4. – С. 62-69.

2. Станишевская Т.И. Основные типы микроциркуляции крови и частота их встречаемости у девушек юго-восточного региона Украины // Учёные записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2005. – Т. 18 (57), № 2. – С. 132-139.

3. Станишевская Т.И. Реактивность системы микроциркуляции у девушек при тепловой пробе // Учёные записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия «Биология, химия». – 2005. – Т. 18 (57), № 3. – С. 165-173.

4. Станишевская Т.И. Конституциональные особенности девушек-студенток юго-восточного региона Украины // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. – 2005. – № 11. – С. 102-108.

5. Станишевская Т.И. Особенности показателей микроциркуляции крови у девушек-студенток юго-восточного региона Украины // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. – 2005. – № 12. – С. 87-94.

6. Козлов В.И., Морозов М.В., Ибрагим Р.Х., Станишевская Т.И. Биоритмические составляющие ЛДФ-сигнала и их значение в оценке состояния микроциркуляции // Ангиология и сосудистая хирургия. – 2004. – Т. 10, № 3. – С. 63 (особистий внесок здобувача полягає в проведенні частини експериментальних досліджень, обробці матеріалів).

7. Станишевская Т.И. Особенности микроциркуляции крови у девушек-студенток с разными конституциональными типами // Запорожский медицинский журнал. – 2005. - № 4. - С. 56-58.

8. Козлов В.И., Азизов Г.А., Сабанцева Е.Г., Морозов М.В., Рыжакин С.М., Ибрагим Р.Х., Красаков А., Станишевская Т.И. Биоритмические составляющие ЛДФ-сигнала и их значение в оценке состояния микроциркуляции крови // Тезисы докладов „3-я Всероссийская с международным участием школа-конференция по физиологии кровообращения”. – Москва. – 2004. – С. 38-39 (особистий внесок здобувача полягає в проведенні частини експериментальних досліджень, обробці матеріалів).

9. Козлов В.И., Гурова О.А., Азизов Г.А., Сабанцева Е.Г., Литвин Ф.Б., Морозов М.В., Рыжакин С.М., Ибрагим Р.Х., Красаков А., Станишевская Т.И. Лазерная допплеровская флаксметрия в оценке состояния микроциркуляции крови // Тезисы научно-практической конференции «Методы исследования регионарного кровообращения и микроциркуляции в клинике». – Санкт-Петербург. – 2004. – С. 71-72 (авторським є аналіз отриманих ЛДФ-грам, обробці матеріалів).

10. Станішевска Т.И., Сидоряк Н.Г. Залежність показників микроциркуляції крові у дівчат-студенток від фаз менструального циклу // Матеріали VII межнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта ‘2004». – Дніпропетровськ. – 2004. – Т. 54. – С. 53-54 (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів).

11. Аносов И.П., Станишевская Т.И. Реакция микрососудов на тепловую пробу // Материалы III международной конференции «Динамика научных исследований 2004». – Днепропетровск. - 2004. – Т. 32. – С. 25-26.

12. Аносов И.П., Станишевская Т.И. Особенности микроциркуляции крови у молодых женщин // Материалы V научно-практической конференции «Регионарное кровообращение и микроциркуляция». - Санкт-Петербург. – 2005. – № 1. – С. 19-20.