Петрик Олександр Іванович. Інфляційне таргетування як механізм забезпечення цінової стабільності в Україні : Дис... д-ра наук: 08.00.08 - 2009.
Анотація до роботи:
Петрик О. І. Інфляційне таргетування як механізм забезпечення цінової стабільності в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України». – Київ, 2008.
У дисертації розроблено теоретико-методологічних засади переходу України до нового монетарного устрою – інфляційного таргетування.
Запропоновано план дій щодо переходу до інфляційного таргетування та механізмів його практичної реалізації. Обґрунтовано, що саме такий режим монетарної політики, одночасно з реалізацією комплексного пакета фіскальних, структурних та інституціональних реформ дозволить забезпечити досягнення та підтримання цінової стабільності як ключової передумови для сталого економічного зростання в Україні.
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої науково-теоретичної та прикладної проблеми – обґрунтування теоретико-методологічних засад переходу України до нового монетарного устрою – інфляційного таргетування. Сформульовано план дій на перехідний період щодо створення основних умов для ефективного запровадження та функціонування ІТ в умовах продовження трансформації економіки України та її інтеграції у світову економічну і фінансову системи.
Проведене дослідження та одержані науково-теоретичні й практичні результати дають змогу зробити такі теоретико-методологічні, аналітичні та практичні висновки.
У процесі виконання дисертаційного дослідження розроблено цілісну систему забезпечення цінової стабільності для української економіки на довгострокову перспективу через запровадження режиму ІТ. Аналіз світового досвіду країн, які запровадили ІТ, дозволив розробити та обґрунтувати основні параметри переходу до режиму ІТ в Україні, що дозволить забезпечувати цінову стабільність і створить макроекономічні підвалини для сталого економічного зростання, а також створить дієві механізми протидії зовнішнім шокам. Головними причинами, які спонукали до розроблення такої системи, є: висока і нестабільна інфляція в Україні; надзвичайно висока залежність від зовнішньої економічної кон’юнктури; кредитний бум, що несе ризики фінансової дестабілізації; значний приплив короткострокового капіталу спекулятивного характеру з-за кордону, що не має довгострокового інвестиційного характеру; необхідність наближення перспективи інтеграції України в ЄС.
На основі розробленої теоретичної концепції цінової стабільності та з урахуванням аналізу світового досвіду обґрунтовано, що в середньостроковому періоді контролювання інфляції повинно стати пріоритетним завданням монетарної політики НБУ. Необхідність забезпечення низької та стабільної інфляції обумовлено її негативними наслідками для економіки та суспільства, головними серед яких є: пригнічення темпів зростання реальних доходів населення, зростання нерівності доходів серед різних груп населення, посилення невизначеності при прийнятті економічних рішень (стосовно інвестицій, заощаджень тощо), погіршення інфляційних очікувань населення та бізнесу, висока вартість кредитних ресурсів через зростання премії за ризик, зростання витрат унаслідок невпевненості учасників ринку щодо причини зміни базових цін, орієнтування бізнесу на короткострокові інвестиційні проекти. Проведений аналіз дозволив стверджувати, що досягнення цінової стабільності, тобто підтримання низького та стабільного рівня інфляції в довгостроковому періоді, для економіки України є визначальною передумовою для забезпечення сталого економічного зростання та більш справедливого розподілу національного доходу.
На основі проведеного аналізу досвіду багатьох країн доведено, що монетарне таргетування для центральних банків не є дієвим для перехідних економік і, зокрема, для України. Часті та швидкі структурні трансформації в цих економіках роблять попит на гроші дуже нестабільним. Тому монетарні агрегати не можуть бути надійною проміжною ціллю для монетарної політики, але можуть використовуватися як додаткова інформація в процесі реалізації монетарної політики.
Аргументовано, що таргетування обмінного курсу дає кращі результати на ранніх стадіях переходу до ринкової економіки, а саме як надійний номінальний якір при переході від високих до помірних рівнів інфляції. Натомість на наступних стадіях структурних реформ та просування до розвинутої ринкової економіки найбільш ефективним монетарним режимом для України може стати інфляційне таргетування. Це дозволило сформулювати необхідність переходу України до режиму ІТ.
У дисертації сформульовано комплексне визначення концепції ІТ для України як сукупності цілей, завдань та інструментів монетарної політики Національного банку України у середньо- та довгостроковій перспективі. Визначено, що пріоритетною ціллю повинен бути кількісний рівень інфляції або інтервал. Іншими цілями для монетарної політики в роботі названо стабілізацію надмірних коливань обмінного курсу та регулювання коливань бізнес-циклу в короткостроковому періоді. Для досягнення поставлених цілей у дисертації сформульовано низку пріоритетних завдань, таких як: запровадження короткострокової процентної ставки як головного інструменту з одночасним розширенням курсового коридору, постійний моніторинг та забезпечення фінансової стабільності, підвищення незалежності та підзвітності НБУ. Реалізація таких завдань дозволить НБУ поліпшити управління ліквідністю банків через процентну політику, поступово відмовляючись від регулювання ліквідності через валютний канал. Іншою ключовою умовою реалізації визначених завдань є необхідність забезпечення координації фіскальної та монетарної політики.
Обґрунтовано, що інфляція в довгостроковому періоді більшою мірою є функцією від раціональних інфляційних очікувань, тому прозорість монетарної політики та довіра до монетарних влад є ключовими елементами в забезпеченні цінової стабільності. При цьому зростання грошової пропозиції є нейтральним у довгостроковому періоді, тобто монетарна експансія в кінцевому підсумку впливає тільки на рівень цін, але не може генерувати вищий рівень потенційного ВВП або нижчий рівень природного безробіття, що підтверджує парадигму про нейтральність грошей у довгостроковому періоді.
Базуючись на теоретичному визначенні «надмірної» інфляції для України, дістало подальшого обґрунтування те, що така інфляція є витратною як з точки зору втрати своєї сигнальної функції для суб’єктів економіки, так і щодо ефективності розподілу ресурсів. Знайшло подальшого обґрунтування, що висока, а головне – нестабільна інфляція генерує невизначеності для інвестицій і є гальмуючим фактором для сталого економічного зростання в довгостроковому періоді. Основним і, можливо, найважливішим висновком для України, як утім і для будь-якої іншої країни із ринковою економікою, є той, що низька мінливість інфляції, яка можлива тільки за низьких її рівнів, робить макроекономічні або бізнес-рішення для всіх суб’єктів економіки більш передбачуваними, а тому ефективнішими. Низька та стабільна інфляція для України за інших рівних умов сприятиме більшому економічному зростанню в довгостроковому періоді. До того ж, за низької інфляції збільшується конкурентоспроможність економіки в цілому, а розподіл фінансових ресурсів в економіці стає ефективнішим. Це дозволило сформулювати основну пріоритетну ціль монетарної політики НБУ – забезпечення цінової стабільності в середньостроковій перспективі.
На основі застосування модельних підходів, які розвинуті в дисертації, встановлено, що стимулювання економічного зростання шляхом експансійної монетарної політики може давати ефект лише в короткостроковому періоді (близько 3-4 кварталів) через нарощування частки споживання, погіршення поточного рахунку платіжного балансу у зв’язку із зростанням імпорту, але з одночасним зростанням ризиків щодо цінової та фінансової нестабільності. Це дозволило визначити, що монетарна політика має бути «далекоглядною», тобто мати пріоритет у вирішенні стратегічних питань, основним з яких є забезпечення цінової та фінансової стабільності.
Проаналізовано і підтверджено, що для формування очікувань щодо низької інфляції монетарна політика повинна бути передбачуваною та базуватись на чітких, прозорих і наперед визначених правилах. Досліджено та обґрунтовано, що наявність транспарентних правил і чітких цілей монетарної політики, що зрозумілі суб’єктам економіки, дає переваги щодо забезпечення цінової стабільності у середньо- та довгостроковій перспективі. Тому монетарна політика має бути орієнтована на майбутнє, бути достатньо гнучкою в контексті вирішення дилеми довгострокової цінової стабільності та стабілізації циклічності у процесі зростання в більш короткостроковому періоді.
У дисертаційній роботі уперше в Україні розроблено основні принципи методики обчислення базової інфляції, на основі якої затверджена офіційна методика Держкомстату України розрахунку базового індексу споживчих цін. Це дозволяє при розробці та здійсненні монетарної політики використовувати також і динаміку базової інфляції, а також суттєво поліпшить аналіз та прогноз інфляційних процесів і буде корисним при прийнятті рішень із монетарної політики.
На основі розробки комплексу необхідних умов з переходу до ІТ в Україні доведено, що в процесі такого переходу визначення інфляційних цілей має базуватись на реалістичному дезінфляційному тренді, який формується на основі макроекономічного прогнозу розвитку економіки та заходів макроекономічної політики. Це допомогло сформулювати основні етапи переходу до ІТ з точки зору встановлення змінної інфляційної цілі на період переходу.
На основі дослідження світового досвіду та особливостей взаємодії Уряду та НБУ, зроблено висновок, що саме Уряд має бути головним ініціатором запровадження ІТ в Україні, визначити власну міру відповідальності при забезпеченні цільових показників інфляції в середньостроковій перспективі, визнати повною мірою політичну та інструментальну незалежність НБУ. Доведено, що підготовчі заходи з переходу до ІТ повинні включати широкий пакет економічних, законодавчих та інституціональних реформ, а не обмежуватися тільки монетарною сферою. У процесі аналізу обґрунтовано, що режим інфляційного таргетування є скоріше каталізатором для більшої дисципліни, транспарентності та перспективної політики, яка не ставить довгострокові інтереси суспільства в залежність від поточної політичної кон’юнктури.
У процесі дослідження виявлено, що за умови застосування режиму ІТ центральні банки не ігнорують проблеми економічного зростання та безробіття. В усіх країнах, де застосовується ІТ, на практиці надається перевага зваженому підходу, тобто водночас із контролюванням інфляції в перспективі приділяється певна увага і згладжуванню коливань економічного циклу, що, у свою чергу, впливає на економічну активність і зайнятість. Аргументовано, що перехід до режиму ІТ є спільним завданням усієї системи влади, включаючи уряд, законодавчі інституції та банківську систему на чолі із центральним банком. Це дозволяє сформулювати спільні завдання НБУ та Уряду із забезпечення цінової стабільності.
Обґрунтовано, що система ІТ не є закінченою структурою, а скоріше трансформаційним процесом до інших форм регулювання фінансової сфери та впливу на економіку з боку центрального банку. Основними напрямами такої еволюції має бути підвищення транспарентності та підзвітності, зростання гнучкості системи ІТ, удосконалення механізму монетарної трансмісії, систем аналізу та прогнозу, а також поліпшення статистичного визначення цільового параметра монетарної політики. Це надає можливість визначити шляхи подальшого розвитку та вдосконалення фінансової сфери в Україні в напрямку розвитку фінансових ринків, посилення фінансової стійкості банківської системи та зростання її ролі як фінансового посередника в процесі трансформації заощаджень в інвестиції.
Розробка нової методики для оцінки оптимального рівня інфляції в Україні, що базується на розрахунку розриву в рівнях продуктивності в різних секторах та визначає рівноважний рівень диференціалу між інфляцією торгованих і неторгованих товарів, дозволила визначити, що оптимальним кількісним визначенням цінової стабільності в середньостроковому періоді на сучасному етапі для України міг би стати показник інфляції близько 4–5%. За модельними розрахунками, які проведені в дослідженні, такий рівень інфляції, з одного боку, не буде підвищувати витрати економіки, пов’язані з інфляцією, близькою до нульової, а з іншого – він є таким, що не буде суттєво впливати на прийняття економічних рішень усіма суб’єктами економіки і не генеруватиме підвищених інфляційних очікувань в суспільстві.
Проведене дослідження засвідчило, що наявність технічних умов є важливим, але не вирішальним фактором для успішного запровадження ІТ, і ці умови швидше створюються після початку переходу до ІТ, ніж, навпаки, намагатися завершити створення всіх цих умов і тільки після цього починати запровадження ІТ. Тому для повного запровадження режиму ІТ в Україні потрібен перехідний період у 2–4 роки, протягом якого необхідно запровадити низку законодавчих, економічних та технічних засад. Ключовими серед них є: відсутність іншого «номінального якоря», тобто встановлення пріоритету щодо досягнення цінової стабільності для монетарної політики НБУ, який має бути закріплений законодавчо із визначенням кількісного параметра інфляції; відсутність фіскального домінування; прискорений розвиток фінансового ринку в Україні; забезпечення транспарентності та підзвітності НБУ у проведенні ним монетарної політики; запровадження короткострокової процентної ставки НБУ як основного монетарного інструменту.
На основі аналізу досвіду низки країн встановлено, що створення або поліпшення основних технічних та інституціональних умов буде відбуватися набагато скоріше та в більш ефективний спосіб у разі, якщо країна оголосила про перехід до ІТ і дійсно виконує основні заходи з такого переходу. Це дозволяє розпочати перехід до ІТ, не чекаючи створення таких передумов.
Подальший розвиток та обґрунтування концепції незалежності НБУ дозволило сформулювати основні напрями її посилення, у тому числі і через зміни в чинному законодавстві, а саме: чітке та зрозуміле громадськості визначення щодо досягнення та забезпечення цінової стабільності в середньостроковій перспективі як стратегічної цілі монетарної політики; декларування інструментальної незалежності НБУ, яка полягає в можливості використання інструментів при проведенні монетарної політики (зокрема і обмінного курсу) без обмежень з боку органів державної влади; унеможливлення здійснення тиску (включаючи політичні заяви або дії) з боку органів державної влади на керівні органи НБУ при прийнятті рішень з монетарної політики; законодавче підвищення статусу посади Голови НБУ та захист цієї посади де-юре та де-факто від можливого політичного тиску; узгодження законодавства в частині незалежності Національного банку України із законодавством ЄС. Законодавче та операційне втілення цієї концепції суттєво підвищить незалежність НБУ та сприятиме підвищенню довіри до нього і закріпленню інфляційних очікувань на низькому рівні.
Дослідження основних напрямів стосовно запровадження та здійснення режиму ІТ в Україні дозволило сформулювати висновок про те, що НБУ разом з Урядом мусять створити прозору та ефективну систему комунікацій із суспільством. Зокрема, НБУ має оприлюднювати на постійній основі ключовий документ із монетарної політики (Інфляційний звіт, або звіт із монетарної політики) для «заякорення» інфляційних очікувань суспільства близько до рівня інфляційної цілі. У результаті запропонованої в дисертації структури та основних аналітичних положень уже створено проект офіційного документа Національного банку України «Інфляційний звіт», який буде презентуватися громадськості на постійній основі та дозволить підвищити розуміння дій НБУ громадськістю і відповідно посилить довіру до нього.
Проведене в дисертації дослідження дозволило обґрунтувати та узагальнити роль макроекономічного моделювання і прогнозу для прийняття рішень з монетарної політики в НБУ. Уперше розроблені та запропоновані структура, парадигма і властивості квартальної прогнозної моделі, тобто малої структурної моделі (моделі в «розривах») трансмісійного механізму монетарної політики в Україні, і на її основі змоделювати процес проведення монетарної політики в умовах переходу до більш гнучкого обмінного курсу із одночасним зростанням ролі відсоткової ставки центрального банку як ключового інструменту монетарної політики. Використання цієї моделі в процесі прийняття рішень з монетарної політики робить більш ефективним контролювання майбутніх інфляційних процесів з боку НБУ.
На основі розробленої методології щодо кон’юнктурних опитувань бізнесу запроваджена в практику на постійній основі система таких опитувань, результатом якої є формулювання інфляційних очікувань та бізнес-очікувань суб’єктів господарювання, які, з одного боку, поліпшують якість прийняття рішень з монетарної політики, а з іншого – підвищують довіру до НБУ через такий комунікаційний канал.
Виконані дослідження та відповідні результати, здійснені розробки моделей, заходів, опитувань та документів дозволяють у реальному режимі часу вести необхідний комплекс розрахункового обґрунтування та запобіжних заходів для монетарної політики НБУ як під час переходу до режиму ІТ, так і після повного запровадження цього режиму в Україні.
Публікації автора:
Монографія, розділи в колективній монографії, науковій доповіді та навчальному посібнику
Петрик О. І. Шлях до цінової стабільності: світовий досвід та перспективи для України : монографія / Петрик О. І. – К. : Ін-т економіки та прогнозування НАНУ, Ун-т банківської справи НБУ, 2008. – 372 с. (21,6 д.а.).
Інфляція та фінансові механізми її регулювання : монографія / за ред. А. І. Даниленка. – К. : Ін-т економіки та прогнозування НАНУ, 2007. – 400 с. (особистий внесок: пп. 2.1.1, 2.1.2, 2.2, 2.5.1. – 1,5 д.а.; разом із Т.О. Кричевською 2.3.2, 2.4, 2.5.2 – 1.2 д.а., у спільних розділах особистий внесок автора: сформульовано види стратегій та етапів переходу до ІТ, їх переваги і недоліки; проаналізовано наслідки запровадження ІТ для різних країн, монетарні стратегії ФРС США та ЄЦБ – 0,6 д.а.).
Гриценко А. А. Інститут таргетування інфляції: зарубіжний досвід і перспективи запровадження в Україні : наукова доповідь / Гриценко А. А., Кричевська Т. О., Петрик О. І. – К. : Ін-т економіки та прогнозування НАНУ, 2008. – 272 с. (особистий внесок: досвід окремих країн у розділі 2, а також 2.5, 3.1, 3.3, 3.4, 3.5 – 4,5 д.а.).
Кредитна система України і банківські технології : навч. посібник : у 3 кн. / Автор. колект. ; заг. ред. І. В. Сало. – Львів : Львівський банківський ін-т НБУ, 2002 – . – Книга перша: Кредитна система України. – 2002. (особистий внесок: параграф 1 глави 2 розділу 1, параграфи 3-4 глави 1 розділу 2 – 1,4 д.а.).
Статті у фахових журналах та збірниках наукових праць
Петрик О. І. Виробництво і продуктивність праці у промисловості та обмінні курси валют / О. І. Петрик, П. Паттерсон // Вісник НБУ. – 1995. – № 2. – С. 35–40 (0,25 д. а., особистий внесок: аналіз монетарної та курсової політики – 0,15 д.а.).
Петрик О. І. Центральний банк – банкір уряду, а не його спонсор / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 1995. – № 3. – С. 21–25 (0,2 д.а.).
Петрик О. І. Статистична оцінка інфляції в Україні у 1992–1995 рр. / О. І. Петрик, П. Паттерсон // Вісник НБУ. – 1995. – № 3. – С. 31–35 (0,2 д.а., особистий внесок: оцінка інфляції в Україні – 0,15 д.а.).
Петрик О. І. Проблема неплатежів в Україні / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 1995. – № 4. – С. 52–54 (0,2 д.а.).
Петрик О. І. Деякі аспекти банківської реформи в Україні / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 1996. – № 1. – С. 14–18 (0,4 д.а.).
Петрик О. І. Дорога до економічного зростання пролягає через цінову стабілізацію та реформи / О. І. Петрик, К. Банаян // Вісник НБУ. – 1996. – № 2. – С. 37–41 (0,4 д.а., особистий внесок: аналіз дії ставки рефінансування та інфляції в Україні – 0,2 д.а.).
Петрик О. І. Стратегія контролю інфляції в країнах з перехідними економіками / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 1996. – № 3. – С. 55–61 (0,6 д.а.).
Петрик О. І. Зростання частки готівки у грошовій масі: причини і наслідки / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 1996. – № 4. – С. 18–19 (0,15 д.а.).
Петрик О. І. Чому не було альтернативи неконфіскаційній грошовій реформі в Україні / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 1996. – № 5. – С. 20–21 (0,15 д.а).
Петрик О. І. Деякі аспекти режиму обмінного курсу / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 1996. – № 6. – С. 42–43 (0,15 д.а.).
Петрик О. І. Корейське економічне чудо / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 1997. – № 2. – С. 46–49 (0,3 д.а.).
Петрик О. І. Монетизація як індикатор здоров’я економіки / О. І. Петрик, В. І. Оксимець // Вісник НБУ. – 1997. – № 8. – С. 28–29 (0,2 д.а., особистий внесок: аналіз динаміки ставки рефінансування та стану банківської системи – 0,1 д.а.).
Петрик О. І. Прогноз реального ВВП в Україні / О. І. Петрик, В. І. Оксимець // Вісник НБУ. – 1997. – № 8. – С. 30–31 (0,25 д.а., особистий внесок: розробка альтернативних підходів для прогнозної оцінки реального ВВП – 0,1 д.а.).
Петрик О. І. Зростання грошової пропозиції та інфляція в Україні у 1992–1997 роках / О. І. Петрик, Я. В. Остапчук // Вісник НБУ. – 1998. – № 1. – С. 21–22 (0,2 д.а., особистий внесок: аналіз залежності між М3 та інфляцією, економічні висновки – 0,1 д.а.).
Петрик О. І. Індикатори конкурентоспроможності / О. І. Петрик, С. А. Куриленко // Вісник НБУ. – 1998. – № 5. – С. 30–33 (0,3 д.а., особистий внесок: аналіз обмінного курсу та конкурентоспроможності економіки, розробка методології розрахунку РЕОК для України – 0,2 д.а.).
Петрик О. І. Надмірні державні витрати і реальне економічне зростання / О. І. Петрик, Я. В. Остапчук // Вісник НБУ. – 1998. – № 11. – С. 8–10 (0,3 д.а., особистий внесок: порівняльний аналіз по країнах, формулювання економічних принципів формування видатків бюджету – 0,2 д.а.).
Петрик О. І. Європерспектива / О. І. Петрик, Т. Г. Пипенко // Вісник НБУ. – 1999. – № 2. – С. 55–58 (0,35 д.а., особистий внесок: аналіз переваг та витрат створення єврозони, аналіз монетарної політики ЄЦБ – 0,25 д.а.).
Петрик О. І. Підсумки розвитку світової економіки в 1998 р. та перспективи на 1999 р. / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 1999. – № 7. – С. 34–37 (0,35 д.а).
Петрик О. І. Обмінний курс за критерієм паритету купівельної спроможності «Big Mac» / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 1999. – № 8. – С. 36–37 (0,2 д.а.).
Петрик О. І. Динаміка грошового мультиплікатора в Україні / О. І. Петрик, І. В. Болгарин, М. А. Роєнко // Вісник НБУ. – 1999. – № 9. – С. 22–23 (0,25 д.а., особистий внесок: аналіз сценаріїв розвитку на фінансовому ринку України та постановка відповідних модельних підходів – 0,1 д.а.).
Петрик О. І. Монетарна політика як важливий фактор «одужання» економіки / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 2000. – № 2. – С. 7–9 (0,3 д.а.).
Стельмах В. С. Модель монетарного устрою «Currency board»: «за» чи «проти» / В. С. Стельмах, О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 2000. – № 3. – С. 2–8 (0,65 д.а., особистий внесок: аналіз «Currency board» та платіжного балансу, світовий досвід використання системи «Currency board» – 0,3 д.а.).
Петрик О. І. Прогнозування інфляції / О. І. Петрик, Ю. О. Половньов // Вісник НБУ. – 2000. – № 12. – С. 7–9 (0,3 д.а., особистий внесок: аналіз проблем прогнозування в Україні, формулювання основних рівнянь моделі – 0,2 д.а.).
Стельмах В. С. Обмінний курс, інфляція та конкурентоспроможність економіки / В. С. Стельмах, О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 2001. – № 9. – С. 3–6 (0,35 д.а., особистий внесок: аналіз динаміки реального обмінного ефективного курсу гривні та порівняльний аналіз «Big Mac» PPP в окремих країнах світу – 0,2 д.а.).
Петрик О. І. Прогнозування інфляції споживчих цін в Україні / О. І. Петрик, Ю. О. Половньов // Банківська справа. – 2001. – № 4(40). – С. 29–32 (0,3 д.а., особистий внесок: аналіз підходів у моделюванні прогнозу інфляції, формулювання основних параметрів моделі – 0,2 д.а.).
Петрик О. І. Розвиток цінової ситуації в Україні / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 2002. – № 9. – С. 51–54 (0,3 д.а.).
Петрик О. І. Базова інфляція: концепція та деякі методи розрахунку / О. І. Петрик, Ю. О. Половньов // Вісник НБУ. – 2002. – № 12. – С. 47–48 (0,2 д.а., особистий внесок: постановка проблеми та досвід інших країн – 0,1 д.а.).
Петрик О. І. Аналіз чинників інфляції та її прогнозування в Україні / О. І. Петрик, Ю. О. Половньов // Економіка і прогнозування. – 2003. – № 1. – С. 86–103 (1,2 д.а., особистий внесок: класифікація основних методів прогнозування, аналіз чинників інфляції в Україні, розробка теоретичної концепції моделі – 0,7 д.а.).
Петрик О. І. Проблема вибору цільового показника монетарної політики Національного банку України / О. І. Петрик, Ю. О. Половньов // Вісник НБУ. – 2003. – № 7. – С. 8–14 (0,6 д.а., особистий внесок: аналіз цілей монетарної політики в Україні, світовий досвід таргетування інфляції, розробка методики обчислення базової інфляції в Україні – 0,45 д.а.).
Петрик О. І. Якою має бути стратегічна ціль монетарної політики? / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 2004. – № 1. – С. 20–23 (0,35 д.а.).
Петрик О. І. Роль монетарної політики в інвестиційному розвитку України / О. І. Петрик, С. А. Ніколайчук // Вісник ТАНГ. – 2004. – № 4. – С. 101–106 (0,5 д.а., особистий внесок: оцінка впливу монетарної політики на зростання ВВП та нагромадження основного капіталу – 0,25 д.а.).
Петрик O. І. Недооцінка гривні та її наслідки для монетарної політики / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 2005. – № 2. – С. 3–5 (0,25 д.а.).
Петрик О. І. Перехід до більшої гнучкості обмінного курсу в Україні – виклик часу / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 2005. – № 6. – С. 4–11 (0,6 д.а.).
Петрик О. І. Структурна модель трансмісійного механізму монетарної політики в Україні / О. І. Петрик, С. А. Ніколайчук // Вісник НБУ. – 2006. – № 3. – С. 12–20 (1,1 д.а., особистий внесок: оцінка ролі моделювання в монетарній політиці, розробка теоретичної концепції моделі та участь у формулюванні її основних рівнянь – 0,4 д.а.).
Петрик О. І. Цілі та основні режими сучасної монетарної політики / О. І. Петрик // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: зб. наук. праць. – Львів, 2006. – Вип. 3 (LIX). – Ч. 1. – С. 280–288 (0,6 д.а.).
Петрик О. І. Історія монетарного розвитку в Україні / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 2007. – № 1. – С. 2–30 (2,8 д.а.).
Петрик О. І. Інфляція в Україні: проблеми, ризики, перспективи / О. І. Петрик // Вісник НБУ. – 2007. – № 3. –С. 2–8(0,6 д.а.).
Петрик О. І. Визначення оптимального рівня інфляції для України / О. І. Петрик, С. А. Ніколайчук // Вісник НБУ. – 2007. – № 6. – С. 10–22 (1,5 д.а., особистий внесок: теоретичне обґрунтування цінової стабільності, оцінка втрат від інфляції в Україні, розробка методики для оцінки оптимального рівня інфляції для України – 0,5 д.а.).
Петрик О. І. Динамічні стохастичні моделі загальної рівноваги: сутність, досвід використання в центральних банках / О. І. Петрик, Ю. В. Шоломицький // Банківська справа. – 2007. – № 4(76). – С. 43–53 (0,8 д.а., особистий внесок: характеристика сучасного розвитку моделювання в центральних банках – 0,4 д.а.).
Петрик О. І. Перехід до цінової стабільності: виклик для України / О. І. Петрик // Вісник ТАНГ. – 2007. – № 5. – С. 137–143 (0,4 д.а.).
Петрик О. І. Зовнішня позиція України та монетарна політика / О. І. Петрик, Є. В. Степанюк // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К. : Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка, ІМВ, 2008. – Вип. 72, ч. 2. – С. 74–81 (0,6 д.а., особистий внесок: аналіз валютних дисбалансів та завдань макроекономічної політики – 0,3 д.а.).
Петрик О. І. Основні аспекти центрального банку за режиму інфляційного таргетування / О. І. Петрик // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: Фінансовий ринок України: глобалізація та євроінтеграція. – Львів : Ін-т регіональних досліджень НАНУ, 2008. – Вип. 1(69). – С. 188–199 (1 д.а.).
Тези доповідей та матеріали наукових конференцій
Петрик О. І. Монетарна політика України в умовах припливу капіталу / О. І. Петрик // Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування : матеріали наук.-практ. конф. – К. : НБУ, Ін-т економічного прогнозування НАНУ, Світовий банк, 2002. – С. 233–239 (0,5 д.а.).
Banaian К. Exchange rate-based stabilization and currency reform in Ukraine / К. Banaian, А. Petrik // Economic Association International annual meeting: proceeding. – Seattle, Washington, 1997. – Р. 2–20 (1,8 д.а., особистий внесок: кількісні оцінки впливу грошової реформи на стабілізацію макроекономічних параметрів України – 0,8 д.а.).
Петрик О. І. Інфляція в Україні: проблеми, ризики, перспективи / О. І. Петрик // Стратегія соціально-економічного розвитку України та пріоритети грошово-кредитної політики : зб. матеріалів наук.-практ. конф. – К. : НБУ, Ін-т економіки та прогнозування НАНУ, 2007. – С. 91–100 (1 д.а.).
Петрик О. І. Оптимальний режим монетарної політики для України / О. І. Петрик, С. А.Ніколайчук // Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків: науково-практична конференція : зб. наук. праць. – Черкаси : Черкаський ін-т банківської справи Університету банківської справи НБУ, 2007. – С. 54–57 (0,1 д.а., особистий внесок: аналіз проблем поточного монетарного устрою та оцінка перспектив його реформування – 0,05 д.а.).
Петрик О. І. Оптимальна стратегія монетарної політики в сучасних умовах функціонування української економіки / О. І. Петрик, С. А. Ніколайчук // Моделі забезпечення сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право : матеріали XI Міжнар. наук.-практ. конф. – К., 2008. – С. 62–64 (0,1 д.а., особистий внесок: аналіз основних завдань по переходу до інфляційного таргетування – 0,05 д.а.).
Інші публікації
Petrik A. The role and functions of the Central Bank Instruments of Monetary Policy / A. Petrik // Problems of Economic in Transition. – New York, Armonk, 1996. – Vol. 38, № 11. – P. 16–23 (0,6 д.а.).
Petryk O. Inflation and Gross Domestic Product / О. Petryk, К. Banaian // Russian and East European Finance and Trade. – New York, Armonk, 1998. – Vol. 34, № 3. – P. 7–19 (1,2 д.а., особистий внесок: аналіз дії ставки рефінансування та інфляції в Україні, порівняльний аналіз інфляції та зростання ВВП у перехідних економіках – 0,6 д.а.).
Petryk O. A Strategy for Controlling Inflation in Countries with Transition Economies / О. Petryk // Russian and East European Finance and Trade. – New York, Armonk, 1998. – Vol. 34, № 3. – P. 20–36 (1,5 д.а.).
Petryk O. An Increased Share of Cash in the Money Supply / О. Petryk // Russian and East European Finance and Trade. – New York, Armonk, 1998. – Vol. 34, № 3. – P. 56–59 (0,3 д.а.).
Петрик О. І. Наскільки об’єктивні офіційні оцінки інфляції? / О. І. Петрик // Дзеркало тижня. – 2006. – № 3(582) (0,7 д.а.).
Petryk O. History of monetary development in Ukraine / О. Petryk // Bank I Kredit: National Bank of Poland`s Journal on Economics and Finance. – Warsaw: NBP, 2006. – № 8. – P. 3–24 (2 д.а.).
Петрик О. І. Структурна модель трансмісійного механізму монетарної політики / О. І. Петрик, С. А. Ніколайчук // Монетарний трансмісійний механізм в Україні : науково-аналітичні матеріали / [під ред. В. І. Міщенка, О. І. Петрика]. – К. : Центр наукових досліджень НБУ, 2008. – Вип. 9. – С. 55–96 (4 д.а., особистий внесок: теоретична розробка моделі – 2 д.а.).
Petryk O. Optimal monetary policy framework for Ukraine / О. Petryk, S. Nikolaychuk // University of Szczecin Scientific Journal. – Szczecin, 2008. – № 499, Vol. 3. – P. 15–26 (1 д.а., особистий внесок: сценарії подальшої трансформації монетарної політики, запропоновано основні практичні заходи щодо переходу до інфляційного таргетування – 0,5 д.а.).
