У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення актуального завдання щодо вдосконалення інформаційного забезпечення державного управління земельними ресурсами України; сформульовано наукові підходи, що забезпечують теоретичне й практичне використання отриманих результатів. Дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають підстави сформувати такі висновки. 1. Уточнено сутність поняття “державне управління земельними ресурсами” як сукупності заходів, спрямованих на процес оптимізації розподілу земель між видами економічної діяльності країни та їх раціональне використання, що забезпечить стабільність політичного, соціального й економічного розвитку країни. Розглянуто теоретичні засади державної системи управління земельними ресурсами і її місце в державному управлінні як складній різноаспектній системі, яка передбачає застосування ефективних державних механізмів, спрямованих на розвиток економіки України. Основним завданням державного управління земельними ресурсами є процес постійного вдосконалення земельних відносин, оптимізації розподілу земель між видами економічної діяльності країни, а, отже, такий процес потребує запровадження нових форм та методів, які передбачають активізацію державного управління земельними ресурсами, що можливо за умови вдосконалення механізмів управління, якими є: державний земельний кадастр, землеустрій, моніторинг, контроль за використанням та охороною земель. 2. Узагальнено основні теоретичні положення формування інформаційних систем в умовах інформатизації суспільства, яке характеризується зростанням ролі інформації в соціальних процесах і швидкості її обробки, у проникненні електронно-обчислювальної техніки та заснованих на ній сучасних інформаційних технологій у всі сфери суспільного життя. Визначено основні напрями вдосконалення державного механізму щодо інформаційного забезпечення управління земельними ресурсами: підготовка та використання нормативно- правового матеріалу в умовах інформатизації, що потребує не тільки централізації, але й дотримання єдиної методологічної основи; підготовка державного апарату управління до функціонування в умовах інформатизації; налагодження складної мережі організаційних та управлінських відносин, які виникають при плануванні, координації й контролі за розробкою проектів інформаційних систем органів управління різних рівнів. 3. Досліджено сучасні методи та способи формування даних про земельний фонд, що входять до єдиної цілісної земельно-інформаційної системи країни, ними є: зйомки, обстеження та статистичні спостереження. Встановлено, що питання картографічного забезпечення органів державного управління земельними ресурсами, виходячи з реалій сьогодення, рівня розвитку інформаційних технологій і високих вимог до достовірності та актуальності інформації, має розглядатись як забезпечення кадастру цифровими геопросторовими даними. Тому виникає необхідність використовувати геоінформаційні технології, які останнім часом активно розвиваються і дають змогу помітно скоротити час і вартість виконання земельно-кадастрових робіт за рахунок автоматизації процесу. Упровадження нових способів отримання інформації щодо земельних ресурсів, а саме: геоінформаційних систем та методів дистанційного зондування землі, дасть змогу забезпечити дотримання принципів оперативності, достовірності, економічності та доступності інформаційних ресурсів. Отримання даних для успішного створення на державному рівні інформаційного системи з метою управління земельними ресурсами потребує матеріальних ресурсів і висококваліфікованого персоналу, що повинно бути передбачено інформаційною політикою держави в цій галузі. Аналіз сучасного стану забезпечення органів державного управління земельними ресурсами інформацією про земельний фонд країни здійснено на основі відомостей статистичного спостереження, яке є державним заходом щодо накопичення, систематизації й аналізу всебічних відомостей про земельні ресурси. Облікові показники дають можливість комплексно використовувати масиви інформації при вирішенні різнобічних завдань у системах організаційного державного управління земельними ресурсами. Дані статистичної звітності дають змогу проаналізувати і виявити структурні зрушення в складі земельного фонду країни в цілому та окремих одиниць адміністративно-територіального устрою України. Виявлено, що у 2004–2007 рр. в Україні спостерігається зменшення площі земель сільськогосподарського призначення на 2469,5 тис. га, але кількість дрібних землевласників (фермерські господарства, особисті селянські господарства, власники земельних часток (паїв)) зросла на 2270024, що привело до збільшення відведеної їм площі на 9013,8 тис. га. Таким чином, інформаційні ресурси створюють умови для функціонування державної інформаційної політики щодо управління земельними ресурсами.
Доведено, що в сучасних умовах підвищення інтенсивності використання земельних ресурсів необхідна дієва державна система моніторингу земель, яка, на відміну від земельно-кадастрових даних, передбачає фіксацію стану антропогенного навантаження в динамічному розвитку з наступним прийняттям заходів, адекватних негативному стану. 5. Обґрунтовано впровадження єдиної державної земельно-інформаційної системи, яка забезпечить активізацію дій щодо розробки та реалізації напрямів державної земельної політики, дасть змогу контролювати хід земельної реформи, створить необхідні передумови для участі у світовій системі розподілу виробничих, сировинних, сервісних та інших галузей. Єдина державна земельно-інформаційна система створить динамічний багаторівневий інформаційний простір, в якому інформація про природно-географічне середовище, його антропогенну трансформацію в соціально-економічних умовах життя населення була б подана у своїй предметній відокремленості й системному взаємозв’язку в часі і просторі, уніфікована і об’єднана на основі просторово-координаційної єдності. На сьогодні в Україні формується автоматизована система державного земельного кадастру, яка буде основою земельно-інформаційної системи та структурні елементи якої забезпечують правовий, організаційно-економічний та землевпорядний механізми державного управління земельними ресурсами. 6. Розкрито взаємозв’язок механізмів державного управління земельними ресурсами й земельно-інформаційних систем. Виконання повноважень органів державного управління земельними ресурсами забезпечують правовий, організаційно-економічний та землевпорядний механізми, а відповідну інформаційну основу створюють складові автоматизованої системи державного земельного кадастру. Така взаємодія сприяє: підвищенню ефективності управління земельними ресурсами; прискоренню процесу реформування земельних відносин; запровадженню інтегрованого підходу до управління земельними ресурсами; розробці заходів щодо перспективного планування сталого розвитку територій та проведення комплексного державного землеустрою, оптимальних моделей сільськогосподарського землекористування. 7. Запропоновано концепцію створення інтегрованої земельної інформаційної системи на основі різних відомчих та галузевих кадастрів, реєстрів, забезпечення системи обміну інформацією, що сприяє вдосконаленню системи державного управління земельними ресурсами країни. Базовим елементом інтегрованої земельно-інформаційної системи має бути інформація державного земельного кадастру, яка забезпечить максимальну інтеграцію і співробітництво між різними користувачами інформації про землю. Для ефективного функціонування запропонованої інформаційної системи необхідно таке: узгодження між різними відомствами обміну інформаційними ресурсами; вироблення єдиної методики ідентифікації земельних ділянок та інших об’єктів нерухомості на всіх територіальних рівнях; формування єдиної структури банків даних; узгодження програмно-технічних засобів, що застосовуються для взаємодії всіх держателів інформації в інтегрованому інформаційному середовищі. Створення інтегрованої земельно-інформаційної системи дасть змогу: сформувати єдиний державний інформаційний простір управління земельними ресурсами країни; забезпечити інформаційну підтримку та державний контроль за ринком нерухомості; створити базу для оподаткування, що сприятиме поповненню державного бюджету; підтримати інвестиційні проекти, які передбачають використання земель різних категорій цільового використання. 8. Обґрунтовано необхідність упровадження вітчизняного програмного продукту в державно-управлінську практику як інструмента вдосконалення земельно-інформаційної системи, що забезпечить функціонування єдиного інформаційного простору країни. Функціональні можливості такого програмного комплексу забезпечать органи влади та місцевого самоврядування інформацією для: функціонування цивілізованого ринку землі, податкової та інвестиційної політики держави; відстеження динаміки кількісних та якісних змін земельного фонду, розподілу його за власниками та землекористувачами; упровадження заходів щодо збереження та відтворення родючості ґрунтів; поліпшення навколишнього природного середовища, охорони прав суб’єктів на землю тощо. Запропонована система має можливість постійно розвиватися, адаптуватися до вимог нового законодавства і нормативних документів, а також до модернізації нових технічних засобів. Інформаційні ресурси, що формуються програмним комплексом “Synergy Earth Account”, призначена для використання органами державної влади й управління; державними органами, що здійснюють реєстрацію прав на нерухоме майно та операцій з ними; державними податковими органи; судовими і правоохоронними органами тощо. 9. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення формування інформаційного забезпечення діяльності органів державної влади в галузі регулювання земельних відносин: забезпечити взаємодію інформаційних потоків на всіх рівнях державної влади, що створить умови для функціонування єдиного інформаційного простору; на основі єдиної інформаційної політики забезпечити формування на державному рівні правової бази ведення державної земельно-інформаційної системи; узгодити технологію інформаційної взаємодії, включаючи актуалізацію й обмін базами даних, словниками, класифікаторами. Розгалужена система обміну інформацією щодо земельних ресурсів органів влади, місцевого самоврядування, управління земельними ресурсами, державних кадастрових та реєстраційних служб активізує процес земельних перетворень та реформування земельних відносин. |