1. Аналіз сучасного стану індивідуалізації навчально-пізнавальної діяльності у вітчизняній та зарубіжній педагогіці свідчить про її актуальність та наявність різних підходів до її реалізації. Існують також відмінності у трактуванні понять “індивідуалізація”, “диференціація” “індивідуально- й особистісно-орієнтоване” навчання, які розглядаються як взаємопов’язані, взаємообумовлені, та відносно самостійні процеси цілеспрямованого формування і розвитку особистості завдяки побудові навчання на основі максимального врахування індивідуальних якостей тих, кого навчають. Проведений аналіз різних підходів дав змогу розглядати індивідуально-орієнтоване навчання як педагогічний підхід, реалізація якого дає можливість створити сприятливу систему суб’єкт-суб’єктних відносин усіх учасників педагогічного процесу, наблизивши його до потреб та можливостей курсантів у процесі їхнього навчання ІМ. Реалізацію індивідуально-орієнтованого підходу до мовно-професійної підготовки курсантів слід розглядати як фактор інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності, що дозволяє використання можливостей та засобів навчання ІМ у ВВНЗ, зокрема і сучасних ІТТ. 2. Використання засобів ІТТ на заняттях з практичного курсу англійської мови у НАДПСУ дає можливість: індивідуалізувати навчання ІМ, підвищити його ефективність за умов реалізації зазначених факторів інтенсифікації навчання ІМ, підвищення ступеня самостійності навчально-пізнавальної діяльності курсантів, оптимального поєднання індивідуальних та групових форм навчання, забезпечення готовності учасників навчального процесу до раціонального використання сучасного програмно-апаратного забезпечення ІТТ. Найбільшого педагогічного ефекту можна досягти за умов диференційованого та комплексного використання можливостей засобів ІТТ під час організації різних форм навчальної діяльності. Виявлено необхідність інтеграції зусиль розробників програмного забезпечення для створення якісних програмних засобів на основі мульти- та гіпермедіа технологій, що передбачають можливість зворотного зв’язку й адаптації програмного продукту до вимог конкретного ВВНЗ та індивідуальних особливостей кожного курсанта. Зроблено наголос на тому, що інформатизація навчання суттєво змінює форми, методи та зміст навчання, але впровадження засобів ІТТ у навчальний процес не може замінити викладача; його роль не знижується, а змінюється. 3. Проведене дослідження дало змогу уточнити вимоги до рівня знань, умінь і навичок викладачів та курсантів у сфері ІТТ, відповідність яких нормативним вимогам є головною умовою забезпечення теоретичної і практичної готовності викладачів і курсантів до ефективного використання засобів ІТТ, що також створює реальні передумови для раціонального застосування засобів ІТТ у процесі навчання ІМ. Визначені ступені та критерії оцінки готовності учасників навчального процесу до використання апаратно-програмного забезпечення, телекомунікаційних засобів навчального призначення дають можливість виявити ефективність використання ІТТ не тільки у НАДПСУ, а й у інших ВВНЗ України. 4. Уточнення класифікації сучасних програмних засобів ІТТ за дидактичними цілями, призначенням, формою організації занять дало змогу визначити, що структура спеціалізованих комп’ютерних навчальних програм для вивчення ІМ повинна складатися з головного меню, основної та допоміжної частин, навчально-інформаційного, тренувального, пояснювального та сервісного модулів, які, в свою чергу, включатимуть необхідну кількість відповідних блоків. Алгоритм розробки спеціалізованих КМК передбачає такі етапи: а) обґрунтування необхідності створення програмного продукту; б) формулювання вимог до майбутньої програми; в) уточнення науково-теоретичної бази, розробка методики використання програми; г) розробка інтерфейсу, меню комп’ютерної програми, її змістовне наповнення, тестування пілотної версії; д) апробація навчальної програми, визначення ефективності її використання, сертифікація готового програмного продукту; е) практичне застосування комп’ютерного курсу, його інтеграція з навчальними планами вивчення дисципліни; ж) удосконалення програми, її адаптація, зворотній зв’язок з користувачами. На основі зазначеного алгоритму, з урахуванням вимог до навчальних програмних продуктів, оперативно-службової діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників, особливостей навчання у ВВНЗ та можливостей його індивідуалізації було розроблено спеціалізований КМК для вивчення англійської мови та методику його використання на заняттях з ІМ. 5. Якісний і кількісний аналіз експериментальних даних з відповідною статистичною обробкою дав змогу визначити переваги використання ІТТ на різних видах занять з англійської мови. Результати експерименту підтвердили ефективність використання ІТТ у навчанні ІМ курсантів ВВНЗ як засобу індивідуалізації їхньої навчально-пізнавальної діяльності, що підвищує ефективність навчального процесу і відповідає гіпотезі дослідження, а також показали шляхи подальшого удосконалення використання засобів ІТТ у вищих військових навчальних закладах. Результати роботи довели ефективність запропонованої методики розробки та використання спеціалізованого навчально-інформаційного програмного забезпечення вивчення ІМ у ВВНЗ. 6. Розроблені науково-практичні рекомендації Адміністрації ДПС, керівному та науково-педагогічному складу НАДПСУ сприятимуть підвищенню ефективності використання засобів ІТТ у цілому, і запропонованого КМК зокрема. Практична реалізація рекомендацій дає змогу більш раціонально використовувати наявні засоби ІТТ у навчальній та службово-професійній діяльності військовослужбовців та працівників ДПС України. Проведене дослідження природно не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми, однак його результати можуть сприяти подальшим пошукам за такими напрямами: оптимізація професійної підготовки та перепідготовки офіцерів засобами дистанційних технологій, визначення змісту і структури інформаційно-педагогічного забезпечення навчального процесу; педагогічні основи використання глобальних мереж під час вивчення іноземної мови. |
