1. Внаслідок ескалації міжнародного тероризму спостерігається тенденція до зміщення демократичних систем у бік авторитаризму, що проявляється у трансформуванні політичних структур США і Росії та їхньої державної інформаційної політики під натиском міжнародного тероризму, у вибірковому обмеженні прав та свобод громадян за умов кризового стану, спричиненого терористичними актами. Процеси зазначених трансформацій відбуваються у форматі „демократія-тероризм” і є знаковими для багатьох держав, що стикаються з проявами тероризму, особливо за нинішніх глобалізаційних перетворень. 2. В результаті аналізу близько 50 національних законодавств щодо закріплення в них права на інформацію, як показника ступені демократичності суспільства та прозорості його інформаційної політики, зокрема, в питаннях боротьби з міжнародним тероризмом, встановлено, що зазначене право актуалізувалася лише в останні 10 – 20 років, що робить інформаційні свободи надзвичайно вразливими в демократичних країнах, які потерпають від проявів міжнародного тероризму. 3. Запропоновано та доведено ефективність застосування структурно-функціональної моделі аналізу трансформації політичних систем США та Росії та їхньої інформаційної політики. Розроблено моделі формування політики цих держав з такими параметральними характеристиками: структура моделі системи формування державної політики є ієрархічною складовою з контуром зворотного зв‘язку (засоби масової інформації) загальної моделі трансформації; топологію ядра моделі складають три системи з їх інформаційною інфраструктурою: законодавча, виконавча та судова влади, на яку діють збуджуючі впливи (зовнішнє середовище) – терористичні акти. Розроблені автором моделі системи формування державної політики дають можливість здійснювати комплексний аналіз процесу формування інформаційної політики демократичних країн, а також можуть застосовуватись для дослідження інших подібних політичних процесів. 4. Внаслідок вчинення терористичних актів у США (вересень 2001 року) та в Росії (жовтень-листопад 2002 року) людство дістало нові соціально-політичні уроки, а саме: чим вищий політичний та економічний рівень розвитку держави, тим вразливіші її соціальна, політична та технічна інфраструктури до терористичних атак та їх психологічного впливу на громадян; з’явилися реальні можливості використання новітніх технологій зі злочинною метою, що різко посилили потенціал традиційних форм тероризму, перетворивши його на супертероризм; нагальною постала необхідність перегляду системи інформаційної безпеки, передусім, країн світу, які зазнали нападів міжнародного тероризму (США, Росія, Ізраїль, Велика Британія, Іспанія та інші). 5. Зважаючи на масштабність ескалації міжнародного тероризму, динамічні глобалізаційні процеси, що відбуваються в світі, та євроінтеграційні спрямування України політичним структурам України рекомендується сприяти вдосконаленню і запровадженню відповідної вітчизняної законодавчої бази з проблем міжнародного тероризму з урахуванням політичного досвіду боротьби з міжнародним тероризмом провідних країн світу. На розвиток діючого законодавства в цій сфері рекомендується розширити Статтю 9 Розділу ІІ Закону України “Про боротьбу з тероризмом” положеннями про запровадження системи винагород особам, які надають органам, що здійснюють боротьбу з тероризмом, відповідну інформацію як у формі спеціальних державних програм, так і у вигляді подальшого розвитку та вдосконалення існуючих правоохоронних механізмів збору та отримання оперативної інформації. Публікації автора за темою дисертації. Результати дисертації оприлюднені у семи авторських публікаціях, в тому числі шість із них – у наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України. 1. Руденко М.М. Загальні принципи формування законодавства про доступ до державної інформації // Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин) – К.: Київській університет. – 2002. – вип. 31, ч. ІІ. – С.266-270. 2. Руденко М.М. Трансформація державної інформаційної політики внаслідок ескалації міжнародного тероризму // Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин) – К.: Київській університет. – 2002. – вип. 37, ч. 1. – С.156-159. 3. Руденко М.М. Вплив міжнародного тероризму на трансформацію інформаційної політики Російської Федерації // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія „Міжнародні відносини”. – К.: ВЦ „Київський університет”. – 2003. – вип. 25-28. – С.262-264. 4. Руденко М.М. Аналіз моделей впливу міжнародного тероризму на демократичне суспільство // Матеріали науково-практичної конференції „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах”. – Хмельницький: Технологічний університет Поділля. – 2003. – Ч. 1. – С.87-91. 5. Руденко М.М. Законодавство Великобританії, що регулює доступ до урядової інформації // Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин) – К.: Київській університет. – 2000. – вип. 23, ч. 1. – С.190-197. 6. Руденко М.М. Шляхи та проблеми запровадження електронного уряду // Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин) – К.: Київській університет. – 2001. – вип. 27, ч. II. – С.219-225. 7. Руденко М.М. Система доступу до державної інформації Швеції. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. (Інститут міжнародних відносин) – К.: Київській університет. – 2001. – вип. 29, ч. I. – С.197-201. | 