У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке виявляється у підвищенні соціально-економічної ефективності житлово-комунального сектора економіки на засадах впровадження інноваційних методів його реформування. Результати дослідження дозволили автору сформулювати такі висновки і рекомендації: 1. Проведене дослідження дозволило установити, що ведення ринкових відносин і наближення до ринкових принципів господарювання ЖКГ можливе за допомогою впровадження таких заходів: створення великих спеціалізованих компаній, які можуть надавати послуги на ринках природних монополій (наприклад, водопостачання, водовідведення, теплопостачання), що відповідає загальноприйнятим підходам світової практики. Такий підхід дозволяє сконцентрувати ресурси та залучати значні інвестиції у розвиток відповідних структур, технічних систем, мереж і взагалі ринку, з подальшим підвищенням якості послуг; передача в оренду або концесію великим компаніям існуючих комунальних підприємств, що надають ЖКП, на відповідних умовах при жорсткому контролі з боку держави та місцевих органів влади. Така передача має відбуватися лише на конкурсній основі; значне зниження барєрів для входження на ринки комунальних послуг підприємницьких структур, для чого необхідно: визначити перелік видів діяльності на ринку ЖКП, які можуть бути визнані як «соціальне підприємництво»; встановити пільги (у тому числі податкові) для підприємницьких структур, що займаються цими видами діяльності, та законодавчо закріпити їх; встановити безкоштовне ліцензування діяльності підприємницьких структур, що працюють на ринку комунальних послуг; законодавчо підсилити права споживачів ЖКП та розробити механізми їх юридичного й економічного захисту. Відповідно нормативні акти мають передбачати механізми захисту прав споживачів щодо несплати за ненадані або надані неякісно ЖКП. 2. В дисертації доведено, що в сучасних умовах підприємства, що надають послуги з газо-, тепло- та водопостачання, мають можливості, зменшуючи їх обсяги, формально дотримуватись установлених рівнів тарифів, у той же час збільшуючи їх у схованому вигляді, зокрема, за рахунок: зниження кількості та якості послуг, що надаються за тарифами для повних нормативних і наднормативних показників; збільшення власних витрат шляхом включення до собівартості витрат на позапланові ремонти, понаднормативних витрат, невиправданих транспортних витрат тощо. 3. Відсутність комплексного підходу до впровадження ринкових відносин у ЖКГ, недосконалість нормативно-правової бази, непослідовність у прийнятті рішень і відсутність інституційних перетворень призвели до руйнування і кризового стану галузі. Фактично вся реформа ЖКГ звелась тільки до підвищення цін на ЖКП, а інші перетворення мали косметичний характер і практичне не вплинули на сутність господарських відносин і не змінили адміністративного характеру господарського механізму, який і раніше був малоефективним, а в умовах переходу до ринкових відносин виявився абсолютно невідповідним економічному середовищу, що змінилося. В результаті відбулося помітне погіршення рівня вітчизняного ЖКГ і умов надання ЖКП. 4. На підставі аналізу в дисертації доведено, що економіка експлуатації й обслуговування житлового фонду, як і сфери інших комунальних послуг, у сучасних умовах зіштовхується з необхідністю вирішення двох проблем. Перша – для забезпечення гідних умов проживання громадян – надання населенню якісних послуг, у нашому конкретному випадку – якісне й своєчасне обслуговування житлового фонду, включаючи весь необхідний спектр виконання робіт. Друга – з огляду на особливості сучасного історичного періоду становлення й розвитку нашої держави й суспільства, що характеризується нестабільною соціально-політичною ситуацією й низьким економічним рівнем (особливо, низьким платоспроможним попитом населення) – забезпечити ефективне (рентабельне) функціонування обслуговуючих підприємств, по можливості не збільшуючи вартість послуг, що надаються, а виходить, і розмір оплати їх населенням. 5. Як показали дослідження, залучення підприємницьких структур на ринки послуг з обслуговування й утримання житлових будинків в Україні гальмується багатьма факторами, основними з яких є такі: практична відсутність стимулювання недержавних підприємств з боку місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування; відсутність зацікавленості у впровадженні конкурсного порядку відбору суб'єктів надання ЖКП із числа підприємств різних форм власності; об'єднання в житлово-експлуатаційних організаціях повноважень замовника ЖКП і функцій підрядної організації; низька платоспроможність населення, що не може в повному обсязі оплачувати ЖКП; застарілий житловий фонд тощо. 8. У межах існуючої системи ціноутворення не вирішені методичні питання формування тарифів: об'єктивні й суб'єктивні умови, які можуть ініціювати процес розгляду тарифів; порядок розгляду тарифів; необхідний і достатній обсяг інформації. Основними недоліками існуючих процедур є: відсутність формалізації цілей регулювання, закритість процедури затвердження тарифів для багатьох зацікавлених сторін; відсутність терміну дії тарифу, що створює ситуацію економічної невизначеності, як для підприємств, так і для споживачів; відсутність “прозорості” при затвердженні тарифів. 9. В дисертаційному дослідженні доведено, що існуюча система ціноутворення, заснована на витратних принципах формування тарифів і обмеженні рентабельності підприємств-постачальників послуг, не зацікавлює комунальні підприємства в зниженні витрат. Витратний метод формування тарифів не створює стимулів для комунальних підприємств до підвищення ефективності діяльності, тому що зниження витрат призводить до зниження тарифу, у той час як зростання витрат компенсується зростанням тарифу. Якщо прибуток, що включається до тарифу, розраховується шляхом множення витрат на нормативний відсоток рентабельності, то зниження витрат означає зниження абсолютної величини прибутку комунального підприємства. Як наслідок, такий підхід веде до зацікавленості підприємства в зростанні, а не в зниженні витрат. При цьому існуюча система ціноутворення робить практично неможливим залучення інвестиційних ресурсів для розвитку галузі. 10. Для підвищення ефективності функціонування підприємств житлово-комунальної сфери на засадах зниження собівартості продукції доцільно впровадити інноваційну систему таргет-костинг, яка, на відміну від традиційних способів ціноутворення, передбачає розрахунок собівартості продукту або послуги, виходячи з попередньо встановленої ціни реалізації. Ця ціна на ринках визначається за допомогою маркетингових досліджень, а на регульованому ринку встановлюється відповідним уповноваженим органом управління, тобто фактично є відомою ринковою ціною продукту або послуги. Для визначення цільової собівартості товару (послуги) величина прибутку, що хоче одержати виробляюча фірма, віднімається від вихідної ринкової ціни. |
