1. Аналіз літературних джерел, практика викладання системи фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл України виявили наявність суттєвого протиріччя між суспільним запитом щодо удосконалення системи фізичного виховання учнів методами сучасних фізкультурно-оздоровчих систем та відсутністю науково-обґрунтованих педагогічних механізмів їх поєднання з уроками фізичного виховання. Найперспективнішим напрямком оптимізації є збагачення уроків фізичного виховання комплексами вправ аеробної структури (у вікові періоди природного розвитку аеробної витривалості з 8-9 до 10 років, з 11 до 12 і з 14 до 15 років), під впливом яких значно підвищуються показники усіх функціональних систем організму. 2. Дослідження свідчать про те, що всі форми свідомого відношення учнів до фізичної культури є формуючо-впливовими: більшість респондентів стверджують (11-12 р. – 79,3%, 13-14 р. – 84,1%, 15-17 р. – 87,6%), що сучасна система фізичного виховання учнів неефективна. Це обумовлює низькі показники мотивації до систематичних занять фізичною культурою. Більшість учнів бажають використовувати в процесі фізичного виховання сучасні фізкультурно-оздоровчі технології, такі як степ-аеробіка, фітбол-аеробіка, шейпінг (11-12 років – 89,8%; 13-14 років – 85,6%; 15-17 років – 89,3%); 85,7% респондентів (11-12 років) свідчать, що з фінансових причин ці технології їм не доступні. Дослідженням окреслено наступну негативну динаміку вікового розподілу показників здоров’я учнів ЗОШ. Так, в учнів 11-12 років: 0 % мають високий, 0,31 % вище середнього, 11,41 % середній, 43,08 % нижче середнього й 45,2 % низький рівень здоров’я. В групі 13-14-ти річних учнів: 0% мають високий, 1,25 % вище середнього, 35,32 % середній, 36,45 % нижче середнього та 26,98 % низький рівень здоров’я. Учні 15-17 років: 0% високий, 0,57 % вище середнього, 14,66 % середній, 32,71 % нижче середнього й 52,06 % низький рівень здоров’я. 79,68 % дітей відносяться до низького й нижче середнього рівнів здоров’я. Виявлена негативна динаміка співвідношення кількості здорових учнів та школярів із різними відхиленнями в стані здоров’я (половина досліджуваного контингенту учнів) складала негативний результат (-17,4 %). Означена негативна динаміка співвідноситься з оцінками комплексної фізичної підготовленості учнів. Так, учні 11-12 років за цим показником розподіляються наступним чином: 72,9% мають низький, 22,4% – середній, тільки 4,7% – високий рівень фізичної підготовленості. В 13-14-літньому віці: 9,7% – високий, 34,2% – середній, 56,1% – низький рівень фізичної підготовленості. В групі 15-17-літніх учнів: 11,1% мають високий, 39,2% – середній, 49,7% – низький рівень фізичної підготовленості. Виявлені параметри фізичної підготовленості школярів свідчать про необхідність оперативного вирішення проблеми з оптимізації системи фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл. 3. Виявлені оптимальні параметри фізичних навантажень забезпечили структурування рухових програм для кожного етапу інноваційної системи фізичного виховання. Аналіз динаміки показників фізичної працездатності учнів 11-12 років в умовах виконання фізичних навантажень з системи аеробних технологій був основою індивідуалізованого дозування фізичних навантажень за такими основними показниками, як: інтенсивність, обсяг, темп музичного супроводження, тривалість одноразового впливу фізичного навантаження, кількість серій фізичного навантаження, інтервали відновлення, форма відновлення, морфо-функціональна спрямованість фізичних вправ. 4. Результати дослідження дозволили розробити і впровадити в практику інноваційну систему фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл з використанням аеробних технологій. Означена система, як концептуальна модель, була структурована у три етапи її реалізації: етап мотиваційно-підготовчого впливу комбінованої-аеробіки; етап мотиваційно-тренувального впливу комбінованої-аеробіки; етап мотиваційно-стабілізуючого впливу комбінованої-аеробіки. 5. В залежності від рівня фізичної підготовленості учнів, було розраховано оптимальні параметри побудови занять в умовах інноваційної системи фізичного виховання учнів: низький рівень: моторно-педагогічна щільність 35-40%; ЧСС – 120-130 уд.хв-1; темп музичного супроводження 100-110 уд.хв-1; інтервали відновлення повні; середній рівень: моторна і загальна педагогічна щільність заняття дорівнювала відповідно 45-60% і 90-100%, інтенсивність фізичних на-вантажень в межах 55-65%, обсяг 60-65%, 6-8 серій по 15-18 повторів; темп музичного супроводження 120-130 уд.хв-1; ЧСС в межах 130-140 уд.хв-1;
3) вище середнього: показники моторної та загальної педагогічної щільності заняття знаходиться в межах 70-75% та 98-100% (6-7 серій по 10-12 повторів); темп музичного супроводження 140-155 уд.хв-1; ЧСС – 150-170 уд.хв-1; інтервали відновлення скорочені. Означені механізми дозволили у повному обсязі урахувати індивідуальні і типові особливості учнів 11-12 років. 6. Ефективність розробленої інноваційної системи була підтверджена показниками якості стану їх рухової сфери: у експериментальній групі результат у бігу на 50 м покращився на 18,3% (р<0,05); стрибок у довжину з місця – на 29,6% (р<0,05); результат у бігу на 600 м покращився на 44,3% (р<0,05); показник кистьової динамометрії – на 54,7% (р<0,05); результат у висі на зігнутих руках – на 46,9% (р<0,05); досягнення у підніманні тулуба із положення лежачи (30 с) – на 72,2% (р<0,05); результат човникового бігу (410 м) покращився на 10,2%. Її ефективність також була підтверджена динамікою показників рівню тривожності, функціональних проб та стану здоров’я: показник тесту Руф’є в ЕГ зменшився на 26,5% (р<0,05); результат проби Сєркіна збільшився на 27,5% (р<0,05); показник індексу Скибінськи збільшився на 53,4% (р<0,05); рівень ситуативної тривожності зменшився на 33,1% (р<0,05); рівень позитивної мотивації до занять фізичною культурою збільшився на 34,9% (р<0,05). В КГ достовірність різниці означених показників була незначною. У ЕГ динаміка середнього рівня здоров’я складала 89,47 % (ВМУ=4,97, р<0,05), рівня вище середнього – 2,64 %; єдина позитивна динаміка у КГ (10,53%) спостерігалася на рівні нижче середнього; кількість пропущених занять із причин захворювання в ЕГ зменшилося на 19,7% (р<0,05), в КГ – на 1,6%. 7. Отримані результати дослідження вірогідні, що дозволяє використовувати їх при побудові та модифікації різних фінансово маловитратних фізкультурно-оздоровчих систем із низки шейпінг, данц-аеробіка, степ-аеробіка, фітбол-аеробіка, аква-аеробіка і т.д. Теоретичні і методичні положення роботи являються основою їх ефективної інтеграції в традиційну систему фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл. Результати роботи відкривають перспективний напрямок подальших наукових розробок, що дають можливість формувати та модифікувати нові системи, технології, програми ефективної корекції та розвитку здоров’я, фізичної підготовленості, спортивного удосконалення, розвитку мотивації в учнів різного віку та статі, їх підготовки до творчої практики у різних соціально-обумовлених сферах діяльності. |