Анотація до роботи:

Сергієнко В.М. Інноваційна технологія викладання легкої атлетики на факультетах фізичної культури вищих навчальних закладів. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 — фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. — Львівський державний університет фізичної культури — Львів, 2007 р.

Мета дисертаційної роботи полягала в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності інноваційної технології викладання легкої атлетики на факультетах фізичної культури вищих навчальних закладів.

Об’єктом дослідження виступила професійно-орієнтована підготовка студентів освітнього напряму „фізичне виховання і спорт”. Предмет дослідження склали інноваційні технології викладання легкої атлетики у підготовці майбутніх учителів фізичної культури.

У роботі вперше розроблено інноваційну інтегровану технологію викладання легкої атлетики у вищих навчальних закладах, що включає активні методи й форми навчання, проблемне навчання, комп’ютерні технології і контекстний підхід. Розроблено критерії й доповнено систему показників, які визначають і надають змогу оцінити рівень легкоатлетичної підготовленості студентів на різних етапах професійно-педагогічної підготовки. Розроблено авторську програму організації та проведення занять з дисципліни „Легка атлетика з методикою викладання”, в основу якої покладено професійну модель, що дає змогу вдосконалити зміст шкільної фізкультурної освіти.

У результаті дисертаційного дослідження доповнено дані про рівень і компоненти професійної підготовленості майбутніх учителів фізичної культури (теоретичної, методичної, технічної та фізичної підготовленості), а також розширено арсенал засобів і методичних прийомів викладання легкої атлетики у вищих навчальних закладах.

1. Аналіз науково-методичної літератури засвідчив, що на факультетах, в інститутах та університетах фізичної культури під час вивчення спортивно-педагогічної дисципліни „Легка атлетика з методикою викладання” домінує традиційний підхід, який зорієнтований, в основному, на відтворення програмового матеріалу без його поточного коригування інноваційними підходами, відсутня індивідуальна й групова спрямованість навчання, неефективний контроль за якістю підготовки до майбутньої професії. Студент у навчальному процесі виступає в ролі пасивного об'єкта. При цьому не формується його творча самостійна ініціатива, не розвивається професійна рефлексія.

На сучасному етапі розвитку вищої професійної освіти у процесі підготовки вчителів фізичної культури концептуальну основу вдосконалення навчального процесу мають відігравати інноваційні технології навчання. Інноваційне навчання – це процес, орієнтований на перспективу й акцентований на підготовку фахівців до роботи в нових умовах, який стимулює підготовку студентів до творчої професійної діяльності з фізичної культури і спорту.

2. Порівняння навчальних програм з дисципліни „Легка атлетика з методикою викладання”, котрі використовуються у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації, показало, що на вивчення шкільних легкоатлетичних видів недостатньо відводиться часу (від загальної кількості годин): на лекції – 13,9%, семінарські заняття – 7,8% і методичні заняття – 3,1%. На практичні заняття передбачено 70,2%, на вивчення окремого виду – 5%.

3. Визначення рівня засвоєння студентами теоретичних, методичних, технічних знань та фізичної підготовленості з легкої атлетики дало змогу оцінити їхню професійну діяльність на початку експерименту. Установлено, що рівень знань студентів недостатній і характеризується значною неоднорідністю результатів: теоретична підготовленість – 3,20 ± 0,11 бала; фізична – 3,22 ± 0,14 бала; технічна – 2,89 ± 0,08 бала; методична – 3,51 ± 0,09 бала.

4. Нова технологія організації навчання характеризується системою зміни всього навчального процесу, стосується змісту, предмету, методів викладання та методів навчання. Інноваційна технологія викладання легкої атлетики – це проектна модель професійної діяльності, що включає нововведення (лекції – конспект-лекція, лекція-дискусія, лекція-консультація, лекція зі зворотним зв’язком, проблемна лекція, лекція-бесіда; семінари – конкурс знань, семінар-дискусія, свято-гра; конференції – виступ, доповідь, повідомлення, диспут); сучасні форми, методи й засоби навчання (проблемні, ситуаційні, навчальні картки, проблемні завдання, основні опорні точки, моделювання, проект уроку, комп’ютерне тестування, рейтингова система), які спрямовані на особистісно-орієнтований розвиток студентів, формування їхньої професійної самосвідомості і педагогічного мислення, на підвищення власного соціального статусу й професійної культури в ранзі вчителя фізичного виховання.

5. Установлено, що застосування експериментальної програми легкоатлетичних занять для вдосконалення технічної підготовленості сприяло якіснішому засвоєнню технічних елементів виконання легкоатлетичних видів, які вивчаються в загальноосвітній школі. Результати експертного оцінювання техніки виконання (за сумою всіх видів) свідчать, що в експериментальних групах студенти показали кращі результати на 33,5% (p < 0,001), тоді як у контрольних лише на 1,23% (p > 0,05).

Виявлено, що запропонована програма теоретичної підготовки й методика комп’ютерного контролю теоретичних знань сприяла тому, що студенти експериментальних груп зробили менше помилок й отримали вищі результати на 29,2% (p < 0,001), ніж студенти контрольних груп 1,42% (p > 0,05).

Аналіз сформованості методичної підготовленості показав, що вона в цілому зросла, але дещо нижчою є в контрольних групах на 1,16% (p > 0,05) і кращою в експериментальних групах на 20,3% (p < 0,001).

З’ясовано, що завдяки використанню методики тренування з урахуванням індивідуального розвитку й комплексного підходу отримані результати фізичної підготовленості студентів експериментальних груп зросли на 24,1% (p < 0,001), у студентів контрольних груп – на 0,78% (p > 0,05).

6. Перевірка інноваційної технології навчання засвідчує, що запропонована програма викладання дисципліни „Легка атлетика з методикою викладання” у звичайних умовах педагогічної практики в школі показала її ефективність. Узагальнюючі оцінки за проведення різних форм навчальної діяльності в школі у студентів експериментальних груп (за всіма контрольними вимірами одиниць аналізу підрахунку) значно вищі й достовірніші (p < 0,001), ніж у контрольних (p > 0,05).

7. Розроблена й апробована інноваційна технологія використання активних форм навчання та отримані результати дослідно-експериментальної роботи з підготовки майбутніх учителів на факультетах фізичної культури вищих навчальних закладів сприяють „профілізації” всіх діяльних характеристик студентів, формуванню теоретичних, методичних, технічних і фізично-рухових показників. У процесі цілеспрямованого формування професійної підготовки студентів передусім перебудовується їхня методична, а потім вже спортивна підготовленість, які загалом стають фундаментом для подальшого вдосконалення фізкультурного професіоналізму.

Публікації автора:

1. Яловик В.Т., Сергієнко В.М. Теорія і методика вивчення видів легкої атлетики в школі (Біг. Стрибки. Метання): Навч. посіб. – Луцьк: Вежа, 2006. – 228 с. (Здобувачеві належить розробка легкоатлетичних засобів для удосконалення навчання техніки та розвитку рухових здібностей школярів і студентів).

2. Яловик В.Т., Сергієнко В.М. Технологія вдосконалення професійної майстерності майбутніх учителів фізичного виховання // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Сер.: Педагогіка. – 2003. – № 2. – С. 16–18. (Здобувачеві належить розробка програми експерименту, також математична обробка результатів дослідження).

3. Сергієнко В.М. Методика вивчення та оцінювання легкої атлетики на факультетах фізичного виховання // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. /За ред. С.С. Єрмакова. – Х. 2001. – № 13. – С. 3–6.

4. Сергієнко В.М. Тестування – найефективніший спосіб визначення підготовленості студентів на заняттях з легкої атлетики // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. /За ред. С.С.Єрмакова. – Х. 2002. – № 15. – С. 12–17.

5. Сергієнко В.М. Умови якісного вивчення легкої атлетики студентами факультетів фізичної культури // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: Зб. наук. пр. – Луцьк, 2002. – Т. 1. – С. 96–99.

6. Сергієнко В.М. Оцінювання виконання техніки легкоатлетичних вправ // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: Зб. наук. пр. – Луцьк, 2005. – С. 183–186.

7. Сергієнко В.М. Рівень фізичної підготовленості студентів факультету фізичної культури // Науковий вісник. Волинського державного університету імені Лесі Українки. – 2004. – № 4. – С. 199–202.

8. Сергієнко В.М. Стан методичної підготовки студентів // Спортивний вісник Придніпров’я. – 2006. – № 2. – С. 106–109.

9. Сергієнко В.М. Теоретична підготовка студентів при вивченні легкої атлетики на факультеті фізвиховання // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: Зб. наук. пр. IV Міжнар. наук.- практ. конф. – К.; Вінниця, 2001. – С. 264–267.

10. Сергієнко В.М. Аналіз сучасного вивчення студентами легкої атлетики у вузі // Біосоціокультурні та педагогічні аспекти фізичного виховання і спорту: Матеріали I Всеукр. наук. конф. – Суми, 2000. – С. 124–127.

11. Сергієнко В.М. Шкільні легкоатлетичні види у процесі підготовки вчителів фізичної культури // Біосоціокультурні та педагогічні аспекти фізичного виховання і спорту: Матеріали II Всеукр. наук. конф. – Суми, 2005. – С. 226–231.