Анотація до роботи:

Жуйков Г.Є. Інноваційні основи економіко-екологічної стратегії ефективного розвитку зрошуваного землеробства в нових умовах господарювання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК. – Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2006 р.

У дисертації проведено комплексне дослідження закономірностей та діалектичного взаємозв’язку економіко-екологічних складових ефективності розвитку зрошуваного землеробства України в сучасних умовах. Обґрунтовано концептуально-теоретичні, методологічні та методико-прикладні положення інтегральної оцінки ефективності функціонування зрошуваних агроекосистем за економічними і екологічними характеристиками використання водо-земельного потенціалу, а також проаналізовано вплив організаційно-економічних чинників і рівнів на економічно ефективний і екологобезпечний розвиток землеробства в умовах зрошення. Сформовано стратегію ефективного розвитку зрошуваного землеробства на інноваційних засадах використання економічного і екологічного потенціалу та розроблено інноваційну модель і системний механізм підвищення рівня його екологізації в Україні. Висвітлено інноваційні підходи, критерії, завдання, напрями та методи управління земле-водокористуванням і охороною агроресурсів при зрошенні земель.

Розглянуто практичні підходи підвищення ефективності використання матеріально-технічних, трудових і водно-земельних ресурсів у зрошуваному землеробстві та розроблено рекомендації щодо пріоритетних напрямів використання зрошуваної ріллі залежно від природно-ринкового середовища.

У дисертації на основі теоретико-методологічних узагальнень і розробок, системного та критичного аналізу існуючої практики ведення господарської діяльності в умовах зрошення земель обґрунтовано напрями, методи та способи вирішення важливої соціально-економічної й екологічної проблеми – підвищення рівнів ефективності, стабільності та екологобезпечності вітчизняного зрошуваного землеробства, переведення його на засади сталого розвитку. З метою наукового забезпечення вирішення зазначеної проблеми сформульовано відповідні концептуальні положення, наріжні принципи і методичні підходи, що ґрунтуються на інноваційній економіко-екологічній стратегії та ураховують фундаментальні вимоги, концепції сталого розвитку економіки і суспільства.

1. Показано, що визначальним чинником ефективного розвитку землеробства та інтенсифікації аграрного виробництва в степових районах України, які характеризуються недостатнім і нестабільним природним зволоженням, гарантом продовольчого забезпечення країни в екстремальних погодних умовах є зрошення земель.. Займаючи лише 6,7% в площі сільськогосподарських угідь, зрошувані землі щорічно забезпечують одержання майже 14% загального обсягу валової продукції рослинництва. В зоні південного Степу, де зосереджені основні масиви зрошуваних земель, на них виробляється 55-60% зерна кукурудзи, 75-80% овочів, до 90% сої, майже 70% продукції кормових культур, весь рис. Індекс продуктивності зрошуваних земель відносно незрошуваних становить 2,9-5,2.

2. Нинішній рівень економічної ефективності зрошуваного землеробства загалом і використання земельних і водних ресурсів зокрема є край низьким з тенденцією до подальшого падіння. Щодо екологічної ситуації в зонах функціонування великих зрошувальних систем, то її в цілому слід вважати несприятливою, а на деяких зрошуваних масивах – і гостро кризовою. Воднораз набирають дедалі більшого погіршення деградаційні процеси в зрошуваних агроландшафтах, що, безперечно, не може не відбиватися негативно на ефективності зрошуваного землеробства й урожайності поливних сільськогосподарських культур.

3. До основних причин, що зумовили значне зниження економічної ефективності вітчизняного зрошуваного землеробства і віддачі його ресурсо-виробничого потенціалу, як свідчить проведений системний аналіз, належать різке погіршення забезпечення виробництва на поливних землях матеріально-технічними та енергетичними ресурсами, недотримання агротехнологічних вимог і раціональних режимів зрошення, відсутність реальних та дієвих економічних реформ у сільському і водному господарстві. Наприклад, в Херсонській області, яка має найбільшу в Україні площу зрошуваних земель, за період 1990-2004 рр. поставки аграрному виробництву, зокрема дощувальних машин зменшилися з 6120 до 3230 одиниць, водоподача з 1813,5 млн. до 305,2 млн.м³, використання електроенергії на подачу води і дренаж – з 425,0 млн. до 201,1 млн. кВт-год, внесення органічних добрив – з 10 до 0,4 т/га, мінеральних – з 143 до 18 кг д. р. на 1га, або відповідно в – 2,1, 25 та 8,3 раза. Щорічні площі хімічної меліорації зрошуваних земель скоротилися з 100 тис. га до 4,5 тис. га. Наявний парк поливної техніки по Україні в 2005 р. налічував 8,0 тис. дощувальних машин за потреби 26,0 тис. одиниць. У результаті наявних 2,186 млн. га зрошуваних земель фактично в останні роки поливається лише третина – 730-750 тис. га.

4. Основною ж причиною загострення екологічної ситуації в зонах функціонування великих зрошувальних систем і погіршення еколого-меліоративного стану поливних земель є суто техніко-технологічна модель розвитку та інтенсифікації зрошуваного землеробства в Україні. Зазначена модель практично не враховувала екологічних чинників, критеріїв, вимог й обмежень при будівництві та експлуатації зрошувальних систем і використанні поливних земель, при переведенні суходольних агроландшафтів на зрошуваний режим функціонування. До інших причин загострення екологічної ситуації в зонах зрошення земель слід віднести: незадовільну роботу дренажних систем, підняття рівня грунтових вод, невиконання заходів з вапнування і гіпсування ґрунтів, значні втрати водних ресурсів у розподільно-зрошувальній мережі, порушення поливних режимів, низький технічний рівень експлуатаційних водогосподарських організацій, відсутність економічної відповідальності за нераціональне використання земельних та у першу чергу водних ресурсів тощо.

5. Сутність інноваційної економіко-екологічної стратегії ефективного розвитку зрошуваного землеробства в нових умовах господарювання полягає в нових підходах, які передбачають істотне підвищення дієвості використання матеріально-технічних, трудових і природних ресурсів в процесі агровиробництва на поливних землях, створення інституціальної сфери реалізації інноваційної політики, прогнозованість еколого-економічних і соціальних результатів та переведення його на екологобезпечну модель функціонування.

6. Інноваційна економіко-екологічна стратегія ефективного розвитку зрошуваного землеробства передбачає необхідність застосування системи економічних, екологічних та енергетичних показників за допомогою яких можна провести комплексну й усебічну оцінку ефективності як загалом функціонування зрошуваного землеробства і різних рослинницьких галузей, так і використання тих чи інших виробничих ресурсів, затрат на охорону земельних і водних ресурсів тощо. Зазначена система показників повинна включати: вартість додаткової продукції від зрошення, окупність поливної води врожаєм, водомісткість продукції окремих культур, енергомісткість і коефіцієнт енергетичної ефективності рослинницької продукції, інтегральний еколого-економічний ефект зрошуваних меліорацій, екологічність зрошуваного землеробства тощо.

7. Економіко-екологічне обґрунтування основних напрямів ефективного використання зрошуваних земель повинно враховувати зміни у відносинах власності, результати виробничої діяльності сільськогосподарських товаровиробників різних форм господарювання, перспективи створення стабільних ринків продовольства і сировини та орієнтуватися на вирішення проблем відтворення родючості ґрунту та водозбереження, усунення негативних екологічних наслідків, запобігання підтоплення, заболочення і засолення земель в умовах зрошення тощо.

8. З метою підвищення ефективності зрошуваного землеробства необхідно використовувати весь арсенал агротехнічних заходів. Так, за рахунок удосконалення структури посівів та впровадження еколого-економічно обґрунтованих сівозмін на всій площі зрошуваних земель можна скоротити на 61,2% питоме споживання поливної води та одержати понад 900 млн. грн. додаткового прибутку. На основі раціоналізації систем удобрення і захисту рослин є можливість в 2,2 раза підвищити окупність добрив, на 47-54% знизити витрати пов’язані з їх внесенням, та оптимізувати господарсько-біологічний кругообіг і баланс поживних речовин в зрошуваних ґрунтах. Застосуванням екологобезпечних систем обробітку ґрунтів можна зменшити на 14,3% затрати праці, на 30,5% палива та заощадити 730 мДж сукупної енергії. Перехід на вологозберігаючі режими зрошення може забезпечити економію 166- 997 кВт.-год. електроенергії (в залежності від вологовимогливості культури), що становить 38,2-224,4 грн./га, поливної води – 32,3-70,9%, пально-мастильних матеріалів 28,3-215,0 кг/га, або 50,0-86,0%, скорочення експлуатаційних витрат досягає 37,2% при суттєвому покращенні екологічного стану зрошуваних земель за рахунок стабілізації та усунення дії негативних ґрунтово-меліоративних процесів; комплексний еколого-економічний ефект від застосування лісових насаджень Дніпровського каскаду водосховищ за рахунок водоохоронних, ґрунтозахисних, полезахисних, санітарно-гігієнічних, рекреаційних та інших функцій досягає 15,7 млн. грн.

9. Державну підтримку мають одержувати насамперед ті напрями використання зрошуваних земель які забезпечують зростання їх продуктивності і в продукції яких вона заінтересована в першу чергу. Такими слід вважати – зерновиробництво, овочівництво, виробництво сої, насінництво, ті галузі рослинництва, що відповідають статусу високоліквідних на внутрішньому й зовнішньому ринках та є інвестиційно привабливими. Поряд з цим держава повинна підтримувати і стимулювати впровадження ресурсозберігаючих технологій і нових високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур, які дають можливість значно підвищити ефективність зрошуваного землеробства та одночасно забезпечити велику економію всіх виробничих ресурсів.

10. В ході реформування земельних відносин не повинна здійснюватися парцелізація зрошуваних земель. Адже це призведе до негативних соціально-економічних та екологічних наслідків, у т.ч. й до зниження ефективності використання. Тому зрошувані масиви (площею до 10 тис. га), функціонування яких забезпечується широкофронтальною дощувальною технікою, експлуатаційно-водогосподарськими службами та відпрацьованою інфраструктурою всього водогосподарського комплексу, доцільно використовувати єдиним масивом і зберегти в майбутньому їх цілісність. Невеликі зрошувані площі (до 2-3 тис. га) можна акціонувати, а локальні поливні ділянки (до 50-100 га) можуть бути приватизовані.

11. Для первинних колективів, що використовують поливні землі на великих державних зрошувальних системах і новітню широкозахватну техніку, найбільш перспективною формою організації праці в зоні Степу України в рільництві і кормовиробництві є агроформування, за яким закріплена науково обґрунтована 8-9-пільна сівозміна з середньою площею поливних земель не менше 100 га і частина прилеглих богарних сільськогосподарських угідь. Найбільш оптимальними за кількісним складом слід вважати колективи з 18-25 чоловік, які використовують 1000-1500 га земель, у т.ч. 800-1000 га поливних. В деяких районах зрошуваного землеробства, де традиційно має місце його вузька спеціалізація, найбільш ефективними можуть бути механізовані виробничі трудові колективи, за якими закріплено 300-400 га поливних земель. Фермерські господарства, функціонуючі в зоні зрошення, створювалися в свій час на землях запасу, а це, як правило, богарні землі, хоча в їх користуванні нині є в середньому по 17,0 га зрошуваних земель кожне. Спеціалізуються вони переважно на виробництві технічних, овочевих та зернових культур.

12. Перспективи подальшого розвитку зрошення земель в Україні залежатимуть насамперед від того, наскільки ефективною буде державна підтримка його, а також від реформування взаємовідносин між сільськогосподарськими товаровиробниками та водогосподарськими організаціями з метою створення такого організаційно-економічного механізму в межах зрошуваної системи, який забезпечить єдність їх виробничих та економічних інтересів. Саме створення організаційно-правових умов для підвищення взаємної економічної заінтересованості аграрних підприємств і водогосподарських експлуатаційних організацій, посилення їх мотивації у високоефективному використанні зрошуваних земель слід розглядати як одне з першочергових завдань.

13. Запровадження дійових механізмів державної підтримки та регулювання взаємовідносин між сільським і водним господарством пов’язане з виділенням під “Державну комплексну програму меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних і осушуваних сільгоспугідь на період до 2005 р. з прогнозом до 2010 р.”, цільових державних інвестицій окремим рядком у державному бюджеті України. Враховуючи те, що капіталовіддача у водогосподарському комплексі України в 4-6 разів вища, ніж фондовіддача в сільському господарстві, державні ресурси з матеріально-технічного, енергетичного та інших видів забезпечення сільськогосподарського виробництва для Степової зони необхідно сконцентрувати переважно на зрошуваних землях для одержання на них високих і стабільних урожаїв, у т.ч. й для формування державних резервів продовольства.

Публікації автора:

Монографії, розділи у колективних монографіях, брошури:

1. Жуйков Г.Є. Економічні засади ведення землеробства на зрошуваних землях: Монографія. – Херсон: Айлант, 2003. – 288 с.

2. Жуйков Г.Е. Организация и оплата труда в кормопроизводстве. //Интенсивное кормопроизводство на орошаемых землях. – К.:Урожай. – 1989. – С.214-220.

3. Жуйков Г.Е. Экономическая эффективность орошаемого земледелия //Справочник по орошаемому земледелию.– К.: Урожай, 1989. – С.235-238.

4. Вербицкий А.Е., Рыбаков В.И., Снеговой В.С., Жуйков Г.Е. Предпринимательство и его целевое планирование - неоспоримый залог успешного бизнеса. – Херсон, 2000. – С.69-104 (автору належить розробка методичних підходів до складання бізнес-планів, 1,1 др. арк.).

5. Жуйков Г.Є. Ефективність зрошення //Сучасний стан, основні проблеми водних меліорацій та шляхи їх вирішення. – К.: Аграрна наука, 2001. – С.24-29.

6. Жуйков Г.Є. Ефективність удосконалених технологій вирощування сільськогосподарських культур //Сучасний стан, основні проблеми водних меліорацій та шляхи їх вирішення. – К.: Аграрна наука, 2002. – С.92-95.

7. Сніговий В.С., Ушкаренко В.О., Жуйков Г.Є. та ін. Стан і напрямки високоефективного використання зрошуваних земель. – Херсон: РВЦ “Колос”, 2002. – 65 с. (автору належить економічна оцінка сучасного стану зрошення та обгрунтування ефективності основних напрямів використання зрошуваної ріллі, 0,8 др. арк.)

8. Ушкаренко В.О., Сніговий В.С., Жуйков Г.Є. та ін. Підвищення ефективності використання зрошуваних степових ландшафтів /За ред. акад. УААН Ушкаренко В.О. і чл.-кор. УААН Снігового В.С. – Херсон: РВЦ ХДАУ “Колос”, 2003. – 68 с. (автором зроблена економічна оцінка різних напрямів використання зрошуваних земель, 0,2 др. арк.).

9. Сніговий В.С., Жуйков Г.Є., Димов О.М. Використання зрошуваних земель //Система ведення сільського господарства Херсонської області (наукове супроводження “Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року”). – Херсон: Айлант, 2004.– Розд. 5.2. – С.57-60 (автором розраховані економічні показники розвитку рослинництва і частка зрошуваних земель в їх формуванні, 0,1 др. арк.).

Наукові статті у фахових виданнях:

10. Григораш М.М., Жуйков Г.Є. Економічні взаємовідносини господарств Каховського району Херсонської області з районним виробничим ремонтно-експлуатаційним об’єднанням меліорації і водного господарства //Зрошуване землеробство. – К.: Урожай. – 1991. – Вип.36. – С.95-99 (автору належить аналіз принципів і системи взаємовідносин між водогосподарським об’єднанням і сільгоспвиробником в умовах зрошення).

11. Жуйков Г.Е. Эффективность использования орошаемых земель в Херсонской области и пути ее повышения //Экономическая эффективность и проблемы экологии орошаемого земледелия. – Волгоград, 1991. – С.110-114.

12. Жуйков Г.Є., Писаренко В.А. Напрями оптимізації використання зрошуваних земель //Економіка АПК. – 1995. – №10. – С.57-59 (автором розрахована економічна ефективність різних режимів зрошення основних с.-г. культур).

13. Жуйков Г.Є. Стан і перспективи розвитку фермерства в зоні зрошення Степу України //Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 1996. – Вип.1. – Ч.4. – С.618-619.

14. Жуйков Г.Є. Стан, оцінка та економічні аспекти використання зрошуваних земель в ринкових умовах //Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць. – Одеса, 1999. – Вип. 3(6). – С.251-254.

15. Жуйков Г.Є. Організаційно-економічні чинники підвищення ефективності зрошуваного землеробства //Таврійський науковий вісник. –Херсон: Айлант, 1999. – Вип. 12. – С.131-134.

16. Жуйков Г.Є., Димов О.М. Порівняльна економіко-енергетична оцінка вирощування основних с.-г. культур на Півдні України //Вісник аграрної науки південного регіону. – Одеса, 2000. – № 2. – С.85-89 (автором обґрунтовано економічний пріоритет окремих сільськогосподарських культур).

17. Жуйков Г.Є., Димов О.М., Скора Л.М., Гречишкіна Л.А. Місце та роль фермерських господарств у формуванні аграрного ринку Херсонщини //Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – Вип. 82. – С.77-81 (автором розкрито економічне значення фермерства в створенні аграрного ринку).

18. Жуйков Г.Є. Сучасний природо-господарський стан та основні аспекти екологізації зрошення земель в Причорноморському регіоні України //Вісник аграрної науки Причорномор’я: Миколаїв. – 2001. – Спецвипуск 3 (12). – Т.2. – С.433-440.

19. Сніговий В.С., Жуйков Г.Є., Димов О.М., Сафонова О.П. Зрошення земель на Херсонщині: еколого-економічний стан, тенденції та перспективи розвитку // Водне господарство України. – 2001. – №1-2. – С.12-17 (автором висвітлено вплив екологічної складової на ефективність зрошуваного землеробства).

20. Степанова М.М., Жуйков Г.Є., Димов О.М. Пореформений розвиток аграрного сектора економіки Херсонської області //Економіка АПК. – 2002. - №5. – С.13-17 (автором освітлені питання ролі і місця поливних земель в підвищенні ефективності агровиробництва Херсонщини).

21. Сніговий В.С., Жуйков Г.Є., Сафонова О.П. Екологічний стан і продуктивність водо-земельних ресурсів у зонах зрошення зворотними стічними водами Кривбасу //Агроекологічний журнал. – 2002. – №1. – С.29-33 (автором проаналізовано економічні показники розвитку рослинництва на Інгулецькій зрошувальній системі).

22. Жуйков Г.Є., Димов О.М. Економічний потенціал зрошуваних земель південного Степу //Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2003. – Вип. 28. – С.227-230 (автором приведена економічна характеристика ресурсного потенціалу поливних земель).

23. Жуйков Г.Є., Димов О.М. Агроекономічні підходи до природо господарського ведення землеробства на зрошуваних землях //Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2003 . – Вип. 27 (спеціальний). – С.71-76 (автором обґрунтовані підходи до ведення землеробства на зрошуваних землях з позицій екологічної безпеки та природоохорони).

24. Жуйков Г.Є., Миронова Л.М. Тенденції сучасного розвитку овочепродуктового підкомплексу Херсонщини //Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. – Луганськ: ЛНАУ. – 2003. – Спецвипуск. – С.282-285 (автором проведена оцінка ефективності в розрізі окремих овочевих культур і визначено їх вплив на економіку овочевої галузі).

25. Жуйков Г.Є., Димов О.М., Миронова Л.М. Шляхи поліпшення фінансово-економічних показників розвитку тваринництва на Херсонщині //Економіка АПК. – 2003. - №7. – С.87-92 (автором розкрито значення кормової бази зрошуваного землеробства в підвищенні ефективності тваринницької галузі).

26. Жуйков Г.Є. Водогосподарський стан та організаційно-економічні засади підвищення зрошуваного землеробства в Україні //Вісник аграрної науки Причорномор’я: Миколаїв. – 2003. – №2-3. – С.91-95.

27. Сніговий В.С., Жуйков Г.Є., Димов О.М. Економічні важелі екологобезпечного ведення землеробства на зрошуваних землях південного Степу //Агроекологічний журнал. – 2003. – №2. – С.16-19 (автором розроблена система економічних заходів щодо екологобезпечного використання зрошуваних земель).

28. Жуйков Г.Є., Димов О.М. Напрями використання сільськогоспо-дарських земель Херсонщини в пореформений період // Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2004. – Вип. 31 (спеціальний). – С.125-129 (автором досліджено тенденції змін у використанні зрошуваних земель регіону в ході реформування АПК).

29. Жуйков Г.Є., Пеньковський В.П., Миронова Л.М. Сучасний стан і шляхи підвищення економічної ефективності цукробурякового виробництва на півдні України // Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2004. – Вип. 33. – С.230-234 (автором обґрунтовано напрями підвищення економічної ефективності виробництва цукрових буряків на зрошуваних землях).

30. Жуйков Г.Є., Миронова Л.М. Формування маркетингової діяльності в овочепродуктовому комплексі Херсонщини //Вісник ХНАУ. Серія „Економіка АПК і природокористування. – Харків: ХНАУ, 2004. – №8. – С.143-147 (автором розроблені рекомендації по формуванню маркетингової діяльності в овочівництві та показано її вплив на ефективність галузі).

31. Жуйков Г.Є., Пеньковський В.П., Миронова Л.М. Економічна ефективність окремих агротехнічних заходів при вирощуванні цукрових буряків //Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2004. – Вип. 34. – С.230-234 (автором здійснена економічна оцінка окремих агротехнологічних прийомів).

32. Жуйков Г.Є., Миронова Л.М., Димов О.М., Жаров О.Г. Еколого-економічна оцінка продуктивності зрошуваних земель Херсонщини //Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2005. – Вип. 41. - С. 189-193 (автором розкритий взаємозв’язок економічних і екологічних аспектів в інтегральній оцінці потенціалу зрошуваного землеробства).

33. Жуйков Г.Є., Миронова Л.М., Димов О.М., Жаров О.Г. Вплив зрошення на підвищення економічної ефективності агровиробництва Херсонщини // Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2005. – Вип. 40. - С. 223-228 (автором здійснена економічна оцінка окремих напрямів використання поливних земель в підвищенні ефективності агровиробництва області).

34. Жуйков Г.Є., Миронова Л.М., Димов О.М., Желтова А.Г. Трансформація земельних відносин в аграрному секторі Херсонської області //Землеустрій і кадастр. – 2005. – №1. – С.78-83 (автором висвітлена динаміка трансформаційних переходів земельних ділянок в загальному земельному фонді області та причини переводу поливних земель в суходольні).

35. Жуйков Г.Є., Димов О.М., Жаров О.Г. Ефективність використання зрошуваних земель і потенціалу водогосподарського-меліоративного комплексу Херсонської області //Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2005. – Вип. 38. - С. 180-185 (автором охарактеризовано стан та потенціальні можливості обласного водогосподарського комплексу в підвищенні ефективності зрошуваного землеробства регіону).

36. Жуйков Г.Є., Димов О.М. Зрошення і його роль у підвищенні економічної ефективності землеробства //Економіка АПК. – 2006. - №5. – С.55-59 (автором висвітлені основні економічні важелі підвищення продуктивності поливних земель і роль зрошення в стабілізації економіки вітчизняного АПК).

37. Степанова М.М., Димов О.М., Жуйков Г.Є. Оптовий ринок як чинник ефективного маркетингу плодоовочевої продукції //Економіка АПК. – 2006. - №6. – С.91-95 (автором обґрунтована необхідність нарощування овочевої продукції за рахунок більш ефективного використання зрошуваного земельного фонду та формування інфраструктури оптової торгівлі в контексті розвитку економіки області).

Результати дисертаційного дослідження висвітлено також в 50 інших публікаціях і тезах доповідей на Міжнародних науково-практичних конференціях.