Анотація до роботи:

ЛЕБЕДЄВА Р. Ю. Інноваційний менеджмент трансформації підприємств сфери послуг – рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. – економіка та управління підприємствами (машинобудування, агропромисловий комплекс, туристичні підприємства та підприємства рекреаційного комплексу) – Європейський університет, Київ, 2009.

У дисертаційної роботі досліджено науково-теоретичні аспекти розвитку і суті інноваційного менеджменту трансформації підприємств як методу кардинального їх перепроектування. Проаналізовано сучасні концепції та підходи до практичної реалізації інноваційних прийомів у менеджменті, визначені технологія його здійснення, особливості та специфіка у порівнянні з іншими методами трансформації підприємств сфери послуг.

Розкрито сутність інноваційного менеджменту, встановлено визначальні блоки системи інформаційного та організаційного забезпечення трансформаційних процесів. Обґрунтовано, що діяльність сучасних підприємств сфери послуг повинна розглядатись як інтегрований управлінсько-економічний процес, що відбувається всередині підприємства і складається із множини окремих операцій, що відбуваються на різних техніко-технологічних рівнях і сприяють (або гальмують) переходу його з одного якісного стану в інший. Запропоновано триступеневу методику діагностики передумов сприятливості інноваційних трансформацій підприємств сфери послуг, спрямовану на виявлення й нейтралізацію внутрішніх та зовнішніх резервів, а також вироблення еталонних механізмів активізації прихованих джерел.

Розроблено оптимізаційну модель пропорційного оптимізаційного зростання та відновлення фінансової рівноваги шляхом обґрунтованих трансформацій внутрішніх організаційно-фінансових механізмів і контролінгових підсистем санаторно-курортних закладів з урахуванням сучасних концепцій та методичних підходів.

В дисертації проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі щодо трансформації підприємств сфери послуг на підставі впровадження продуктових та організаційних модифікацій, спрямованих на підвищення інноваційності управління господарськими процесами.

1. На підставі ґрунтовного аналізу наукових досліджень з інноваційного менеджменту та теорії управління підприємствами сфери послуг дисертантом обґрунтовано чільне місце якості і споживчої цінності сервісної продукції як факторів успішної діяльності підприємства сфери послуг. У дослідженні показано, що поліпшення якості обслуговування клієнтів сервісних підприємств потребує істотних змін не лише у системі стратегічних і тактичних цілей підприємств сфери послуг, а й істотних модифікацій управління бізнес-процесами.

2. У ході дослідження наявних наукових підходів щодо визначення економічної сутності поняття “сервіс” та його місця у процесі виробництва й розподілу матеріальних і нематеріальних благ встановлено необхідність застосування комплексного сервісу на стадії розподілу як способу повнішого задоволення інтересів і споживчих вимог покупців. Відповідно до встановленої часово-просторової характеристики умов ефективного сервісу виявлено найдоцільнішу форму його реалізації за сучасного рівня розвитку ринкових відносин — комплекс логістичних послуг.

3. Автором встановлено, що незбалансованість між характеристиками сервісного продукту та вимогами клієнтів до них є основною причиною неефективності нововведень у сфері послуг. Це спричиняє до нових пошуків способів поліпшення діяльності виробників відповідно до розгалуженої системи критеріїв. Таким чином, підвищення якості комплексу сервісу потребує ретельної дослідницької роботи та наукового обґрунтування напрямів удосконалення сервісної продукції і може розглядатися як продуктова трансформація діяльності підприємств.

4. Дисертантом аргументована необхідність трансформацій підприємств сфери послуг як дієвого механізму їхньої адаптації до динамічних умов ринкового середовища, а також з’ясовано, що основними формами процесів є реорганізація, реструктуризація та реінжиніринг бізнес-процесів підприємств. Внутрішнім чинником здійснення трансформаційних процесів сервісних підприємств є неповна реалізація власного ресурсного потенціалу. Зовнішні ж фактори визначаються безпосередньо споживчими смаками та уподобаннями покупців послуг, які віддзеркалюють об’єктивні макро- та мегаекономічні тенденції.

5. З метою наукового обґрунтування напрямів та глибини інноваційних трансформацій сервісних підприємств у роботі розроблено триступеневу методику діагностики передумов інноваційних трансформацій. Кожний ступінь методики передбачає у свою чергу три стадії аналізу і дає можливість поступово уточнити внутрішні (виробничо-збутові та фінансові) і зовнішні чинники, що ускладнють отримання економічного ефекту від виробництва й реалізації нововведень. Застосування розробленої методики для діагностики вітчизняних здравниць Криму виявило відсутність зв’язку між збутовою стабільністю підприємств та обсягами їхньої виробничої бази. Завдяки розробленій методиці підприємства як об’єкти аналізу класифікувалися за рівнем складності інноваційних трансформацій на сприятливі (санаторії «Місхор» та «Ай-Петрі») та складні (санаторії «Україна», «Лівадія» та «Курапати»).

6. На третьому ступені діагностики передумов інноваційних трансформацій встановлено, що узгодження економічних інтересів виробника інновації та кредиторів або споживачів в цілому сприяє підвищенню прибутковості від нововведення. Однак, доведено, що зацікавленість держави у привласненні частини прибутку від успішного нововведення гальмує діяльність інноваційних підприємств. Дієвим важелем послаблення податкового тиску на виробництво сервісних нововведень є модифікація структури їхньої собівартості на користь інтенсифікованого використання трудових ресурсів, що обумовлено обчисленими кількісними параметрами еластичності заміни витрат людського й матеріального капіталу.

7. Інноваційні трансформації передбачають асортиментні зрушення сервісного продукту та спрямовані на підвищення ділової активності підприємств. У роботі запропоновано шляхи удосконалення управління реалізацією оздоровчих послуг із застосуванням модифікованої системи управління запасами, яка передбачає поєднання АВС-, ХYZ-аналізу, а в разі державної фінансової підтримки чи можливості залучення іноземних інвестицій доповнення QRS-аналізом. Розроблену систему аналізу запасів сервісної продукції рекомендовано застосовувати не лише на етапі планування, а й з метою деталізації факторного впливу окремих інновацій на динаміку прибутку здравниць.

8. Для удосконалення управління трансформаціями фінансових підсистем сервісних підприємств та мінімізації інноваційних ризиків у роботі побудовано оптимізаційні моделі фінансової рівноваги інноваційно активних санаторно-курортних підприємств. Як показали результати оптимізаційних розрахунків, організаційні поліпшення можливі лише за умов цільового використання залучених фінансових ресурсів та недопущення зростання дебіторської заборгованості санаторіїв.

9. Встановлено, що інноваційні трансформації управління підприємствами сфери послуг необхідно здійснювати шляхом створення дворівневої системи контролінгу, вищою з яких маркетинговий контроль, спрямований на узгодження внутрішніх модифікацій із тенденціями змін зовнішнього середовища. Доведено, що збалансованість між трьома складовими другого рівня контролінгу (дисциплінарного, творчого та фінансового) досягається завдяки синхронізації стадій життєвого циклу різних інноваційних продуктів та спрямована на забезпечення безперервності процесу удосконалення сервісу.