У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробленні теоретико-методологічних засад формування принципів та методів управління інноваційним розвитком підприємств на стадії науково-технічної підготовки виробництва. На основі проведених досліджень можна зробити такі висновки: 1. Проведений аналіз наукових здобутків показує, що усі дослідники погоджуються з висновком про необхідність забезпечення розвитку вітчизняної економіки на інноваційних засадах. У провідних країнах світу нарощення валового внутрішнього продукту, збільшення обсягів експорту, завоювання світових ринків відбувається в основному за рахунок продуктів інноваційного характеру. Стан вітчизняної сфери науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт свідчить про наявність суттєвих проблем, які характеризуються скороченням чисельності працівників та зменшенням кількості галузевих організацій та служб підприємств цього профілю. У ринкових умовах, без належної державної підтримки, виникає необхідність по-новому організовувати НТПВ на підприємствах. 2. На стадії науково-технічної підготовки виробництва закладаються основи інноваційного розвитку, визначаються його стратегічні орієнтири, формуються засади побудови, напрями, зміст та характер розвитку підприємства. Аналіз процесу НТПВ показав необхідність вдосконалення цього напряму внутрішньозаводської діяльності. Інновації надають можливість вдосконалювати виробничу систему як в сенсі її економічності, так і в екологічному та соціальному аспектах. 3. Важливим чинником інноваційного розвитку підприємства є забезпечення такої науково-технічної підготовки виробництва, яка відповідає вимогам сучасного стану розвитку техніки, технології, менеджменту. Науково-технічна підготовка виробництва за метою і змістом покликана забезпечувати підготовку і впроваджувати інновації (розробка нових виробів, запровадження нових технологій, удосконалення технічних засобів, зміна систем управління виробництвом тощо). Названий комплекс вимагає значних фінансових ресурсів, надати які можуть лише потужні інвестори. 4.Урахування вимог реалізації наукової та дослідно-конструкторської підготовки дозволяє удосконалити систему принципів інноваційного розвитку, що дозволить менеджерам підприємств конкретизувати цілі та завдання НТПВ. Зокрема, запропоновано відомий принцип єдності організаційної структури управління інноваційним розвитком підприємства диференціювати на два: принцип єдності організаційної структури управління НДДКС та принцип єдності організаційної структури управління технічним розвитком виробництва, а також доповнити їх принципами інформаційної повноти і єдності умов заохочення учасників науково-технічної підготовки виробництва. 5. Ринкові умови зумовлюють необхідність використання керівниками підприємств матричної структури управління НТПВ і створення на цій основі науково-творчих колективів, які об’єднують науковців та інженерів на етапі виконання дослідницьких, проектних і технологічних робіт, а також науково-виробничих колективів з науковців, інженерів та робітників на етапі виробничої реалізації інноваційних проектів. 6. Для створення ефективного мотивування працівників НТК та НВК сформовані умови їх преміювання з фонду заробітної плати та з прибутку. Економісти підприємств можуть використовувати розроблені моделі розрахунку розмірів премій як для колективів, так і для окремих працівників. Запропоновано метод визначення розміру коефіцієнта трудового досягнення окремих працівників у результатах роботи колективу, що забезпечить об’єктивність преміювання. 7. Проведення науково-технічної підготовки виробництва супроводжується отриманням особливих ефектів, зокрема, від скорочення термінів відволікання ресурсів на проведення НТПВ, а також від запобігання можливих втрат. Економісти і фінансисти підприємств можуть використовувати запропоновані моделі визначення виявлених різновидів економічних ефектів. 8. Результати, отримані у дисертаційному дослідженні, можна рекомендувати: - Міністерству економіки України для використання на промислових підприємствах України; - Міністерству освіти і науки України при впровадженні окремих положень у державні стандарти напрямів підготовки фахівців “Економіка і підприємництво” та “ Менеджмент”. |