Анотація до роботи:

Синишин Р.І. Іншомовні слова корейського походження в українській мові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

Досліджено проблематику лексичного аспекту мовної картини світу. Лексичний склад мови розглянуто як найтиповіше вираження ментальності й культури народу. Запозичення виступають предметом розгляду в контексті теоретичних проблем мовних контактів і контактологічної історії української мови. Проаналізовано сучасний стан студій над іншомовними словами східного походження в українській мові.

Вивчено роль позамовних і мовних чинників у процесі появи іншомовних слів корейського походження в українській мові. Показано місце студій над українсько-корейськими мовними контактами серед інших кореїстичних студій, здійснюваних в українській лінгвістиці. Визначено типологічні риси корейської мови, складні для носіїв української мови.

Центральною проблемою дослідження виступає фонетична, графічна, семантична та граматична адаптація іншомовних слів корейського походження в українській мові. Спеціальну увагу приділено корейським власним назвам та їх написанню в українській мові. Вироблено рекомендації щодо вимови та написання іншомовних слів корейського походження в українській мові (порівняно з російською й англійською).

Здійснено тематичну класифікацію лексем корейського походження в українських текстах. Запропоновано модель словесного образу Кореї в українській мовній картині світу.

1. У проблематиці активно здіснюваних у кінці ХХ – на початку ХХІ століття студій над мовними картинами світу переважає лексичний аспект, у межах якого визначаються ключові поняття світосприйняття народу, відображені в мові. Лексичні запозичення є індикаторами взаємодії картин світу мови-донора і мови-реципієнта, показуючи, як одна мова через іномовні лексичні елементи освоює фрагменти мовної картини світу іншої мови, витворюючи вже в собі картину світу цієї чужої мови.

2. В українській лінгвістиці ХХ – початку ХХІ століть ґрунтовно досліджуються теоретичні аспекти мовних контактів (контактна взаємодія лексики, фразеології, семантики, морфології, синтаксису, теорія субстрату, двомовність, ономастичні контакти тощо) і конкретний контактний мовний матеріал (взаємодія української мови з іншими слов’янськими та західноєвропейськими мовами), однак українські орієнталізми (за винятком тюркізмів та іранізмів), зокрема кореїзми, потребують детальнішого вивчення.

3. З’ясовано, що в оригінальних і перекладних з корейської українськомовних текстах на корейську тематику зустрічається до 300 лексичних кореїзмів різних тематичних груп (назви рослин, тварин, їжі та напоїв, одягу та взуття, грошових одиниць, мір, спортивна, релігійно-міфологічна, соціально-політична, наукова термінологія, звертання, вигуки, значущі ономастичні одиниці), які здебільшого належать до безеквівалентної лексики та являють собою елементи змалювання національного колориту – екзотизми.

4. Визначено фонетичні та морфологічні особливості корейської мови, що викликають труднощі у носіїв української мови при засвоєнні іншомовних слів корейського походження: голосний //, напружені та придихові приголосні, // тощо, одзвінчення глухих приголосних між голосними всередині слова й на межі слів, відсутність роду, уникання позначення множини, наявність протиставлення словникової форми і номінатива та ін.). Ці особливості ускладнюють адаптацію корейських лексем в українській мові і викликають необхідність фонетичної та граматичної корекції іншомовних лексем у відповідності до їх звучання в мові-донорі. З’ясовано, що основні зміни у процесі адаптації українських кореїзмів стосуються тих фонетичних та морфологічних рис, які типологічно відрізняють корейську мову від української. Правопис кореїзмів-екзотизмів, не повністю засвоєних українською мовою, може зберігати риси мови-донора, не цілком відповідаючи нормам української мови (зокрема, порушуючи іноді “правило дев’ятки”). Семантична адаптація лексем корейського походження в українській мові полягає передусім у звуженні їхньої семантики. Граматична адаптація виражається у набутті лексичними кореїзмами в українській мові категорій роду, числа та відмінка.

5. Іншомовні слова корейського походження в українській мові у своїй сукупності становлять фрагмент корейської мовної картини світу, котра у процесі освоєння кореїзмів українською мовою стала частиною українськомовної картини світу й утворила в ній образ Кореї.

6. Опис лексичних кореїзмів української мови у формі словника становить фрагмент корейської мовної картини світу в її освоєнні українською мовою.

Перспективи дослідження полягають у можливості використання його теоретичних результатів і матеріалу для зіставного дослідження історії кореїзмів, китаїзмів та японізмів української мови, побудови синтезованої історії орієнталізмів української мови у контексті українсько-східномовних контактів загалом, культурологічної інтерпретації іншомовних слів як словесних символів матеріальної й духовної культури.

Результати дисертаційного дослідження висвітлені в перелічених нижче публікаціях (загальним обсягом 21,2 друк. арк. (з них 14,1 друк. арк. особисто автора).

Основні

1. Класифікація корейських лексичних елементів українського тексту (за романами Лі Гі Єна „Земля” та „Рідний край”) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К.: Вид. дім Д.Бураго, 2004. – Вип. 11. – Кн. 2. – С. 148–151.

2. Питомі корейські слова (не китайського походження) в українських текстах // Українське мовознавство. – К.: Вид. дім Д.Бураго, 2004. – Вип. 29/30. – С. 121–124.

3. Деякі семантичні проблеми відтворення лексичних кореїзмів в українських текстах // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. – К.: Видавничий центр Київського національного лінгвістичного університету, 2004. – С. 216–217.

4. Фонетична та графічна адаптація корейських лексичних елементів в українських текстах // Українське мовознавство: Міжвідомчий науковий збірник. – К.: Вид.-полігр. центр “Київський університет”, 2004. – Вип. 32/33. – С. 158–160.

5. Відбиття корейсько-українських культурних контактів у лексиці української мови // Українське мовознавство: Міжвідомчий науковий збірник. – К.: Вид.-полігр. центр „Київський університет”, 2003. – Вип. 26. – С. 19–23. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

6. Галузева корейська лексика в українських текстах (на матеріалі спортивної термінології) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – К.: Київський національний університет ім. Т.Шевченка, 2004. – Вип. 10. – С. 444–449. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

7. Деякі перспективи дослідження мовної картини світу // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. – К.: Вид. дім Д.Бураго, 2005. – Вип. 16. – Книга 1. – С. 310–313. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс, О.І.Сушко.

8. Відбиття мовної картини світу в українській лексиці і фразеології // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових праць / Відп. ред. Н.М.Корбозерова. – К.: Вид. центр Київського національного лінгвістичного університету, 2005. – Вип. 15. – С. 119–123. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс, О.І.Сушко, М.В.Якименко.

Додаткові

9. Словесний образ Кореї в українському мовопросторі. – К.: Вид. дім А+С, 2007. – 184 с. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

Рец.: Житеньова Л.В., канд. пед.н. // Мова та історія. – К., 2007. – Вип. 93. – С. 85–86.

Переверзєв Д.І. // Критика. – 2007. – Ч. 6. – С. 16.

Коринько Д. // Происхождение языка и культуры. – 2007. – № 2. – С. 59.

Пучков А.А., канд. архіт. // Янус Нерухомість. – 2007. – № 13. – С. 25.

10. Символи корейської культури в українській мові в контексті української кореїстики. – К.: Альфа друк, 2007. – 20 с. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс, Д.Переверзєв. – Українською і корейською мовами.

11. Словник лексичних кореїзмів українських текстів. – К.: Альфа друк, 2007. – 19 с.

12. Запозичена лексика східномовного походження в контексті контактологічної історії української мови. – К.: Альфа друк, 2007. – 44 с. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

13. Корейські елементи українського тексту (за українським перекладом роману Лі Гі Єна “Рідний край”) // Мова і культура. – К.: Вид. дім Д.Бураго, 2003. – Вип. 6. – Т. V. – Ч. 2. – С. 299–303. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

14. До проблеми теорії мовних контактів // Мова та історія. – К., 2005. – Вип. 83. – С. 54–62.

15. Дослідження корейської мови в українській лінгвістиці // Мова та історія. – К., 2007. – Вип. 91. – С. 25–33.

16. Мовні контакти (“змішування мов”): від наукового напрямку Г.Шухардта – І.О.Бодуена де Куртене – М.Я.Марра до сучасної лінгвістики // Мова та історія. – К., 2005. – Вип. 84.

17. Деякі аспекти досліджень мовних контактів в українському мовознавстві // Мова та історія. – К., 2006. – Вип. 89. – С. 34.

18. Елементи специфіки світобачення як контекст дослідження лексичного вираження картини світу // Мова та історія. – К., 2006. – Вип. 90. – С. 22–27.

19. Українській лінгвістичній кореїстиці – півстоліття // Мова та історія. – К., 2003. – Вип. 63/64. – С. 5. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

20. Проблема походження давнього етноніма корейців у євразійському мовно-культурному контексті (попереднє повідомлення) // Мова та історія. – 2002. – Вип. 60. – С. 30–34. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

21. Науковий семінар з кореєзнавства // Мова та історія. – 2002. – Вип. 61. – С. 48. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

22. Корейська мова: Матеріали до бібліографії // Мова та історія. – К., 2003. – Вип. 63/64. – С. 70–71. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

23. Корейські лексичні елементи українського перекладу роману Лі Гі Єна „Земля” як матеріал до спецкурсу „Мовні контакти” // Мова та історія. – К., 2003. – Вип. 65. – С. 29–36. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

24. Корейське слово в українському тексті (поезія, проза, публіцистика) як матеріал спецкурсу „Мовні контакти” // Мова та історія. – К., 2003. – Вип. 66. – С. 23–27. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

25. Лексичні кореїзми в українських текстах літературознавчої тематики // Мова та історія. – К., 2004. – Вип. 67. – С. 40–45. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

26. Корейська лексика в українських лінгвістичних, лінгво-фольклористичних, фольклорних та художніх текстах (матеріал до посібника з мовних контактів) // Мова та історія. – К., 2004. – Вип. 68. – С. 38–45. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

27. Мовні символи корейської культури у довідково-країнознавчому виданні // Мова та історія. – К., 2004. – Вип. 69. – С. 105–113. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

28. Матеріали до словника корейських лексичних елементів українських текстів // Мова та історія. – К., 2004. – Вип. 70. – С. 107–121. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

29. Корейська лексика в українському тексті з музики й танцю // Мова та історія. – К., 2004. – Вип. 71. – С. 81–83. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

30. Корейська мова: Матеріали до бібліографії. Випуск 3 // Мова та історія. – К., 2004. – Вип. 72. – С. 136–137. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

31. Українська кореїстика на початку ХХІ століття // Vovk, Victoria V. Textbooks for Studying Korean Language as a Foreign Language in Countries of the Former Soviet Union as a Methodical Problem: Ukrainian Case Study. – К.: Альфа друк, 2007. – С. 3–4. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

32. Українсько-корейські мовні контакти // Розвиток корейської лінгвістики та літературознавства в Україні. – Сеул, 2007. – С. 147–151. – Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

33. Типологічно специфічні особливості корейської мови з точки зору носія української мови // Українська кореїстика ХХІ століття: Міждисциплінарний науковий збірник. – К.: Альфа друк, 2007. – Вип. 1. – С. 17–21.

34. Рекомендації щодо українськомовної передачі іншомовних слів корейського походження // Мова та історія. – К., 2007. – Вип. 93. – С. 69–72.