Дослідження процесу формування ринку цінних паперів з позицій інституційної теорії дозволило виявити низку негативний тенденцій, породжуваних особливостями інституційного середовища трансформаційної економіки. Ці тенденції не можуть бути виявлені при використанні традиційних методів аналізу фондового ринку, які використовуються загальними теоріями грошей та фінансів, але внаслідок свого значного деструктивного потенціалу мають бути якомога скоріше подолані у зв’язку з викликами, що несе з собою зростання ступеню відкритості національної економіки під впливом глобалізації. Дослідження показало, що інституційна динаміка ринку цінних паперів, що формується, будучи відносно автономною у своєму розвитку як від потреб реального сектора економіки, так і від регуляторного впливу з боку держави, одночасно значною мірою залежить від регуляторної політики, яка здатна як сприяти закріпленню позитивних тенденцій інституційного будівництва, так і гальмувати відповідні позитивні зміни і навіть завдавати значної шкоди розвитку ринку цінних паперів, а через це – і розвитку усієї економічної системи. Із проведеного дослідження випливає, що пріоритетним напрямком підвищення ефективності інституційного будівництва на перехідному фондовому ринку є вдосконалення нормоутворення, оскільки без науково обґрунтованої формалізації норм взаємодії його суб'єктів він буде приречений на хронічне несприйняття сучасних прогресивних світових тенденцій функціонування цього сектора економіки. Дисертант вважає, що серед таких науково обґрунтованих рекомендацій з удосконалення інституційного будівництва на ринку цінних паперів першочергове значення мають заходи, перераховані у п. 8 наукової новизни. Усвідомлення величезного потенціалу національного фондового ринку для прискорення темпів економічного зростання і максимальне сприяння з боку держави реалізації цього потенціалу, на думку дисертанта, має становити одну з найактуальніших складових сучасної макроекономічної політики в Україні, яка поки що не посіла належного місця. |
