Анотація до роботи:

Заплотинський Г.С. „Інститут темників у формуванні державності татарських народів наприкінці ХІІІ ст. – І половині ХV ст.(на матеріалах мангуто-ногайців)”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – Всесвітня історія. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2007. – 200 с.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми соціально-політичного статусу інституту темників у Монгольській імперії ХІІІ ст. та Золотій Орді та його впливу на процеси, пов’язані з виокремленням низки татарських народів у окрему народність. Висвітлюються основні етапи входження мангутів до складу держави Чингізхана, а також їх становлення як самостійного етно-політичного утворення на терені Золотої Орди та роль у цих процесах темників Ногая, Мамая, Балтичака, Едигея. Основними принципами етнічного формування ногайців були: мангутська еліта поєднувалася з „козаками” – відщепенцями інших народів, що не мали належності до конкретної тисячі в системі Золотої Орди. Політичну роль мангутів та їх темників у ключових періодах Золотоординської історії показано як у внутрішніх смутах, так і під час зовнішньої агресії. Проаналізовано основні причини, як об’єктивні, так і суб’єктивного плану, що зумовили виникнення на терені Золотої Орди самостійних етнополітичних утворень – Ханств та Орд. Розкрито передумови формування політичної системи Ногайської Орди та місця її лідерів у татарському світі ІІ половини ХVст.