Результатом дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування концепції залучення трансакційних витрат до аналізу функціонування інституцій корпоративного управління. Це дозволило сформулювати наступні висновки та пропозиції: 1. Виходячи з аналізу основних положень теорії корпоративного управління, визначено інституціональний підхід як пріоритетний для визначення напрямів підвищення ефективності корпоративного управління. Корпоративне управління розглядається як система інституцій, яку створено для забезпечення прав акціонерів на залишковий доход у вигляді дивідендів та права управління корпорацією через право голосу, а якість якої визначається рівнем та структурою трансакційних витрат управління корпоративними правами та захисту прав власності. З цього витікає, що підвищення ефективності інституцій корпоративного управління слід визначити, як процес зниження трансакційних витрат. 2. Формування інституцій корпоративного управління в світі відбувалося шляхом законодавчого закріплення існуючих господарських практик. Для транзитивних економік спостерігається зворотна тенденція –інституції корпоративного управління було створено державою раніше, ніж економічні агенти відчули потребу у таких інституціях та сформували на них попит. Подальші ринкові перетворення виявили розбіжності між існуючими господарськими практиками та системою формальних інституцій, що призвело до виникнення та розвитку неформальних інституцій, які заміщували формальні. 3. Дослідження дозволило розробити методологію класифікації ключових факторів, що впливають на величину та структуру трансакційних витрат. Запропонована класифікація дозволяє обґрунтувати основні напрями зниження трансакційних витрат у різних ланках корпоративного управління. 4. Аналіз функцій, які виконують інституцій корпоративного управління, дозволив виявити, що усі інституції корпоративного управління поділяються на зовнішні та внутрішні. Визначено, що зовнішні інституції корпоративного управління полегшують доступ до інформації про діяльність корпорації та захист прав власності, знижуючи відповідні трансакційні витрати, а внутрішні інституції вирішують проблеми розподілу влади усередині корпорації та знижують трансакційні витрати управління мотивацією учасників корпоративних відносин. 5. Вивчення різних підходів до визначення поняття інституційної ефективності дозволило виявити суттєвий недолік існуючих оцінок ефективності інституцій, який полягає у нехтуванні нерівномірністю розподілу переговорної сили між економічними агентами. Її урахування дозволило визначити ефективну інституцію як таку, що забезпечує розподіл благ у відповідності до переговорної сили економічних агентів та відносної цінності ресурсів, які залучено до контрактних відносин. У свою чергу, переговорна сила визначається витратами актуалізації влади, які за своєю сутністю є трансакційними. 6. Розроблено концепцію залучення трансакційних витрат до аналізу функціонування інституцій корпоративного управління, яка передбачає: визначення структурних характеристик трансакційних витрат, типи зв’язку між трансакційними витратами та інституціями; визначення функцій інституцій корпоративного управління; аналіз рівня трансакційних витрат та структури інституцій корпоративного управління у контексті історичного розвитку; побудову сурядних та підрядних зв’язків між інституціями корпоративного управління, трансакційними витратами та зовнішнім середовищем; виявлення протиріч у системі інституцій корпоративного управління; визначення ієрархії протиріч в залежності від величини їхнього впливу на ефективність діяльності корпорації; знаходження шляхів подолання цих протиріч шляхом управління трансакційними витратами. 7. Результати теоретико-ігрового моделювання взаємодії між мажоритарними та міноритарними акціонерами, за умов концентрованої власності, дозволили встановити, що межі економічно-ефективної концентрації власності у корпорації за відсутності дієвих механізмів контролю за діяльністю мажоритарних акціонерів, визначаються величиною трансакційних витрат ухиляння від сплати дивідендів. 8. Обґрунтовано методологічні положення щодо вдосконалення інституцій корпоративного управління, зокрема: скорочення трансакційних витрат захисту прав власності міноритарних акціонерів шляхом впровадження заходів щодо підсилення їхньої переговорної сили; введення системи інституціональних обмежень, які б скорочували трансакційні витрати опортуністичної поведінки менеджменту; скорочення трансакційних витрат корпоративного контролю через нормалізацію ринку злиттів і поглинань. Результати проведеного в дисертації дослідження були використані в практиці викладання на кафедрі економічної теорії Донецького національного технічного університету навчальних дисциплін “Інституціональна економіка” та “Фінансові ринки”. | 