Анотація до роботи:

Кривоус В.Б. Інтеграція України в світовий ринок інновацій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Тернопільський національний економічний університет. – Тернопіль, 2008.

Дисертацію присвячено розробці обґрунтованих методичних та науково-практичних рекомендацій щодо активізації інтеграції України у світовий ринок інновацій. У дисертаційній роботі досліджено теоретичні засади інноваційного розвитку в світовій економіці та інтеграційної взаємодії в контексті входження у світовий ринок інновацій економічних суб’єктів різного рівня, проаналізовано сучасні тенденції розвитку світового ринку інновацій та участі національних інноваційних систем розвинених країн світу і України в міжнародному поділі праці в інноваційній сфері, виявлено вплив конкурентних переваг національних інноваційних систем та економічних важелів на розвиток конкурентного середовища світового ринку інновацій. Доведено регулюючу і стимулюючу роль держави в активізації інноваційної діяльності, підвищенні наукоємності виробництва та перерозподілі фінансових ресурсів на користь науково-технічного та людського потенціалу. Крім того, гармонізація інтересів держави і бізнесу в умовах інтеграції у світовий ринок інновацій сприятиме оновленню асортименту продуктів інтелектуальної праці, швидкому реагуванню на кон’юнктуру ринку в умовах міжнародного конкурентного середовища, високому рівню комерціалізації нововведень.

Обґрунтовано напрямки посилення інноваційної складової в моделі розвитку України як об’єктивної передумови результативності її інтеграції у світовий ринок інновацій, модель залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України. Доведено доцільність для національної інноваційної системи України використання економічних механізмів інтеграції у світовий ринок інновацій. Запропоновано формування інформаційно-комунікаційної інфраструктури ринку інновацій в системі інституційного забезпечення, зокрема, створення інформаційної системи на базі національної та академічної мережі Європейського Союзу.

У результаті проведеного дослідження здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано науково-практичні рекомендації щодо інтеграції України у світовий ринок інновацій в контексті формування інноваційного середовища та інтеграційних пріоритетів. Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. Сучасний етап НТП, розвиток світового ринку інновацій активно впливають на конкурентоспроможність окремих секторів економіки і країн в цілому, визначають зміст і характер міжнародних відносин в інноваційній сфері. На даному етапі утворена нова технолого-економічна підсистема світової економіки, від якої залежить місце країни в міжнародному поділі праці, участь у міжнародній спеціалізації, рівень інтернаціоналізації виробництва та масштаби економічної інтеграції. Доведено, що прискоренню реалізації інноваційної моделі розвитку економіки може сприяти інтеграція України у світовий ринок інновацій, оскільки саме така форма економічної інтеграції посилить економічне зростання на основі науково-технічної та технологічної компоненти.

2. Для подолання технологічного відставання України від розвинутих країн світу та тенденцій низькотехнологічної спеціалізації необхідно забезпечити економіку додатковими науково-технічними та інтелектуальними ресурсами, здатними забезпечити випереджальний розвиток за рахунок наукоємного виробництва та домінування нових технологічних укладів. Обґрунтовано шляхи посилення інноваційної складової в стратегії інноваційного розвитку України, серед яких – співробітництво держави з приватним капіталом в інноваційній сфері, жорсткий контроль фінансових потоків, спрямованих на модернізацію промисловості, опора на банківські кредити в системі малого та середнього інноваційного бізнесу, створення інституційних основ для формування ринкових відносин в процесі дифузії та трансферу технологій, вибір інструментів впливу та підвищення мобільності інвестиційних потоків, розбудова інфраструктури при активному сприянні високому потенціалу науково-дослідних інститутів та лабораторій, традицій технічної освіти і наукової діяльності, ранжування інтеграційних пріоритетів.

3. Проведене дослідження слугує підтвердженням важливої ролі національної інноваційної системи у процесах входження у світовий ринок інновацій через інноваційне середовище. Її становлення в Україні повинно відбуватися на основі міжнародного досвіду та базуватися на потужному науково-технологічному потенціалі і високому рівні людського капіталу, які на старті трансформаційних змін не були підкріплені системою мотивації до їх ефективного використання, орієнтації суспільства на прагматичне поєднання цих складових. Сукупність детермінант становлення та утвердження національної інноваційної системи України розширено фактором інтеграції у світовий ринок інновацій, в якому інноваційна компонента розглядається як пріоритетний напрям міжнародної співпраці.

4. Перспективи стратегії інноваційного розвитку України у великій мірі залежать від результативності інтеграційних пріоритетів у сфері науки, техніки, технологій та людського капіталу. З цією метою доцільно створити національну інформаційну мережу, яка об’єднає блоки за галузевою ознакою чи напрямком науково-дослідницької діяльності з наступним під’єднанням її до європейської академічної мережі “Піонер” та академічної мережі ЄС “Джиант”.

5. Запропоновано здійснювати позиціонування України у світовій технолого-економічній підсистемі на найбільш резонансних фазах взаємонаближення інноваційного продукту і трансформувати його в переваги на світових ринках науково-технологічних розробок та продукції з високим рівнем доданої вартості. Наступним кроком має стати співробітництво з транснаціональними корпораціями розвинутих країн для отримання вигод від диверсифікації НДДКР, залучення науково-технічного потенціалу, підвищення можливостей продукування власної продукції, адаптованої до умов України, трансформація вітчизняних фінансово-промислових груп у повноцінні суб’єкти міжнародної фінансової взаємодії та здійснення ними прориву на світовий ринок інновацій, а також створення інтернаціональних промислово-технологічних кластерів. Окреслено модель залучення прямих іноземних інвестицій в Україну, що ґрунтується на наданні транснаціональним корпораціям спеціального правового режиму, пільгового оподаткування виготовленої інноваційної продукції за інвестиційно-інноваційними проектами, врегулюванні інвестиційних спорів за принципом міжнародного арбітражу, розвитку страхових послуг у сфері інноваційної діяльності, забезпеченні умов перебування іноземного капіталу в Україні.

6. Доведено, що розвиток інноваційного підприємництва, як фактора утвердження національної інноваційної системи, визначає її спроможність трансформувати знання на додану вартість і представляти інтереси держави на світових ринках інновацій. Основними організаційними формами прояву інтеграційного процесу України в світовий ринок інновацій є: створення інтегрованих підприємницьких структур, локальних міжнародних об’єднань в рамках транснаціональної співпраці, спеціальних зон високих технологій із залученням прямих іноземних інвестицій, спільних з іноземними інвесторами підприємств, територіальних і галузевих структур бізнесу. Обґрунтовано необхідність формування ядра вертикально і горизонтально інтегрованих корпорацій, що сприятиме розвитку інвестиційно-технологічного сектора і забезпечуватиме належну ефективність масштабних наукоємних інвестицій, необхідних для технологічної модернізації виробництва. Запропоновано розглядати створення в Україні фінансово-промислових корпорацій як форми участі держави в транснаціоналізації світової економіки та формуванні носіїв національних стратегічних інтересів, спроможних здійснювати збут і технічний супровід за кордоном наукомісткої продукції та брати участь в перерозподілі світового доходу.

7. В умовах інтернаціоналізації і глобалізації принципово важливе значення має фінансове стимулювання інноваційної діяльності. Запропоновано здійснювати диверсифікацію джерел бюджетного фінансування науки, НДДКР та вдосконалення механізмів фінансового забезпечення інноваційної діяльності, які повинні ґрунтуватись на встановленні невеликої кількості пріоритетних напрямків, скороченні податкової заборгованості, рефінансуванні шляхом створення вузькоспеціалізованого банку другого рівня – Українського банку сприяння розвитку та використання варіантів непрямого стимулювання перспективних галузей промисловості.

Публікації автора:

у наукових фахових виданнях:

1. Кривоус В.Б. Інноваційні проекти науково-технічного співробітництва та рух капіталу в рамках ЄС: перспективи для України / В.Б. Кривоус // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2004. - №5-1. – С. 122-128.

2. Кривоус В.Б. Європейський освітній простір та інноваційний розвиток України / В.Б. Кривоус // Наука молода. – Тернопіль: Економічна думка. – 2005. – № 3. – С. 52-57

3. Кривоус В.Б. Послуги в мережі Інтернет як інноваційна складова економіки ЄС: уроки для України / В.Б. Кривоус // Вісник Тернопільської академії народного госпоцарства. – 2005. – № 5-2. – С. 154-159

4. Кривоус В.Б. Міжнародні аспекти державної інноваційної політики / В.Б.Кривоус // Наука молода. – Тернопіль: Економічна думка. – 2005. – № 4. – С. 73-78

5. Кривоус В.Б. Державна підтримка інноваційних процесів в постіндустріальних країнах / В.Б. Кривоус // Вісник Тернопільського державного економічного університету. – 2006. - №2. – С. 170-177

6. Кривоус В.Б. Зони високих технологій в системі інноваційного розвитку ЄС та України / В.Б. Кривоус // Економіка промисловості – Донецьк: Інститут економіки промисловості НАН України. - 2006. - №2 (33). – С. 149-157

7. Кривоус В.Б. Диверсифікація моделі міжнародного інноваційного співробітництва України: науково-виробничі форми кооперації / В.Б. Кривоус // Вісник Тернопільського державного економічного університету. – 2006. - №5-1. – С. 233-240

8. Кривоус В.Б. Кризові вияви в інноваційній сфері: європейський формат та реалії України / В.Б. Кривоус // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2007. - №5. – С. 295-298

в інших виданнях:

9. Кривоус В.Б. Інноваційний процес як об’єкт державного регулювання в країнах Євразійського континенту та Україні / В.Б. Кривоус // Економіка країн Євроазіатського та Африканського континентів і Україна: міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 бер. 2007 р.: тези доп. – Тернопіль, 2007. – С.160-163.

10. Кривоус В.Б. Інформаційні системи і технології як вектор інноваційного розвитку: міжнародний досвід та реалії України / В.Б. Кривоус // Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону: XVI міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 травн. 2007 р.: тези доп. – Чернівці, 2007. – С.427-430.

11. Кривоус В.Б. Регіональна система інновацій: європейський досвід та український аспект / В.Б. Кривоус // Наукові концепції і практика реалізації стратегій інноваційного розвитку України та її регіонів: ІХ всеукр. наук.-практ. конф., 22 бер. 2007 р. Ч.ІІ.: тези доп. – Донецьк. – 2007. – С. 130-131.

12. Кривоус В.Б. Інтеграція у світовий ринок інновацій в контексті транснаціональних корпорацій (ТНК) / В.Б. Кривоус // Інтеграція України у світовий економічний простір: міжнар. наук.-практ. конф., 24-25 січ. 2008 р. : тези доп. – Тернопіль.– 2008. – С.37-39.