Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка, організація і управління підприємствами


Приліпка Олексій Васильович. Інтеграційні процеси в сільськогосподарських формуваннях приміської зони: Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний аграрний ун-т. - К., 2002. - 201арк. - Бібліогр.: арк. 183-196.



Анотація до роботи:

Приліпка О.В. Інтеграційні процеси в сільськогосподарських формуваннях приміської зони. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка підприємства й організація виробництва. –Національний аграрний університет, м. Київ, 2002.

Досліджено теоретико-методологічні аспекти розвитку інтеграційних процесів в аграрних формуваннях приміської зони. Виявлені загальні закономірності, що проявляються при здійсненні інтеграції між суб’єктами господарювання, і на цій основі визначені механізми здійснення взаємовигідних економічних відносин між партнерами. Обґрунтовані критерії та нормативні показники еквівалентного обміну між товаровиробниками, переробними підприємствами (підрозділами об’єднань) та торговельними установами.

Розкриті особливості внутрішньогосподарських економічних відносин у сільськогосподарських підприємствах приміської зони та в аграрно-промислових об’єднаннях і визначені ефективні механізми їх функціонування, що базуються на концентрації грошових надходжень в єдиному фінансово-розрахунковому центрі підприємства (об’єднання), та їх використання протягом року там, де виникає в них потреба у виробничому процесі незалежно від джерел надходжень. Обґрунтовано, що в умовах неврегульованих цінових паритетів підрозділам підприємств (об’єднань) доводяться лише натуральні показники обсягів виробництва і матеріальні стимули для них визначаються за результатами обсягів виробництва з урахуванням нормативності витрат.

Проведені дослідження дають підстави зробити такі висновки:

1. За роки економічних реформ у сільському господарстві України спостерігається суттєвий спад виробництва, зниження економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств усіх форм власності й господарювання. У 2000 р. колективними сільськогосподарськими підприємствами системи Мінагропрому порівняно з 1990 р. валової продукції вироблено в 2,8 раза менше. Урожайність стратегічних зернових культур та цукрових буряків знизилась відповідно в 1,4 і 1,6 раза. Поголів’я великої рогатої худоби скоротилося майже на 60%, в тому числі корів на 53%.

Узагальнивши теоретичні та економіко-правові положення про реформування економіки в напрямі до ринкових відносин, нами встановлено, що ефективний розвиток господарської діяльності в цілому лише за рахунок зміни форм державної та колективної форм власності на приватну забезпечити неможливо.

2. Ефективне господарювання можна здійснити лише шляхом одночасного органічного поєднання приватної власності, як визначального фактора стимулювання до високопродуктивної праці, і державного регулювання макроекономічних ринкових механізмів, головними з яких є: паритет цін між галузями народного господарства, створення сприятливої фінансово-кредитної та податкової систем, а також дерегуляція контролю підприємницької діяльності з боку державних органів на мікрорівні підприємства.

3. Дослідженнями доведено, що ефективна діяльність у сільськогосподарських підприємствах на перехідному етапі до ринкових відносин можлива лише на принципах інтеграції, концентрації виробництва - переробки - послуг - торгівлі з впровадженням диверсифікації - розвитку додаткових галузей та виробництва несільськогосподарських товарів.

4. Найважливішими напрямами відновлення виробництва сільськогосподарської продукції і підвищення його ефективності в підприємствах суспільного і приватного сектора є:

використання короткотермінових і довготермінових кредитів банків з метою поповнення оборотних засобів і розширеного відтворення основних засобів, особливо машинно-тракторного парку, застосування прогресивних технологій виробництва продукції;

інтенсифікація кормовиробництва, розширення поголів’я і поліпшення стану годівлі тварин. Зниження собівартості тваринницької продукції може досягатись як шляхом підвищення продуктивності тварин, так і за рахунок використання дешевших кормів власного виробництва.

5. Високоефективне виробництво продуктів переробки в аграрних формуваннях та їх об’єднаннях можливе за рахунок:

збільшення обсягів переробки завдяки горизонтальній інтеграції учасників постачання сировини, розширення переробної бази і переоснащення переробних заводів та цехів підприємств сучасними високопродуктивними енергозберігаючими технологічними лініями;

зниження собівартості сировини для переробки на основі застосування прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

6. Проведені дослідження теоретико-методологічних основ ціноутворення на макроекономічному рівні та практика застосування цих положень в агропромисловому комплексі та галузях сільськогосподарської сфери дає підстави стверджувати, що протизатратна модель формування ціни виробництва, що базується на моніторингу роздрібної ціни, сформованої під впливом попиту та пропозиції і, виходячи з неї, визначення витрат виробництва та коефіцієнту прибутковості, є теоретично обґрунтованою і на макроекономічному рівні вона є пріоритетною.

Проте для окремих складних сільськогосподарських галузей, ціна на продукцію яких є досить динамічною і непостійною в часовому просторі і до яких відносяться галузі плодоовочевого продовольчого підкомплексу, за умов диспаритету цін між галузями народного господарства і сферами АПК більше прийнятною для цієї продукції, враховуючи особливості її виробництва (переробки) і реалізації, є затратна модель ціноутворення, яка передбачає формування ціни розпочинати з визначення витрат виробництва і закінчувати роздрібною ціною кінцевого продукту.

7. Викладені в дисертації поглиблені монографічні дослідження по агрокомбінату “Пуща-Водиця”, ТОВ агрокомбінат "Тарасівське", радгосп "Совки" (до його входження до агрокомбінату "Пуща-Водиця"), СГК "Білогородка" свідчать, що переваги великих інтегрованих по горизонталі та вертикалі об’єднань є переконливими і незаперечними щодо доцільності створення подібних агропромислових формувань. У них у складних умовах, коли неврегульовані макроекономічні ринкові механізми, досягнута висока економічна ефективність господарювання, що є результатом впровадження прогресивних техніко-технологічних рішень у виробництві, розвитку багатогалузевої діяльності в замкнутому економічному просторі, у переробці і реалізації всього виробленого через власні торговельні заклади. Це дає змогу збільшувати виручку від реалізації продукції не за рахунок підвищення цін, а за допомогою зниження собівартості, підвищення продуктивності праці.

Публікації автора:

  1. Приліпка О.В. Державні сільськогосподарські підприємства в ринковому середовищі // Економіка АПК. – 2001. – № 10. – С. 90-95.

  2. Приліпка О.В. Маркетингова вертикальна інтеграція в плодоовочевому продовольчому підкомплексі // Науковий вісник НАУ. – 2001. – № 43.– С. 177-183.

  3. Приліпка О.В. Ефективність виробництва плодоовочевої продукції у приміській зоні м. Києва // Економіка АПК. – 2001. – № 12. – С. 48-53.

  4. Приліпка О.В. Економічна ефективність переробки сільськогосподарської продукції // Економіка АПК. – 2002. – № 1. – С. 60-63.

  5. Приліпка О.В. Інтеграційні процеси в сільськогосподарських формуваннях приміської зони. – К.: Т-во "Знання" України, 2002. – 50 с.