У дисертації узагальнено теоретичні погляди та обґрунтовано нове вирішення наукового завдання формування системи управління процесом інтегрування машинобудівних підприємств у ВГС на засадах сумісності. За результатами дисертаційного дослідження можна зробити такі висновки: 1. Практика інтегрування підприємств у ВГС різного виду (асоціації, корпорації, промислово-фінансові групи, стратегічні альянси, технопарки, холдинги тощо) набула значного поширення. Інтегрування машинобудівних підприємств у ВГС суттєво впливає на рівень ефективності діяльності як окремих суб’єктів ВГС, так і групи в цілому. 2. За результатами вивчення змісту процесу інтегрування машинобудівних підприємств у ВГС уточнено та обґрунтовано склад його стадій, до яких віднесено кооперування та інтегрування, що дало можливість запропонувати розглядати у його складі дві послідовні стадії як цілісний процес “кооперування-інтегрування”. Дослідження процесу переходу підприємств від кооперації до інтеграції виявило, що зміни у характері відносин відбуваються не лише між безпосередніми учасниками виробничої кооперації, але й захоплюють підприємства-партнери (торговельні, транспортні та інші), фінансово-кредитні установи, науково-дослідні, проектно-конструкторські й технологічні організації. В умовах конкурентного середовища інтегрування може відбуватися двома шляхами: добровільного злиття та примусового поглинання. На другій стадії трансформаційного процесу (інтеграції) взаємодія між суб’єктами господарювання набуває такого рівня, коли необхідне об’єднання органів управління, формування спільного керівництва, заміна співробітництва незалежних підприємств співпрацею структурних підрозділів, можливо навіть, однієї юридичної особи. Аналіз теоретичних праць науковців і фактичного стану справ в українській економіці дав можливість уточнити склад факторів кооперування та інтеграції, до яких віднесено: зростання масштабів виробництва, конкуренцію, глобалізацію, інноваційний розвиток, організаційно-правові трансформації та доповнити його сумісністю. Проведене дослідження дало змогу визначити склад форм інтегрування, до яких віднесено: концерн, промислово-фінансову групу, стратегічний альянс, а також технопарк і технополіс. 3. Для розв’язання проблемного питання відповідності суб’єктів ВГС один одному в аспекті збігу їхніх виробничих, ринкових і фінансових можливостей, зокрема машинобудівного підприємства з іншими підприємствами, установами та організаціями, що утворили таку складну структуру, вперше запропоновано визначення категорії “сумісність підприємств”. Під нею слід розуміти здатність суб’єкта господарювання, зокрема машинобудівного підприємства, до співробітництва з іншим господарським суб’єктом, що може бути описана через відповідність певного набору параметрів учасників співробітництва. Досліджено й обґрунтовано склад параметрів, сукупність яких може визначати сумісність підприємств між собою, підприємств і проектно-конструкторських та технологічних організацій, підприємств і фінансово-кредитних установ. Розроблено підходи до класифікації, ознаки класифікації та саму класифікацію різновидів сумісності. Відповідно до визначених підходів та ознак класифікації виділено й досліджено такі різновиди сумісності машинобудівних підприємств з іншими учасниками ВГС: ресурсну, технологічну, організаційну, організаційно-правову, інфраструктурну, територіальну (логістичну), синергійну та несинергійну (тобто сумісність звичайного результату), соціокультурну, екологічну та психологічну. Для деяких видів сумісності (технологічної, організаційної сумісності підприємств щодо управлінських підрозділів; організаційної сумісності підприємств щодо виробничих підрозділів; інфраструктурної) запропоновано аналітичні формули визначення їхньої величини. 4. Розглянуто зміст стратегічних управлінських рішень, що приймаються власниками та менеджерами вищої ланки управління щодо здійснення процесів інтеграції машинобудівних підприємств у ВГС, або їхньої кооперації з іншими підприємствами. Досліджено зміст тактичних управлінських рішень, що приймаються службами машинобудівного підприємства (відділом головного технолога, механіка, енергетика та ін.)і торкаються, зокрема, змін в організаційній структурі підрозділів, причетних до технічної підготовки виробництва. Це дало можливість доповнити видами сумісності фактори ефективності співпраці підприємств. 5. Особливостями прийняття управлінських рішень щодо інтеграції машинобудівних підприємств у ВГС визначено: вид економічної діяльності, стратегічний і тактичний характер рішень, комплексність проблеми інтеграції. Зокрема, машинобудівне виробництво як вид економічної діяльності вимагає врахування технічної підготовки виробництва, якою передбачаються зміни у технологічних процесах, а відповідно у виробничому апараті, у складі оборотних засобів, в організаційних зв’язках, у професійно-кваліфікаційному складі працюючих тощо. На основі цього запропоновано і обґрунтовано склад і зміст показників сумісності для прийняття управлінських рішень, вдосконалено методологічні засади врахування сумісності при визначенні технічних та економічних ефектів від реалізації таких рішень. Стратегічний і тактичний характер управлінських рішень буде допомагати менеджерам машинобудівних підприємств враховувати різні за масштабом та часовим охопленням аспекти функціонування та взаємодії суміжних підприємств, установ та організацій ВГС; технологічні, організаційні, інфраструктурні, екологічні та інші зміни. 6. Розвиток інтеграційного процесу може відбуватися за двома варіантами – добровільне входження або примусове поглинання. Відповідно до цього може змінюватися послідовність етапів у прийнятті управлінських рішень і відповідно їх підпорядкованість один одному. Повнота інформації щодо здійснюваного варіанту впливає на розроблення та прийняття управлінських рішень, змінює їх характер від цілком визначених, вичерпних і комплексних до ймовірних, наближених і частково орієнтованих. Власники, спостережна рада приймають стратегічні рішення щодо здійснення інтеграції. Менеджмент ВГС, підприємств, відповідних структурних підрозділів приймає тактичні управлінські рішення щодо процедур реалізації процесу інтегрування. При цьому має враховуватись фактор учасників інтеграції. 7. На підставі результатів дисертаційної роботи можна запропонувати: Міністерству освіти і науки України використовувати теоретичні та методологічні положення дисертації в процесі підготовки фахівців для сфери підприємництва; Міністерству економіки України та Міністерству промислової політики України використовувати сформульовані у дисертації рекомендації для розроблення нормативних документів з метою забезпечення реалізації державної економічної політики у сфері формування держаних корпорацій, сприяння розвитку машинобудівних підприємств. |
