1. Вивчено фізико-хімічні властивості природних цеолітів вітчизняних родовищ та вдосконалено біотехнологію вермікультивування шляхом оптимізації мінерального складу живильного середовища для черв’яків, проведено перевірку впливу використання черв’ячної біомаси, одержаної на субстраті з додаванням 3 % цеоліту Сокирницького родовища Закарпатської області А та 4,5 % цеолітовмісного базальтового туфу родовища “Полицьке-ІІ” Рівненської області В, а також самих цеолітів А і В на м’ясну й яєчну продуктивність перепелів та якість одержаної продукції. 2. Модельними дослідженнями доведено, що при підвищенні рН буферного середовища з 1,0 до 8,0 та часу експозиції із 40 до 180 хв кількість елімінованих з цеоліту А макро- та мікроелементів коливається у межах: феруму 5,4ч480,7; магнію 56,5ч783,5; мангану 6,7ч131,3 та купруму 1,8ч9,3 мг/кг, а вилучених із цеолітовмісного базальтового туфу – відповідно 10,3ч5808,7; 83,0ч6730,5; 9,7ч132,7; 1,5ч26,7. Крім того встановлено, що з підвищенням рН середовища концентрація вилучених елементів зменшується, а зі збільшенням часу експозиції – збільшується. 3. Визначено, що в цеоліті Сокирницького родовища у рухомій формі знаходиться 324,1±4,74 мг/кг феруму; 230,0±9,00 мг/кг магнію; 48,9±0,74 мг/кг
мангану; 3,1±0,16 мг/кг цинку; 0,4±0,041 мг/кг купруму; 0,02±0,002 мг/кг кадмію та 3,4±0,17 мг/кг плюмбуму, а в цеолітовмісному базальтовому туфі відповідно, 5850,0±480,00 мг/кг магнію; 1618,8±158,41 мг/кг феруму; 33,0±1,02 мангану; 18,3±1,36 мг/кг цинку та 13,7±0,35 мг/кг купруму. Отримані дані щодо вмісту рухомих форм металів-біотиків у цеолітах можуть слугувати підґрунтям при балансуванні раціонів за мінеральним складом, а за концентрацією плюмбуму і кадмію – бути підставою для одержання екологічно безпечної продукції. 4. Проведеними дослідженнями щодо удосконалення вермікультивування доведено, що додавання цеоліту Сокирницького родовища в концентрації 3 % та цеолітовмісного базальтового туфу родовища “Полицьке-ІІ” в кількості 4,5 % від маси субстрату забезпечує зростання біомаси вермікультури відповідно на 23,3 % (р<0,05) та 16,5 % (р<0,05). Встановлено прямий задовільний кореляційний зв’язок між зростанням біомаси вермікультури і активністю аспартатамінотрансферази (r=0,25ч0,75), а лужної фосфатази – зворотний задовільний (r= –0,25ч –0,75). 5. Додавання до живильного середовища гібрида червоних каліфорнійських черв’яків цеоліту Сокирницького родовища у кількості 1,5; 3; 4,5 та 6 % від маси субстрату супроводжується підвищенням вмісту у вермікультурі магнію, феруму, мангану, цинку та купруму у межах 0,3ч3,6; 8,7ч48,8; 5,8ч16,6; 1,0ч14,9; 9,3ч46,7 % відповідно, а за умови внесення аналогічних доз цеолітовмісного базальтового туфу – 1,0ч7,0; 4,2ч68,6; 6,7ч20,0; 0,6ч29,8; 7,5ч104,6 %. Крім того, наявність цеолітів А і В у субстраті зумовила зниження в біомасі вермікультури вмісту металів-токсикантів кадмію і плюмбуму, про що свідчать дані кореляційного аналізу. Так, встановлено зворотну високу кореляційну залежність між
умістом у субстраті цеоліту А і цеоліту В та концентрацією у вермікультурі
кадмію й плюмбуму (r> –0,75). 6. При додаванні до субстрату 3 % цеоліту А в біогумусі підвищується вміст магнію, феруму, мангану, цинку та купруму відповідно на 8,4; 24,4; 7,2; 4,6 та 7,1%, а за умови внесення 4,5 % цеолітовмісного базальтового туфу – відповідно на 29,1; 154,3; 9,9; 7,5 та 21,7 %, що не перевищує ГДК. 7. Додавання 1,5 % цеоліту Сокирницького родовища до комбікорму сприяє збільшенню живої маси перепелів у 2-місячному віці на 4,1 % (р<0,05), а несучості – на 5,6 % (р<0,01). Підвищення вмісту білка в сироват-ці крові та печінці відповідно на 12,3 (р<0,05) і 16,4 % (р<0,01) перебуває у прямій високій кореляційній залежності з показниками живої маси перепелів та їх несучістю (r> 0,75). 8. Включення в раціони перепелів 1,5 % цеолітовмісного базальтового туфу родовища “Полицьке-ІІ” приводить до підвищення м’ясної і яєчної продуктивності птиці відповідно на 4,08 (р<0,05) та 7,7 % (р<0,001) і супроводжується збільшенням умісту загального білка у крові та печінці на 26,5 (р<0,05) і 13 % (р<0,001); показники підвищення яєчної і м’ясної продуктивності знаходяться у прямій високій кореляційній залежності (r> 0,75) з умістом білка у крові й печінці. 9. При введенні у раціон перепелів 2 % черв’ячної біомаси, одержаної на живильному середовищі із вмістом 4,5 % цеолітовмісного базальтового туфу родовища “Полицьке-ІІ”, м’ясна продуктивність перепелів у 2-місячному віці збіль-шується на 4,4 % (р<0,01). При цьому не виявлено змін щодо вмісту загальних HS-груп, сульфогідрильних груп білкових та низькомолекулярних сполук у
печінці птиці. Це означає, що черв’ячна біомаса не є джерелом важких металів-токсикантів, які можуть у ній накопичуватись і в першу чергу блокувати високореакційні HS-групи активних центрів ферментів. 10. Включення 3 % цеоліту А до складу живильного середовища вермікультури дає можливість одержати додатковий прибуток на суму 15,2 грн, а при додаванні 4,5 % цеоліту В – 73,9 грн; введення до складу раціону 2 % вирощеної на субстраті із цеолітом В черв’ячної біомаси дозволяє отримати 275,2 грн додаткового прибут-ку у розрахунку на 1000 голів птиці. Додатковий прибуток при введення і до складу раціону перепелів 1,5 % цеоліту А та В на 1000 гол. складає відповідно 150,8 та 223,3 грн. |
