Анотація до роботи:
Белімова Т.В. Інтертекстуальна основа художньої прози В.Домонтовича (на матеріалі романів “Дівчина з ведмедиком”, “Доктор Серафікус” та “Без ґрунту”). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.01 – українська література. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005. Дисертація присвячена дослідженню особливостей інтертекстуальної основи романів Віктора Домонтовича. У ході роботи за допомогою методу постструктурального літературознавства описуються особливості побудови текстів аналізованої прози, які репрезентують матеріальне вираження авторської суб’єктивності, досліджуються особливості побудови діалогічних моделей автора – героя та автора – читача, розглядається авторський, літературний та історико-культурний контексти аналізованих романів, засвідчені діалогічним зв’язком між власним словом письменника про світ і здобутками вітчизняної та європейських літератур. Аналізується інтертекст прози Віктора Домонтовича, матеріалізований цитатами, алюзіями, ремінісценціями, дискурсивними сходженнями з писанням Старого та Нового завітів, з міфотворчістю давньої Греції, з творчістю А.Данте, Т.Кемпійського, М.Гоголя, О.Уайльда, М.Рильського, О.Пушкіна, Ґ. да Верони, Г.Х.Андерсена, Ж. Дюамеля, Й.-Г.Гете, В.Гюго, П. Пікассо, В.Кандінського, Клее, Гогена тощо. Численні діалогічні моделі, що в згорнутому вигляді присутні в текстових масивах досліджуваних творів, є свідченням високої ерудиції автора, енциклопедичного характеру його знань. Це ставить романи Віктора Домонтовича в ряд найкращих зразків європейської інтелектуальної прози ХХ ст. |
