Когут Любомир Миколайович. Інтервенційні сонографічні та відеолапароскопічні втручання в діагностиці і хірургічному лікуванні гострого панкреатиту та його ускладнень : Дис... канд. наук: 14.01.03 - 2009.
Анотація до роботи:
Когут Л.М. Інтервенційні сонографічні та відеолапароскопічні втручання в діагностиці і хірургічному лікуванні гострого панкреатиту та його ускладнень. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю – хірургія. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2009.
На підставі аналізу результатів хірургічного лікування 243 хворих на гострий панкреатит та його ускладнення, вивчено ефективність і проведено порівняльний аналіз традиційних та сучасних хірургічних підходів з використанням мініінвазійних інтервенційно-сонографічних та відеолапароскопічних технологій. Аналіз клінічного матеріалу, результатів лабораторних та інструментальних методів дослідження, безпосередніх результатів лікування свідчив про необхідність диференційованого підходу до вибору мініінвазійного та хірургічного методу лікування цього контингенту хворих, а також раціонального їх поєднання. Це слугувало підставою для розпрацювання оригінальної класифікації мініінвазійних методик у залежності від поставленої мети – на діагностичні та діагностично-лікувальні, виду застосовуваної технології – на інтервенційні сонографічні, відеолапароскопічні та поєднані, та в залежності від очікуваного лікувального ефекту – на одномоментно-остаточні, етапні та такі, що стабілізують стан хворого.
Рекомендоване застосування динамічного рН-метричного дослідження панкреатогенного рідинного матеріалу, з урахуванням його амілолітичної активності та обчисленням запропонованого коефіцієнту інфікування (Кі), дозволило вчасно виявляти факт інфікування панкреонекрозу та оптимізувати діагностично-лікувальну тактику.
Запропоноване поглиблене цитологічне дослідження отриманих з допомогою мініінвазійних методик панкреатогенних патологічних рідин, проведене з метою оцінки ступеня вираженості запально-дегенеративних змін з боку клітин мезотелію та інших клітин мікрооточення дозволило, на основі виявлених характерних змін у цитограмах, діагностувати вкрай важкі та прогностично несприятливі форми захворювання і надало можливість провести додаткові інтенсивні лікувальні заходи у цій найбільш важкій групі пацієнтів.
Застосування запропонованих діагностично-лікувальних підходів з використанням мініінвазійних методик, дозволило покращити результати хірургічного лікування цього контингенту хворих, що проявлялось у зниженні кількості післяопераційних ускладнень в основній групі від 18,6 % до 8,9 %, числа вимушених релапаротомій – від 2,3 ± 0,4 до 1,5 ± 0,5 на одного пацієнта, показників післяопераційної летальності від 30,6 % до 24,4 %, загальної летальності – від 19,5 % до 16 %, у порівнянні з групою пацієнтів, де використовувались лише традиційні хірургічні підходи.
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання, що полягає у вивченні ефективності мініінвазійних інтервенційно-сонографічних та відеолапароскопічних технологій у діагностиці та хірургічному лікуванні хворих на ГП, яке вирішено шляхом систематизації і вдосконалення цих методик, з'ясування значення рН-метричного і цитологічного дослідження матеріалу, добутого з їх допомогою, а також окреслення місця і можливостей їх використання як в ізольованому виді, так і в поєднанні з традиційними відкритими операційними втручаннями.
1. У клінічному перебігу ГП розвиваються місцеві ускладнення у вигляді панкреатогенних рідинних скупчень, які локалізуються у різних топографо-анатомічних зонах, зокрема у вільній черевній порожнині (36,8 %), просвіті сальникової сумки (12,8 %), заочеревинному парапанкреатичному (4,8 %) і параколярних (5,6 %) просторах, а також у декількох ділянках одночасно (40 %).
2. Мініінвазійні технології – інтервенційна сонографія і відеолапароскопія надають можливість достеменно верифікувати ГП та виявляти характер запальних і гнійно-некротичних змін підшлункової залози, парапанкреатичної клітковини, заочеревинного простору та вільної черевної порожнини, при цьому точність діагностики наближається до абсолютної.
3. Показники рН-метрії та запропонованого коефіцієнту інфікування (Кі) рідинних скупчень дозволяють опосередковано констатувати асептичність або інфікованість панкреонекрозу. Зокрема, зміщення рН у кислий бік та зменшення Кі нижче 0 засвідчує наявність інфекційного чинника, а зсув рівня рН в лужну сторону та зростання величини Кі вище 0 вказують на асептичність процесу.
4. Встановлені характерні зміни цитологічної картини матеріалу, добутого при застосуванні мініінвазійних технологій, віддзеркалюють важкість перебігу ГП. При цьому особливе значення має наявність в цитограмах мезотеліоцитів з ознаками атиповості та домінування дегенераційно-дистрофічних змін мезотелію. Опрацьований „Спосіб оцінки тяжкості гострого некротичного панкреатиту” є додатковим об'єктивним критерієм оцінки важкості та прогнозування перебігу захворювання.
5. Запропонована систематизація мініінвазійних хірургічних методик з розподілом їх згідно принципу „за метою” – на діагностичні та діагностично-лікувальні, „за технологією” – на інтервенційно-сонографічні, відеолапароскопічні та поєднані, „за кінцевим результатом” – на одномоментно-остаточні, етапні та стабілізуючі стан хворого чітко визначає можливості кожної з них та створює підґрунтя до диференційованого застосування в лікуванні ГП.
6. Одномоментно-остаточні втручання забезпечують кінцевий позитивний лікувальний ефект у 57 % хворих, етапні сприяють локалізації та демаркації осередку запалення у 25 % пацієнтів, створюючи передумови до наступної санації його малими доступами, стабілізуючі стан хворого призводять до короткотривалого нівелювання поліорганної дисфункції у вкрай важких пацієнтів у 18 % хворих та створення кращих умов для виконання традиційних операцій. Мініінвазійні технології застосовуються як ізольовано (60,4 %), так і в поєднанні з відкритими хірургічними втручаннями (39,6 %).
7. Реалізація опрацьованих діагностичних і лікувально-тактичних підходів забезпечила покращення результатів хірургічного лікування цього контингенту хворих. Так, кількість післяопераційних ускладнень зменшилась від 18,6 % до
8,9 %, число вимушених релапаротомій – від 2,3 ± 0,4 до 1,5 ± 0,5 на одного пацієнта, показники післяопераційної летальності від 30,6 % до 24,4 %, а загальної летальності – від 19,5 % до 16 %.
Публікації автора:
Когут Л.М. Перший досвід застосування інтервенційної сонографії в комплексному лікуванні хворих на гострий панкреатит / Л.М. Когут, О.Т. Гірняк, В.П. Андрющенко // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2004. – № 3 (27). – С. 117-123. (Проведено анкетування хворих з ГП та його ускладненнями, у яких в комплексі лікувально-діагностичних заходів використовувались пункційні ехоконтрольовані методики).
Андрющенко В.П. Застосування інтервенційної сонографії в лікуванні хворих з гострим панкреатитом / В.П. Андрющенко, Л.М. Когут, О.Т. Гірняк // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2004. – № 8 (3). – С. 101-102. (Продовжено аналіз результатів лікування ГП з використанням інтервенційно-сонографічних технологій, удосконалено техніку проведення маніпуляції з визначенням технічних можливостей та доцільності її проведення при різних видах ускладнень ГП).
Андрющенко В.П. Лікувально-діагностична відеолапароскопія та інтервенційна сонографія в лікуванні хворих з гострим панкреатитом – перший досвід / В.П. Андрющенко, Л.М. Когут, О.Т. Гірняк // Шпитальна хірургія. – 2005. – № 1. – С. 130-132. (Продовжено нагромадження досвіду щодо застосування мініінвазійних інтервенційно-сонографічних та відеолапароскопічних технологій при ГП, удосконалено техніку їх проведення та здійснено спробу їх розподілу в залежності від результатів лікування на одномоментно-остаточні, етапні та стаблізуючі стан хворого втручання).
Андрющенко В.П. Особливості діагностики та хірургічної корекції поодиноких, множинних і поєднаних ускладнень гострого холециститу / В.П. Андрющенко, Д.В. Андрющенко, Л.М. Когут // Хірургія України. – 2005. – № 2 (14). – С. 45-48. (Розпрацьовано діагностично-лікувальний алгоритм зі застосуванням мініінвазійних технологій у хворих з гострим біліарним панкреатитом, як одного з ускладнень перебігу гострого холециститу).
Актуальні аспекти хірургічного лікування гострого панкреатиту та його ускладнень / В.П. Андрющенко, Д.В. Андрющенко, В.А. Магльований, Л.М. Когут // Клінічна хірургія. – 2006. – № 9 (додаток). – С. 84-85. (Реалізована ідея про розподіл мініінвазійних методик в залежності від використаної технології, з врахуванням характеру та топіки ускладнень ГП, а також в залежності від поставлених цілей та очікуваних результатів від їх застосування. Проведено аналіз відкритих оперативних втручань у випадках, коли мініінвазійні методики використовувались як етапні хірургічні маніпуляції).
Андрющенко В.П. Мініінвазивні методики в діагностиці та хірургічному лікуванні гострого некротичного панкреатиту / В.П. Андрющенко, Л.М. Когут, О.Ю. Андрушевська // Шпитальна хірургія. – 2007. – № 1. – С. 63-66. (Окреслено значення цитологічного дослідження панкреатогенних патологічних рідин в оцінці ступеня важкості гострого некротичного панкреатиту, встановлено основні цитологічні зміни в мазках, характерні для вкрай важких, прогностично несприятливих форм захворювання. Описано також методику проведення динамічного рН-метричного дослідження даних рідин у хворих з ГП та здійснено первинний аналіз одержаних результатів дослідження).
Гострий панкреатит: ключові аспекти лікувальної тактики / В.П. Андрющенко, В.А. Магльований, Д.В. Андрющенко, Л.М. Когут // Архів клінічної та експериментальної медицини. – 2007. – № 1, том 16. – С. 3-5. (Проведено аналіз значення і ролі інфекційного чинника в динаміці розвитку некротичного панкреатиту та його ускладнень, систематизовано та окреслено лікувальні можливості мініінвазійних та традиційних операційних технологій в лікуванні ГП, визначено ефективність етапних санацій шляхом програмованих релапаротомій, продовжено аналіз цитологічних досліджень панкреатогенних патологічних рідин).
Мініінвазивні методики в лікуванні гострого панкреатиту (ГП) та його ускладнень: можливості, технології, ефективність / В.П. Андрющенко, Л.М. Когут, О.Т. Гірняк, Д.В. Андрющенко // Клінічна хірургія. – 2008. – № 4-5 (781-782). – С. 39. (Проведений завершальний аналіз порівняльної оцінки застосування традиційної та сучасної хірургічної тактики з використанням мініінвазійних технологій в діагностиці та лікуванні ГП, з акцентом на особливе діагностичне значення цитологічного дослідження панкреатогенних патологічних рідин для корекції різноманітних його ускладнень).
Пат. 18983 Україна, МПК А 61 В 10/00. Спосіб оцінки тяжкості гострого некротичного панкреатиту / В.П. Андрющенко, Л.М. Когут, О.Ю. Андрушевська; заявник і патентовласник Львівський нац. мед. ун-т імені Данила Галицького. – № u200607433; заявлено 04.07.2006; опубл. 15.11.2006, Бюл. № 11. (Оформлено відповідну документацію для подачі матеріалів на одержання Патенту України на корисну модель).
Когут Л.М. Перший досвід застосування інтервенційної сонографії у хворих з гострим панкреатитом / Л.М. Когут // Матеріали наукової конференції молодих вчених і студентів, присвяченої пам’яті Марти Коритко „Актуальні питання клінічної та експериментальної хірургії”, м. Львів (27 лютого), 2004. – С. 48-49. (Проведено первинний аналіз результатів застосування мініінвазійних методик у хворих з ГП та його ускладненнями).
Андрющенко В.П. Обґрунтування хірургічної тактики при гострому біліарному панкреатиті / В.П. Андрющенко, Ю.С. Лисюк, Л.М. Когут // Збірник матеріалів першої всеукраїнської науково-практичної конференції „Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії”, м. Львів (18-19 березня), 2004. – С. 113-114. (Сформульовано критерії розподілу хворих на клінічні групи, розпочато аналіз та опрацювання результатів їх лікування).
Когут Л.М. Застосування інтервенційної сонографії та лікувально-діагностичної відеолапароскопії в лікуванні хворих з гострим панкреатитом / Л.М. Когут // Тези доповідей 65-ї студентської наукової конференції, м. Львів (15-16 квітня), 2004. – С. 256-257. (Проаналізовано клінічний досвід застосування відеолапароскопічних технологій у хворих з ГП, визначено покази до проведення та лапароскопічні діагностичні критерії розвитку захворювання).
