Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Кардіологія


Саламатіна Марина Валеріївна. Інтра-екстракорпоральна гемокорекція в лікуванні гіпертонічної хвороби, асоційованої з ішемічною хворобою серця. : Дис... канд. наук: 14.01.11 - 2002.



Анотація до роботи:

Саламатіна М.В. Інтра-екстракорпоральна гемокорекція в лікуванні гіпертонічної хвороби, асоційованої з ішемічною хворобою серця. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.11 - кардіологія. Харківський державний медичний університет, МОЗ України, Харків, 2002.

Дисертація присвячена питанням кардіології - з’ясуванню деяких механізмів формування фармакорезистентності у хворих ГХ, асоційованою з ІХС, оптимізації лікування використанням на тлі стандартної медикаментозної терапії методів екстракорпоральної гемокорекції: внутрішньовенного лазерного опромінення крові, ультрафіолетового опромінення крові, плазмаферезу.

У роботі вивчався стан центральної гемодинаміки, ліпідного спектра плазми, реологічні властивості крові, а також формування імунно-запального процесу у даної категорії хворих шляхом вивчення вмісту

прозапального цитокіна ТNFa.

Встановлено, що у фармакорезистентних хворих малися ознаки імунно-запального процесу, що активно розвивався.

Застосування еферентних методів на тлі медикаментозної терапії дозволило підвищити ефективність лікування, подолати фармакорезистентність. Найбільш позитивний вплив на центральну гемодинаміку, реологічні властивості крові, імунно-запальний процес робили процедури плазмаферезу.

1. У дисертації приводиться теоретичне узагальнення і нове рішення проблеми підвищення ефективності лікування ГХ, асоційованої з ІХС, за рахунок включення в комплекс традиційної медикаментозної терапії методів інтра-екстракорпоральної гемокорекції.

2. Встановлено зниження показників центральної гемодинаміки (САТ, ДАТ, ПД, ППО) при комплексному лікуванні зі застосуванням методів інтра-екстракорпоральної гемокорекції. Зміни були достовірні на порівняння з групою, що лікувалась медикаментозними засобами.

3. Для хворих досліджуваної групи характерний розвиток дисліпопротеінемії (у 85,4%), підвищення процентного вмісту Тр. у 58%, а Ф - у 55,2% пацієнтів, розвиток імунно-запального процесу (вміст TNF знаходився поза межами фізіологічної норми в 79,1% пацієнтів). Формувався стан ендогенної інтоксикації (підвищення сорбційної здатності еритроцитів у 93% хворих).

4. Використання ловастатину було більш ефективним для корекції дисліпопротеїнемій з підвищеним рівнем ліпідів, чим застосування кожного з еферентних методів. Максимальне зниження рівня фібриногену (на 24,3%) і СЗЕр. (на 14,8%) було досягнуто шляхом застосування ПФ. ВЛОК виявився ефективніше за впливом на відсотковий вміст тромбоцитів. Вплив, що нормалізує показники імунно-запального процесу, найбільш активно виявився в групі ПФ, де нормалізація рівня TNF була досягнута в 69,5%, а моноцитів у 66,7% пацієнтів.

5. За впливом на ЕКГ еферентні методи не мали переваг перед медикаментозною терапією.

6. Одним з механізмів формування фармакорезистентності була висока активність імунно-запального процесу: достовірне підвищення вмісту моноцитів, TNF, а також фібриногену.

7. Корекція імунно-запального процесу, зменшення явищ ендотоксикозу, що досягається за допомогою еферентних методів, дало

можливість подолати фармакорезистентність у досліджуваної категорії, вірогідно зменшити САТ - на 17,8%, ДАТ - на 19,1%, ПД - на 16,2%, ППО - на 12,5%. Найбільш ефективним методом, що дозволяє подолати фармакорезистентність є ПФ.

8. Максимальне зниження САТ, ДАТ, ПД, ППО викликає ПФ, а СІ - УФОК. Зменшення рівня Х, БЛП ефективніше всього проходить під впливом медикаментозної терапії; Ф, СЗЕр. - під впливом ПФ, а Тр. - під впливом ВЛОК. Найбільш виразною дією, що нормалізує вміст TNF, моноцитів, володіє ПФ. Поліпшення ЕКГ-картини активніше відбувається за допомогою медикаментозної терапії.

Публікації автора:

1. Шано В.П., Саламатина М.В. Квантовая гемотерапия и плазмаферез в лечении гипертонической болезни, ассоциированной с ишемической болезнью сердца // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.- 1999. - №2.- С. 59 - 64.

Автором проводився відбір хворих, обслідування лабораторними і інструментальними методами, а також процедури квантової гемотерапії і плазмаферезу.

2. Гринь В.К., Саламатина М.В., Гнилорыбов А.М. Опыт применения лазерной гемотерапии в лечении гипертонической болезни, ассоциированной с ишемической болезнью сердца // Український медичний альманах.- 2001. – №1.- С. 59 - 62.

Автором вивчена література для використання квантової гемотерапії, а також проведено лікування хворих за допомогою апарата АЛОК-1, оброблені результати дослідження.

3. Гринь В.К., Шано В.П., Саламатина М.В. Иммунно-воспалительный процесс и фармакорезистентность у больных гипертонической болезнью, ассоциированной с ишемической болезнью сердца // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2001. - Т.2, №1.- С. 47 - 50.

Автором вивчена доступна література з проблем фармакорезис-тентності, проведено відбір хворих з фармакорезистентною формою ГХ і обслідування на предмет розвитку імунно-запалювального процесу, оброблені результати дослідження.

4. Шано В.П., Гринь В.К., Саламатина М.В. Экстракорпоральная гемокоррекция в лечении фармакорезистентности при гипертонической болезни, ассоциированной с ишемической болезнью сердца // Український медичний альманах.- 2001. – №2. - С.193- 199.

Автором проводився відбір хворих з фармакорезистентною формою ГХ і лікування з використанням УФОК, ВЛОК і ПФ, обробка результа-тів дослідження.

5. Гринь В.К., Саламатина М.В. Некоторые показатели центральной гемодинамики при лечении эфферентными методами больных гипертонической болезнью, ассоциированной с ишемической болезнью сердца // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2002. – Т3, №1.- С. 24 - 27.

Автором проводився відбір хворих ГХ і лікування їх методами інтра - екстракорпоральної гемокорекції, написання статті.

6. Саламатина М.В. Коррекция биохимических показателей крови у больных гипертонической болезнью, ассоциированной с ишемической болезнью сердца, путём применения эфферентных методов // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2002. – Т3, №2.- С. 298 - 301.

7. Гринь В.К., Саламатина М.В. Опыт применения ультрафиолетового облучения крови при лечении гипертонической болезни, ассоциированной с ишемической болезнью сердца // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2002. – Т3, № 3.- С. 371 - 373.

Автором проводився відбір хворих ГХ і лікування їх методами інтра - екстракорпоральної гемокорекції, написання статті.

8. Гусак В.К., Гринь В.К., Саламатіна М.В., Шано В.П. Засіб лікування гіпертонічної хвороби, ассоційованої з ішемічною хворобою серця // Деклараційний патент на винахід № 38258 А. – 2001.- Бюл. № 4.

Автором підготовлений відбір літератури, що висвітлює проблеми фармакорезистентності, і розроблена методика лікування цієї категорії хворих.

9. Саламатина М.В. Исследование эффективности внутрисосудистого лазерного освечения крови у больных гипертонической болезнью, ассоциированной с ишемической болезнью сердца // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. статей. ДонМУ.-Донецк, 1999. - С.122-125.

10. Шано В.П., Саламатина М.В. Комплексное лечение больных гипертонической болезнью, ассоциированной с ишемической болезнью сердца, с использованием квантовой гемотерапии // Материалы третьей межобластной научно-практической конференции анестезиологов. – Луганск. - 1999. – С.145.

Автором підготовлений відбір літератури по використанню ВЛОК і проведено лікування хворих з використанням цього методу.

11. Гринь В.К., Саламатина М.В., Михайличенко В.Ю. Современные аспекты применения ультрафиолетового облучения крови (УФОК) в комплексном лечении больных гипертонической болезнью. Роль лазерной гемокоррекции в комплексном лечении больных гипертонической болезнью (ГБ) // Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини (Збірник наукових праць. Випуск 10. Книга перша.). – Київ: „МП Леся”, 2001- С. 161-164, 127-129.

Автором проводився відбір хворих і вивчені показники імунно-запального процесу до і після використання УФОК.