Анотація до роботи:

Мохаммед Джафар Ауги. Інтраопераційні та ранні післяопераційні ускладнення в хірургії хвороб оперованого шлунка (прогнозування, діагностика, лікування і профілактика). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, Сімферополь, 2002.

Робота присвячена актуальній проблемі інтраопераційних та ранніх післяопераційних ускладнень при повторних і реконструктивних операціях у хворих із хворобами оперованого шлунка (ХОШ).

Клінічні дослідження проведені 1318 хворих (1009 хворих були піддані ретроспективному аналізу архівного матеріалу, а 309 – проспективному аналізу). Виявили 161 ускладнення в хворих 108 (8,2%) хворих .

У роботі дана клінічна характеристика хворих, результати їх обстеження з застосуванням клініко-діагностичних, топографічних (під час операції), бактеріологічних, біохімічних методик.

Серед чинників ризику розвитку ускладнень нами аналізувалися наступні: вік хворих і наявність у них супутньої патології; стан білково-синтезуючої функції печінки і ліпідного обміну; інтраопераційні фактори (ступінь вираженості спайкового процесу у верхньому поверсі черевної порожнини, ступінь мікробного забруднення оперованого поля на різних етапах операції).

Надавали значення діагностиці ендогенної інтоксикації. Для цих цілей проведена оцінка в динаміці клінічних і лабораторних показників з визначенням ступеня токсичності плазми крові. Вивчалася динаміка крові з обчисленням лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ), рівень середньомолекулярних олігопептидів (СМО), рівень продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), стан внутрішньоеритроцитарного метаболізму (інтенсивність гліколітичних реакцій і рівня модифікації гемоглобіну шляхом спонтанного гліколізування). Ми, вивчаючи ці показники, вважали їх не тільки маркером ЕІ, але й чинником, що обґрунтовує антиоксидантну терапію після операції з приводу ХОШ.

На основі проведених клінічних досліджень створені алгоритми неускладненого післяопераційного періоду, а також алгоритми ранніх післяопераційних ускладнень, що введені в базу даних експертної діагностичної комп'ютерної системи. Інформаційна вага окремих симптомів і ознак обчислена з використанням методу Ст'юдента, що дозволив об'єднати в один інтегральний показник якісні і кількісні критерії, як при неускладненому, так при ускладненому перебігу післяопераційного періоду. Це допомогло оптимізувати ранню діагностику післяопераційних ускладнень.

Розроблено класифікацію інтраопераційних та ранніх післяопераційних ускладнень у хворих, оперованих із приводу ХОШ, в якій відображені ятрогенні, асептичні, гнійно-септичні і запальні ускладнення.

Ефективність запропонованих заходів щодо прогнозування, ранньої діагностики і профілактики післяопераційних ускладнень при повторних і реконструктивних операціях з приводу хвороб оперованого шлунка підтверджена на практиці.

Основані результати роботи впроваджені в трьох хірургічних стаціонарах.

1. Ускладнення раннього післяопераційного періоду в хворих із ХОШ обумовлюються, з одного боку, вихідним станом організму хворого, недостатньою корекцією виявлених порушень фізіологічних і біохімічних констант, а з іншого боку – оперативно-технічними особливостями самої реконструктивної операції.

2. Серед чинників ризику ускладнень при операціях із приводу ХОШ клінічно значимий: параметри біохімічних показників ендотоксикозу в хворих ХОШ, що виходять за межі не ускладненого перебігу післяопераційного періоду: ПОЛ в плазмі від 0,255±0,008 у.о.; ЛІІ – 3,0 – 6,0 у.о.; СМО – 0,300-0,400 у.о. спайковий процес у верхньому поверсі черевної порожнини, особливо виражений після СПВ+пілоропластика, а також після ушивання перфоративних виразок і перенесеного в минулому перитоніту; мікробний засів операційного поля по закінченні формування анастомозів, перевишаючи 10⁵ мт/г..

3. При лікуванні гнійно-септичних ускладнень слід враховувати той факт, що мікрофлора “обновлюється” через кожні 2-3 доби. Спочатку домінує кишкова паличка і золотавий стафілокок. В асоціаціях періодично зявляється синьогнійна паличка, ентеробактерії, протей, стафілокок, а у хворих з перитонітом та абсцесами черевної порожнини – анаероби. Мікрофлора чутлива лише до цефалоспоринів 2-3 поколінння фторхінолонам і b-лактамним антибіотикам.

4. У хворих із ХОШ в еритроцитах здійснюються метаболічні перебудови, які супроводжуються, зокрема, інтенсифікацією гліколітичних реакцій, про що свідчить підвищений вміст ФЕП та АТФ. Після реконструктивної операції спостерігається зниження інтенсивності гліколітичного шляху утилізації глюкози в еритроцитах, що свідчить про нормалізацію метаболічних процесів в еритроцитарних клітинах.

5. Включення в комплекс лікування хворих із ХОШ препарату “Ербісол” сприяє більш швидкому відновленню нормального рівня метаболізму глюкози в еритроцитах, що повязано з підсиленням контролю над процесами ПОЛ під впливом даного препарату.

6. Комплексні профілактичні заходи, що включають в себе постійне вдосконалення техніки операції, антибактеріальну терапію, технічні та фізіотерапевтичні засоби, спрямовані на деконтамінацію рани і черевної порожнини, а також лікування ендотоксикозу і функціональної кишкової непрохідності дозволило значно знизити кількість ускладнень і зменшити летальність хворих (відповідно з 9,1% і 4,5% (в 1979 р.) до 8,2% і3,3% (в 2001 р.).

7. Комплексна оцінка симптомів та ознак раннього післяопераційного періоду найбільш повно реалізується за допомогою експертної компютерної системи, яка дозволяє проводити діагностику і диференційований аналіз. При цьому усувається субєктивізм в оцінці наявних у хворих патологічних ускладнень.

Публікації автора:

1. Мохаммед Джафару Ауги. Хирургическое лечение больных, ранее перенесших ушивание перфоративной язвы желудка и двенадцатиперстной кишки.// Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Сб. тр. КГМУ – Симферополь, 2000. – Т. 136. – С. 41 – 44.

2. Волобуев Н.Н., Мохаммед Джафару Ауги. Хирургия пострезекционного синдрома алиментарной дистрофии // Клінічна хірургія. –2002. –№3. –С.16-18.

3. Волобуев Н.Н., Чемодуров Н.Т., Мохаммед Джафару Ауги. Операционные и послеоперационные осложнения в хирургии БОЖ.// Клінічна хірургія. –2002. –№2 – С.19-22.

4. Мохаммед Джафару Ауги. Реконструктивная еюногастропластика как метод оперативного лечения функциональных и сочетанных форм болезни оперированного желудка. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Сб. тр. КГМУ – Симферополь. – 2001. –Т. 137, Ч.1. – С. 60 – 63 ( Співавт. Волобуев Н.Н. Крадинов А.И., Чемодуров Н.Т., Воронов Н.В., Косенко А.В., Прокопенко О.П., Гусаров В.Г., Таран Г.И.).

5. Мохаммед Джафару Ауги. Реконструктивная хирургия болезни оперированного желудка.// Материалы XIX съезда хирургов Украины: Сб. науч. ст. – Харьков. –2000. –С. 73 – 74. (Співавт. Волобуев Н.Н., Чемодуров Н.Т., Воронов Н.В., Сидоренко В.Д., Мафизур Рахман).