Анотація до роботи:

Меженська Л.О. Інтродукційне випробування видів роду Crataegus L. на південному сході України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України, Київ, 2006.

На Артемівській дослідній станції розсадництва Інституту садівництва УААН створено колекцію, яка складається з 46 видів і 7 сортів 120 зразків Crataegus, Crataegosorbus і +Cratae-gomespilus. Вивчено морфологічні особливості, ритми розвитку, особливості цвітіння та плодоношення. Встановлено високу стійкість до абіотичних і біотичних чинників довкілля. Надано помологічну характеристику, визначено біохімічний склад плодів. Удосконалено прийоми насіннєвого і вегетативного розмноження.

Створено плодові сорти глоду, котрі в 2001 р. внесено в Реєстр сортів рослин України – C. anomala Zbigniew’, C. punctata Ljudmyl’, C. pennsylvanica Shamil’. Відібрано перспективні форми для подальшої селекційної роботи.

У дисертації наведено результати багаторічних досліджень біоморфологічних властивостей видів роду Crataegus та введення їх у культуру як декоративних і плодових рослин в умовах південного сходу України.

1. На Артемівській дослідній станції розсадництва Інституту садівництва УААН нами створено колекцію плодових і декоративних рослин родів Crataegus, Crataegosorbus і +Crataego-mespilus, яка складається з 46 видів і 7 сортів 120 зразків.

2. В умовах південного сходу України більшість інтродукованих видів глоду достатньо зимостійкі – І бал. C. pojarkovae має зимостійкість IV бала, C. azarolus var. pontica, C. nikitinii – VI балів. Всі види достатньо посухостійкі й газостійкі. Уражуваність збудниками хвороб та пошкодження шкідниками відсутні або дуже слабкі.

3. Більшість досліджуваних видів акліматизувалися повністю (100 балів), C. lavallei, C. pojarkovae, C. punctata, C. wattiana – добре (80-97 балів), C. azarolus var. azarolus, C. nikitinii – задовільно (70 балів).

4. За початком цвітіння види глоду розподілено на чотири групи: 1 – раннього (І декада травня), 2 – середнього (ІІ декада травня), 3 – пізнього (ІІІ декада травня) і 4 – дуже пізнього строку цвітіння (І декада червня). За терміном достигання плодів види глоду також розподілено на чотири групи: 1 – надраннього (І половина серпня), 2 – раннього (ІІ половина серпня), 3 – середнього (І половина вересня), 4 – пізнього строків достигання (ІІ половина вересня).

5. Встановлено високий рівень зав'язування плодів глоду (22,6-77,5 %) та утворення значної кількості безнасіннєвих кісточок. Переважна більшість видів має середню доброякісність насіння – 31,1-48,6 %. Низький відсоток доброякісного насіння мають C. azarolus var. azarolus, C. jozana, C. nikitinii, C. pinnatifida, C. pinnatifida var. major, C. pojarkovae, C. punctata (4,5-22,6 %).

6. У С. pojarkovae і C. punctata нами встановлено наявність автономної та стимулятивної партенокарпії – 19,0-28,6 %.

7. Махрові сорти C. laevigata Rubra Рlena’, C. mordenensis Toba’ перевершують види глоду за декоративністю під час цвітіння і заслуговують на більш широке використання у зеленому будівництві.

8. C. anomala, C. azarolus, C. pedicellata, C. compta, C. mollis, C. pennsylvanica, C. pojarkovae, C. submollis, мають плоди масою 3,1-4,0 г. У C. punctata і C. pinnatifida var. major середня маса плодів сягає відповідно 5,2 і 9,5 г. Найбільший вміст м'якуша виявлено нами у плодів C. compta і C. pedicellata відповідно 90,3 і 91,2 %, у C. anomala, C. chrysocarpa, C. flabellata, C. mollis, C. pennsylvanica, C. pojarkovae, C. punctata, C. submollis, – 87,7-89,4 %. Плоди C. anomala, C. chrysocarpa, C. compta, C. mollis, C. orientalis, C. pedicellata, C. pennsylvanica, C. pojarkovae, C. submollis, вирізняються відмінним смаком (4,7-4,8 бала).

9. Високим вмістом загального цукру у плодах відзначаються C. orientalis, C. pennsylvanica, C. punctata (7,5-8,3 %). Плодам С. azarolus var. azarolus, C. pinnatifida var. major, С. pojarkovae притаманний низький вміст цукрози (0,2-0,5 %), що дозволяє діабетикам вживати їх. Найменше органічних кислот містять плоди C. rivularis та C. wattiana (0,5-0,6 %), найбільше – С. azarolus var. azarolus та C. pinnatifida var. major (2,2 %). Найбільше вітаміну С в плодах (11,5-19,7 мг/100 г) нагромаджують C. anomala, C. pinnatifida var. major, C. pennsylvanica, C. punctata. У останнього виду в окремі роки його вміст сягає 42,6 мг/100 г.

10. Шляхом аналітичної селекції нами отримано сорти глоду C. anomala Zbigniew’, C. punctata Ljudmyl’, C. pennsylvanica Shamil’, які в 2001 р. вперше занесено до Реєстру сортів рослин України і зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України. Це дає можливість перевести вирощування глоду на сортову основу і розпочати в Україні господарське використання глоду як плодової культури.

11. Розроблено ефективні прийоми насіннєвого та вегетативного розмноження видів глоду. При насіннєвому розмноженні насіння потребує двохетапної стратифікації. При вегетативному розмноженні слід застосовувати щеплення на сіянці глоду.

Публікації автора:

у фахових виданнях:

1. Меженський В.М., Меженська Л.О. Перспективи селекції глоду як нової плодової культури // Садівництво. – 2001. – Вип.53. – С.122-128.

2. Меженська Л.О. Характеристика плодів видів роду Crataegus L. колекції Артемівського науково-дослідного центру Інституту садівництва УААН // Промышленная ботаника. – 2005. – Вып.5. – С.186-190.

3. Меженська Л.О. Видовий склад місцевих та інтродукованих глодів (Crataegus L.) в Україні // Інтродукція рослин. – 2006. – Вип.3. – С.26-31.

4. Меженский В.Н., Меженская Л.А. Интродукция и селекция нетрадиционных плодовых культур // Садоводство и виноградарство. – 2002. – №5. – С.21-23.

авторські свідоцтва:

5. Сорт Збігнєв. Глід (Crataegus L.): А.с. № 04246 (Україна). Меженська Л.О., Меженський В.М. – Охорона прав на сорти рослин: Офіц. бюл. – 2005 .– №1. – С.46.

6. Сорт Людмил. Глід (Crataegus L.): А.с. № 04247 (Україна). Меженська Л.О., Меженський В.М. – Охорона прав на сорти рослин: Офіц. бюл. – 2005 .– №1. – С.46.

7. Сорт Шаміль. Глід (Crataegus L.): А.с. № 04248(Україна). Меженська Л.О., Меженський В.М. – Охорона прав на сорти рослин: Офіц. бюл. – 2005 .– №1. – С.47.

за матеріалами конференцій:

8. Меженский В.Н., Меженская Л.А. Североамериканские боярышники как плодовая культура // Матер. VI Междунар. науч.-практ. конф. "Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье" (Алушта, 8-14 сентября 1997 г.) / Селекцентр “Фитодар-Гетерозис” .– Симферополь, 1997. – С.605.

9. Меженский В.Н., Меженская Л.А. Ценная форма плодового боярышника – Людмил // Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства: Матер.V Междунар. конф. (Ялта, 6-10 октября 1997 г.) / Гос. Никит. ботан. сад. – Ялта, 1997. – Ч.3. – С.112.

10. Меженский В.Н., Меженская Л.А. Перспективы боярышника как плодовой культуры // Основные направления и методы селекции семечковых культур: Матер. к междунар. науч.-метод. конф. (Орел, 31 июля - 3 августа 2001 г.). – Орел: Изд-во ВНИИСПК, 2001. – C.65-66.

11. Меженська Л.О. Помологічна характеристика деяких видів глоду (Crataegus L.) // Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно зміненого середовища: Матер. міжнарод. наук. конф. (Кривий Ріг, 16-19 травня 2005 р.) / Криворіз. ботан. сад. – Дніпропетровськ: Проспект, 2005. – С.259-261.

12. Меженская Л.А. О некоторых особенностях вегетативного размножения сортового боярышника // Развитие наследия И.В.Мичурина и подготовка кадров: Междунар. науч.-практ. конф. (7-10 сентября 2005 г.) / Мичурин. аграр. ун-т. – Мичуринск, 2005. – Т.2. – С.109-112.

13. Меженська Л.О. Джерела господарсько цінних ознак глоду (Crataegus L.) як плодової культури // Тез. доп. міжнарод. наук.-практ. конф. "Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання" (Львів–Оброшине, 29 червня – 1 липня 2005 р.) / Ін-т землеробства і тваринництва захід. регіону УААН; Ін-т рослинництва УААН. – Оброшине. – 2005. – С.149-150.

14. Меженська Л.О. Доброякісність насіння деяких інтродукованих видів Crataegus L. // Відновлення порушених природних екосистем: Матер. Другої міжнарод. наук. конф. (Донецьк, 6-8 вересня 2005 р.) / Донец. ботан. сад. – Донецьк: Лебідь, 2005. – С.260-262.

15. Меженская Л.А. Рост побегов интродуцированных видов боярышника различного географического происхождения // Матер. междунар. научн.-практ. конф.: Нетрадиционные и редкие растения, природные соединения и перспективы их использования. VII Международ. симпозиум (24 – 27 мая 2006 г.). – Белгород: Политерра, 2006. – Т.1. – С.42-44.

16. Меженська Л.О. Якість пилку інтродукованих видів глоду (Crataegus L.) // Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва: Зб. тез 3-ї Міжнарод. наук. конф. молодих вчених / Ін-т рослинництва ім. В.Я.Юр'єва (20-22 червня 2006 р.). – Харків, 2006. – С. 110.

17. Меженська Л.О. Інтродукція та вивчення видів глоду у світлі таксономічних змін в роді Crataegus L. // Лікарські рослини: традиції та перспективи досліджень: Матер. Міжнарод. наук. конф. (Березоточа, 12-14 липня 2006 г.). – К., 2006. – С.141-144.

18. Остапко И.Н., Меженский В.Н., Меженская Л.А. Каротин и сухое вещество в плодах некоторых видов Crataegus L. и Chaenomeles superba (Frahm) Rehd. // Інтродукція та захист рослин у ботанічних садах і дендропарках: Матер. Міжнар. наук. конф. (Донецьк, 5-7 вересня 2006 р.). – Донецьк: Юго-восток, 2006. – С.112-113.