Результати дослідження дозволили зробити висновки теоретичного, методичного та практичного характеру, які зводяться до наступного: 1. Вітчизняний аграрний сектор нині є інвестиційно непривабливим. За показними інвестиційної привабливості серед майже 200 країн світу Україна постійно посідає 125-135 місця. Про низьку інвестиційну привабливість переконливо свідчить зниження інвестиційної активності сільськогосподарських підприємств, майже повна відсутність довгострокового банківського кредитування, залучення іноземних інвестицій та неефективна амортизаційна політика в АПК. Для покращення інвестиційної діяльності необхідно реалізувати систему організаційних, економічних, правових, управлінських і регулюючих дій, які формують і впливають на здійснення інвестиційної діяльності й протікання інвестиційних процесів у сільському господарстві. 2. Дослідження показують, що у країнах з розвинутою ринковою економікою для стабільного розвитку аграрного сектору проводиться активна цілеспрямована сільськогосподарська політика, яка передбачає здійснення урядових програм та інших ефективних заходів, таких як відміна подвійного оподаткування, податкові знижки, введення прискореної амортизації, надання позик на наукові дослідження. Всі інвестиційні й податкові механізми, які застосовуються у розвинутих країнах, спрямовані на активізацію внутрішньо національних інвестиційних процесів. Держава надає інвестиції не тільки на розвиток виробництва, а й на розвиток сільських територій, реконструкцію та модернізацію сільської інфраструктури, будівництво водогонів, каналізаційних систем, ремонт і будівництво житла та сільських доріг. 3. Необхідною умовою структурної перебудови й економічного зростання АПК України є збільшення обсягу інвестицій та підвищення ефективності їх використання. Сільськогосподарське виробництво навіть в умовах стабільної економіки не може нормально функціонувати без залучених коштів. В Україні увага як до інвестора, так і до інвестицій в цілому не є належною, що зумовлено рядом чинників, одним з яких є практична недоступність інвестиційних ресурсів для села. Для покращення інвестиційної діяльності необхідно удосконалити систему надання інвестиційних ресурсів й механізм державного захисту інтересів інвестора, спростити податкове навантаження за надання інвестицій. 4. На сучасному етапі, простежується тенденція вкладення інвестиційних ресурсів, переважно, в основні фонди з метою забезпечення прибутків, Однак, для ведення ефективного виробництва та використання залучених коштів у господарській діяльності сільськогосподарських підприємств, інвестиційний процес має охоплювати не тільки в основний капітал, а й інші складові виробничих процесів, які підвищують прибутковість виробництва, зокрема: насіння, добрива, засоби захисту рослин, прогресивні технології, менеджмент, мотивація праці та ін. 5. При розробці стратегії виробничої діяльності підприємств та пріоритетних напрямів інвестування слід врахувати рівень ресурсного забезпечення технологічних процесів, який може бути високим, достатнім та задовільним. Застосування методу кластерного аналізу дає можливість класифікувати пріоритетність вкладення інвестицій з урахуванням ресурсного забезпечення технологічних процесів і прибутковості виробництва. При високому рівні ресурсного забезпечення пріоритетними, з точки зору прибутковості, є такі культури: картопля, озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза на зерно товарна, соя, цукрові буряки, озимий ріпак, а при задовільному – лише картопля та цукрові буряки. 6. Для ефективного використання інвестиційних ресурсів слід застосовувати новітні методи оптимізації та методичну базу сучасних комп’ютерних програм. Запропонована економіко-математична модель, розроблена на основі методів лінійного програмування та комп’ютерної програми «Поиск», дає можливість оптимізувати інвестиційні вкладення з урахуванням наявного або обмеженого фінансово-інвестиційного забезпечення та рівня ресурсного забезпечення технологічних процесів у сільськогосподарському підприємстві. 7. Формування інвестиційних проектів із застосуванням розробленої економіко-математичної моделі для великотоварного виробництва рослинницького напряму (площа – 5000 га) показує, що при повному інвестиційному забезпеченні виробничих процесів (12153 тис. грн.) слід застосовувати капіталомісткі технології високого рівня. Це дає можливість отримати 17648 тис. грн. прибутку. При використанні технологій із задовільним ресурсним забезпеченням (сценарій 1) прибуток становить 9611, 5 тис. грн. з обсягом інвестицій 9238, 5 тис. грн. За результатами досліджень при обмеженому фінансово–інвестиційному забезпеченні найбільш ефективним є оптимальне поєднання технології вирощування культур з високим і задовільним ресурсним забезпеченням. При цьому використання всього ресурсу праці є необов’язковим (сценарій 2). 8. При формуванні інвестиційних проектів у великотоварних багатогалузевих агроформуваннях слід враховувати не тільки рівень технологічних процесів, а й кон’юнктуру ринку сільськогосподарської продукції, що дає змогу оптимально поєднати галузі рослинництва та тваринництва. 9. Використання запропонованої методики оптимізації фінансово-інвестиційного забезпечення виробничої програми розвитку галузей у Відокремлених підрозділах Національного аграрного університету «Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В. Музиченка» та «Агрономічна дослідна станція» підтвердили ефективність практичного застосування методичного інструментарію. Так, в об’єднаному підприємстві програма передбачає утримання 1000 структурних корів (умовно взяте поголів’я) за умов ефективного вирощування сільськогосподарських культур, при фінансово-інвестиційному забезпеченні в обсязі 210089,4 тис. грн. |
